Вирок № 81095783, 11.04.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/290/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання - Волкодав А.А.,

прокурора - Агатинської Н.А.,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180110000013 від 04 січня 2019 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, освіти середньої-спеціальної, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого (засуджений вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 30 березня 2016 року за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, статтею 395 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі ухвали Сарненського районного суду Рівненської област від 07 грудня 2018 року умовно-достроково звільнений з ДУ "Катеринівська ВК №46" 17 грудня 2018 року (невідбута частина покарання становить 11 (одинадцять) місяців 28 (двадцять вісім) днів)),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

04 січня 2019 року біля 04:00 год., ОСОБА_2, зайшов до житлового будинку ОСОБА_3, що знаходиться по вул. Хутір Заріка, 15 в с. Орв'яниця, Дубровицького району Рівненської області. В ході конфлікту, що виник з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин із ОСОБА_3, умисно з метою нанесення тілесних ушкоджень, кулаками обох рук наніс не менше 15 ударів та один удар тильною стороною сокири у ділянку голови ОСОБА_3, чим спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваної рани тім'яної ділянки, відкритого багатоуламкового "втисненого" перелому лобної та тім'яної кісток справа з глибиною проникнення уламків у порожнину черепа із ознаками епідуральної гематоми та забоєм-стисненням головного мозку середнього ступеня; забійної рани лівого стегна, що згідно висновку експерта №21 від 05 лютого 2019 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що 04 січня 2019 року він ішов пішки із с. Любиковичі до власного дому, що в с. Білятичі. При цьому вдень він випив в магазині в с. Любиковичі 100 гр. горілки і 200 гр. вина. Думаючи, що дійшов до себе додому в с. Білятичі, він помилився і зайшов до будинку ОСОБА_3 Це було біля 04 год. 30 хв. Він сказав ОСОБА_3: "Чого ти живеш у моїй хаті?". У відповідь ОСОБА_3 взяв сокиру, однак він вихопив її з рук ОСОБА_3 і почав його бити. Спочатку він бив ОСОБА_3 кулаками, нанісши близько 12-15 ударів, а потім один раз вдарив ОСОБА_3 сокирою по голові. Взявши ліхтарика та годинника, він залишив ОСОБА_3 лежати на підлозі в будинку. Вийшовши з будинку, він снігом витер сокиру, переліз через пліт повз собаку, і пішов додому.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що близько 05:00 год. 04 січня 2019 року, хтось постукав у вікно його будинку. Він подумав, що це прийшов його син і відчинив йому двері. Однак виявилось, що то був ОСОБА_2, який відразу штовхнув його зі словами: "Чого ти живеш у моїй хаті?" і почав його бити кулаками по голові. Після цього він взяв сокиру для самозахисту, однак ОСОБА_2 її вихопив у нього і вдарив його по голові. Про те, що відбувалось далі, він не пам’ятає. Коли він прийшов до тями, то відразу зателефонував сину ОСОБА_4, який приїхав до нього та викликав швидку медичну допомогу. Після цього його доставили до Дубровицької ЦРЛ, звідки транспортували до КЗ "Рівненська ЦМЛ", де згодом зробили операцію.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 суду показав, що близько 05:00 год. ранку, дату не пам’ятає, до нього зателефонував батько ОСОБА_3 і сказав, що його побив "Казімірович". Приїхавши до батька, він побачив, що в нього була рана на голові. В коридорі було багато крові. Батько розповів, що тут пройшла "бійня". Він зателефонував на "швидку" і вийшов їм на зустріч. При цьому, побачив на віддалі ОСОБА_2 та його сліди. Після цього батька завезли до Дубровицько ЦРЛ, де сказали, що потрібно транспортувати на Рівне і робити операцію. Згодом батьку провели операцію в КЗ "Рівненська ЦМЛ".

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину повністю доводиться доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, показаннями свідка ОСОБА_4

З витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 січня 2019 року вбачається, що 04 січня 2019 року до Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області надійшло повідомлення медсестри Дубровицької ЦРЛ про те, що до приймального відділення було доставлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, якому було спричинено тілесні ушкодження (а.п.1,2).

