Рішення № 81095846, 11.04.2019, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1222/18

номер провадження 2-о/546/27/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

заявниці ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи

органу опіки та піклування – Решетилівської РДА ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи: кривдник ОСОБА_5, орган опіки та піклування у особі Решетилівської районної державної адміністрації,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до суду в порядку окремого провадження із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника ОСОБА_5, у якій просила суд визнати її та її дітей постраждалими; винести обмежувальний припис на строк до 6 місяців стосовно кривдника ОСОБА_5, яким: 1) заборонити перебування в місці її проживання ІНФОРМАЦІЯ_3; 2) заборонити вести смс-листування, телефонні переговори з нею та дітьми, та контактувати з ними через інші засоби зв’язку особисто або через третіх осіб; 3) заборонити спілкування з її батьками та постраждалими дітьми; 4) заборонити наближатися на визначену судом відстань до її місця проживання, місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць відвідування постраждалою особою; 5) заборонити переслідувати її та її дітей та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.

Заява мотивована тим, що заявниця перебувала з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі з 05.09.2015 по 08.11.2016. Сіпльних дітей та спільного майна не мають. Від попереднього шлюбу заявниця має двох малолітніх синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Незважаючи на розлучення, ОСОБА_5 періодично вчиняє стосовно неї та її дітей психологічне насильство: неодноразово ображав та принижував її та дітей, погрожував каліцтвом, кривдить її родичів і друзів, щоб прогнати їх, перешкоджає їй підтримувати відносини з родичами та друзями, принижує на публіці. У стані алкогольного сп’яніння телефонує та ображає нецензурними словами, а коли вона не відповідає на дзвінки, надсилає смс-повідомлення з погрозами підпалити будинок разом з нею та дітьми.

У судовому засіданні заявниця підтримала заяву та просила її задовольнити, зазначивши у вступному слові, що під час шлюбу проживала разом з ОСОБА_5 у належному їй будинку за адресою: с. Покровське Решетилівського району Полтавської області, вул. Полтавський шлях, 17. Після розлучення і до листопада 2018 року ОСОБА_5 продовжував проживати у її будинку. Під час спільного проживання він неодноразово застосовував психологічне насильство щодо неї та її дітей, погрожував розправою. Таке насильство продовжується і до цього часу, але під час телефонних розмов або у смс-повідомленнях. Діти налякані. З цього приводу декілька разів зверталась в поліцію.

Представник заінтересованої особи – органу опіки та піклування в особі Решетилівської РДА у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви, пояснивши, що службою у справах дітей Решетилівської РДА при перевірці умов проживання малолітніх дітей заявниці встановлено, що заявниця належним чином здійснює виховання дітей. Щодо протиправної поведінки ОСОБА_5 відомості відсутні.

Заінтересована особа ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно п.3 ч.7 ст. 128 ЦПК України, про причини нез’явлення суду не повідомив.

Суд, вислухавши учасників справи, покази свідка, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією паспорту заявниці (а.с.4).

ОСОБА_5 згідно довідки Покровської сільської ради Решетилівського району від 06.03.2019 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.37).

Заявниця та кривдник ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.09.2015 по 08.11.2016, що підтверджується копіями свідоцтв про шлюб та про розірвання шлюбу (а.с.5, 6).

Заявниця має малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких згідно копії свідоцтв про народження є ОСОБА_6 (а.с.7, 8).

ОСОБА_5 неодноразово застосовувалось домашнє насильство відносно заявниці та її дітей, яке полягало у словесних образах, погрозах, приниженні, залякуванні, що викликали у неї побоювання за свою безпеку та безпеку дітей, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та дітей.

Так, свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що є хрещеним батьком малолітнього ОСОБА_4. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 попросилася пожити у нього декілька днів, бо приїхав ОСОБА_5 у її будинок, перебував у стані алкогольного сп’яніння, дуже налякав дітей, тому вона з дітьми ночувала у бібліотеці за місцем роботи. Коли діти прийшли до його будинку, були дуже налякані. Старший Дмітрій розповідав, що ОСОБА_5 був дуже п’яний, кричав, висловлювався нецензурною лайкою, ображав їх та їх матір. Через декілька днів ОСОБА_5 залишив будинок заявниці, але йому також надсилав смс-повідомленням з погрозами вбивством.

Зазначене також підтверджується копіями висновків Решетилівського ВП Глобинського ВП ГУНП в Полтавській області від 03.01.2017, 02.05.2017, 24.12.2017, 05.12.2018 за результатами перевірки звернень заявниці щодо протиправної поведінки ОСОБА_5 (а.с.44-64).