З протоколу огляду місця події від 06 січня 2019 року та фототаблиці до неї вбачається, що місцем огляду є житловий будинок по вул. Жовтнева, 59 в с. Білятичі, Сарненського району Рівненської області. При огляді будинку, на полиці шафи було виявлено пластмасовий ліхтарик чорного кольору та годинник з основою червоного кольору із білим циферблатом та чорними цифрами на ньому. Учасник огляду ОСОБА_2 повідомив, що саме цей годинник та ліхтарик він взяв в будинку ОСОБА_3 (а.п.25-29).

З протоколу огляду місця події від 06 січня 2019 року та фототаблиці до неї вбачається, що місцем огляду є житловий будинок по вул. Хутір Заріка, 15 в с. Орв'яниця, Дубровицького району Рівненської області. При детальному огляді, в будинку, а саме у веранді, було виявлено сокиру, на металевій частині якої було виявлено засохлі рештки крові. На підлозі було виявлено засохлу калюжу рідини бурого кольору, ззовні схожу на кров. Поблизу даної калюжі знаходився частково забрудений у кров стілець. При огляді будинку, учасник огляду ОСОБА_2 повідомив, що з шафи, розміщеної у вітальні, він забрав годинник та ліхтарик, що належали ОСОБА_3 (а.п.31-36).

З протоколу огляду місця події від 06 січня 2019 року та фототаблиці до неї вбачається, що місцем огляду є службове приміщення кабінету №13 Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області. У вищевказаному кабінеті на підлозі знаходиться одяг, що добровільно видав ОСОБА_2, а саме куртка коричневого кольору типу "дублянка" (на момент огляду із видимими пошкодженнями у вигляді пропаленого місця на рукаві ззаду), чоловіча флісова кофта чорного кольору, чоловічі штани чорного кольору типу "брюки", взуття із шкірозамінника чорного кольору (а.п.38-41). З пояснень наданих ОСОБА_2 в судовому засіданні, на момент скоєння злочину він був одягнений у даний одяг.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №30/18 від 30 січня 2019 року вбачається, що ОСОБА_2 під час вчинення інкримінованого йому злочину страждав на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, міг усвідомлювати та керувати своїми діями. На даний час ОСОБА_2 страждає на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, з приводу чого йому рекомендовано лікування у лікаря-нарколога на загальних підставах. Наявні у ОСОБА_2 відхилення психіки не позбавляють його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час. Необхідності тривалого спостереження за ОСОБА_2 в умовах стаціонару (призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи) немає (а.п.82-85).

Згідно висновку експерта №21 від 05 лютого 2019 року вбачається, що у ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваної рани тім'яної ділянки, відкритого багатоуламкового "втисненого" перелому лобної та тім'яної кісток справа з глибиною проникнення уламків у порожнину черепа із ознаками епідуральної гематоми та забоєм-стисненням головного мозку середнього ступеня, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння та у вигляді забійної рани лівого стегна, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (а.п.97-98).

Згідно висновку експерта №146 від 08 лютого 2019 року вбачається, що кров ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров ОСОБА_2 належить до групи АВ0 за ізосерологічною системою АВО. На сокирі встановлена наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген А, який властивий особі групи А з ізогемаглютиніном анти-В, яким є ОСОБА_3 У випадку змішання крові декількох осіб, домішок крові групи АВ0, яка властива ОСОБА_2, не виключається (а.п.123-124).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 05 лютого 2019 року, який було проведено з метою перевірки і уточнення відомостей по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, у присутності понятих, спеціаліста із застосуванням відеозапису, що зафіксований на носії інформації - DVD-диску, яку додано до цього протоколу. Під час слідчого експерименту ОСОБА_2 розказав, що відбувалось в будинку ОСОБА_3 04 січня 2019 року, хто в ньому був присутній та за яких обставин ним ОСОБА_3 були нанесені тілесні ушкодження (а.п.127-132).

Оцінюючи надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку доведена у повному обсязі "поза розумним сумнівом" та його протиправні суд дії кваліфікує за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, оскільки він заподіяв ОСОБА_3 умисні тяжкі тілесні ушкодження. Обвинувачений ОСОБА_2, наносячи удари в різні частини тіла, бажав заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.

До таких висновків суд приходить в результаті детального аналізу обставин події, огляду місця події, поведінки обвинуваченого до, під час і після нанесення тілесних ушкоджень, їх взаємини з потерпілим, що передували події, характер тілесних ушкоджень.

Суд, відповідно до статей 86, 94 Кримінального процесуального кодексу України, оцінюючи досліджені у судовому засіданні показання обвинуваченого, вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому цим Кодексом, а тому є допустимими та прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження.

На підставі статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить до внутрішнього переконання про те, що показання обвинуваченого узгоджуються між собою, містять достатні дані на підтвердження встановлених судом обставин, що дозволяє суду ухвалити обвинувальний вирок.

Відповідно до статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до статей 65-67 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка відповідно до вимог статті 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку, рецидив злочину та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Пленум Верховного Суду України в пункті 3 своєї Постанови від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 Кримінального кодексу України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з того, що вчинений обвинуваченим злочин є злочином проти життя та здоров'я особи та у відповідності до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до тяжких злочинів.

При призначенні покарання, суд у відповідності до вимог положень статті 65 Кримінального кодексу України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а також інші дані про особу обвинуваченого.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_2 не працював, не одружений (а.с.54), є раніше судимим, в тому числі за злочини проти життя та здоров'я особи (а.с.35-36), за місцем проживання характеризується негативно (а.п.54) На обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога (а.п.55).

За таких обставин, беручи до уваги обставини скоєння злочину та дані про особу обвинуваченого, суд приходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства та про необхідність призначення йому покарання в межах санкції частини статті, за якою він засуджується у вигляді позбавлення волі для дієвого виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до частини 4 статті 81 Кримінального кодексу України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Як встановлено судом, вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 30 березня 2016 року, ОСОБА_2 був засуджений за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, статтею 395 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, умовно-достроково звільнений з ДУ "Катеринівська ВК №46" 17 грудня 2018 року на підставі ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 07 грудня 2018 року (невідбутий термін 11 місяців 28 днів) та в період умовно-дострокового звільнення скоїв новий злочин, а тому обвинуваченому необхідно призначити покарання на підставі частини 4 статті 81 Кримінального кодексу України із застосуванням положень статті 71 Кримінального кодексу України, остаточно призначивши покарання за сукупністю вироків.

При призначенні покарання необхідно врахувати положення частини 4 статті 71 Кримінального кодексу України, а також роз'яснення, що містяться в пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 (з наступними змінами), згідно яких при застосуванні правил статті 71 Кримінального кодексу України, судам належить ураховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.

Відповідно до положень частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Отже, зарахування обвинуваченому строку попереднього ув'язнення у строк покарання слід проводити з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з моменту затримання обвинуваченого, тобто з 06 січня 2019 року.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання - 6 (шість) років позбавлення волі.

На підставі частини 4 статті 81, статті 71 Кримінального кодексу України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 30 березня 2016 року, призначивши ОСОБА_2 остаточне покарання - 6 (шість) років та 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до частини 5 статті 72 Кримінального кодексу України, зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 06 січня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного затримання тобто з 06 січня 2019 року.

До набрання вироком законної сили, залишити ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Речові докази:

- сокиру із залишками речовини бурого кольору на металевій частині, що поміщена до чорного ПЕТ-пакету та знаходиться на зберіганні в Дубровицькому ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області, ліхтарик чорного кольору, годинник червоного кольору, що знаходяться на зберіганні ОСОБА_3 - повернути власнику ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителю ІНФОРМАЦІЯ_5;

- три змиви речовини бурого кольору, що поміщені до паперових конвертів, що знаходяться на зберіганні в Дубровицькому ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області - знищити;

- чоловічу куртку коричневого кольору, чоловічу кофту чорного кольору, чоловічі штани чорного кольору, взуття із шкірозамінника чорного кольору, що поміщені до чорного ПЕТ-пакету та знаходяться на зберіганні в Дубровицькому ВП Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області - повернути ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_5