Так, 30.12.2016 заявниця зверталась до органів поліції з приводу того, що колишній чоловік ОСОБА_5 через вікно намагається залізти до її будинку (а.с.44).

10.04.2017 заявниця зверталась до поліції з приводу того, що ОСОБА_5 на вулиці у с. Покровське Решетилівського району ображав її нецензурною лайкою, буянив, неадекватно себе поводив (а.с.48).

22.12.2017 заявниця повідомила органи поліції про те, що ОСОБА_5 ображав її нецензурною лайкою та наніс їй тілесні ушкодження, які вона вважає незначними, тому від проходження судово-медичної експертизи відмовилась (а.с.53).

19.11.2018 у повідомленні ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_5 застосовує щодо неї домашнє насильство, яке полягає у надсиланні смс-повідомлень з погрозами підпалити будинок разом з нею та дітьми, образами та залякуванням (а.с.60).

За наслідками перевірки органами поліції проведено профілактичні бесіди із кривдником, протоколи про адміністративні правопорушення не складались.

З акту обстеження умов проживання, складеного 21.02.2019 службою у справах дітей Решетилівської РДА, та висновку оцінки потреб сім’ї, складеного директором РЦСССДМ 25.02.2019, вбачається, що заявницею створені належні умови проживання, виховання малолітніх ОСОБА_1 Дмітрія та ОСОБА_4; родина перебувала на обліку РЦСССДМ у 2015 році у зв’язку з періодичними конфліктами між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 під час шлюбу; після розлучення ОСОБА_5 періодично повертається та погрожує родині (а.с.40-42).

Відповідно до п.3, 4, 14, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон № 2229-VIII) домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно п.7 ч.1 ст.1 Закону № 2229-VIII обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Частинами 2, 3, 4 статті 26 Закону № 2229-VIII визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

З огляду на положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, який виконує захисну та запобіжну функцію, і направлений на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом.

Враховуючи усі надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість ризиків вчинення ОСОБА_5 домашнього насильства щодо заявниці та її дітей, а тому є необхідність видачі обмежувального припису шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, встановлених ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», зокрема, 1) заборонити перебування в місці проживання заявниці по вул. Полтавський шлях, буд. 17, с.Покровське Решетилівського району Полтавської області; 2) заборонити вести смс-листування, телефонні переговори з нею та дітьми, та контактувати з ними через інші засоби зв’язку особисто або через третіх осіб; 3) заборонити спілкування із заявницею та її дітьми; 4) заборонити наближатися на визначену судом відстань до місця проживання (перебування) заявниці та дітей, місця роботи заявниці, місця навчання дітей, інших місць відвідування заявницею та її дітьми.

Визначаючи обмеження кривднику наближатися до заявниці та її дітей, суд вважає доцільним визначити безпечну відстань – 100 метрів.

Строк дії обмежень, з урахуванням характеру та тривалості насильства, суд вважає виправданим у шість місяців.

Разом з тим, заявницею заявлено вимогу про винесення обмежувального припису, яким, в тому числі, заборонити спілкування з її батьками; заборонити переслідувати її та її дітей та в будь-який спосіб спілкуватися з ними.

Застосування обмежувального припису шляхом заборони кривднику спілкуватись з батьками заявниці є необґрунтованим, оскільки суду не надано доказів на підтвердження застосування насильства щодо них.

Заборона переслідувати її та її дітей та в будь-який спосіб спілкуватися з ними охоплюється наведеними вище обмеженнями, які суд визнав обґрунтованими.

Отже, в цій частині вимоги заяви не підлягають задоволенню.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись ст. 265, 350-6 ЦПК України, ст.1, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи: кривдник ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційни номер облікової картки платника податків не встановлено), орган опіки та піклування у особі Решетилівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Покровська, 17, м. Решетилівка, Полтавська область, ЄДРПОУ 04057511), задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_8, малолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, постраждалими від домашнього насильства.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_5, який народився 04 грудня 1985 року в с. Покровське Решетилівського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, яким визначити строком на шість місяців наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 та її малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2:

1) заборонити перебування в місці проживання ОСОБА_1 та її малолітніх дітей по вул. Полтавський шлях, буд. 17, с. Покровське Решетилівського району Полтавської області;

2) заборонити вести смс-листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 та її малолітніми дітьми, та контактувати з ними через інші засоби зв’язку особисто або через третіх осіб;

3) заборонити спілкування із ОСОБА_1 та її дітьми;

4) заборонити наближатися ближче ніж на сто метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та дітей, місця роботи ОСОБА_1, місця навчання дітей, інших місць відвідування ОСОБА_1 та її дітьми.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч.4 ст. 350-6 ЦПК України).

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення через Решештилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В. Лизенко