Ухвала суду № 81095313, 10.04.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 563/1670/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року місто Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

учасники справи:

скаржник – ОСОБА_1,

заінтересовані особи - Здолбунівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи - Здолбунівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, заінтересовані особи - Здолбунівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_2 звернувся до Корецького районного суду Рівненської області із скаргою, в якій просить скасувати постанову від 29 серпня 2018 року, винесену державним виконавцем Корецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про накладення штрафу по виконавчому провадженню у сумі 9933,51 грн..

Скарга обгрунтована тим, що рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2007 року стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 17 серпня 2007 року до досягнення дитиною повноліття. На виконання рішення суду 08 грудня 2007 року видано виконавчий лист №2-7810. Виконання проводиться Здолбунівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. 24 жовтня 2018 року йому стало відомо, що 29 серпня 2018 року головним державним виконавцем Корецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу. 02 листопада 2018 року йому державним виконавцем надано розрахунок заборгованості по аліментах з 01.10.2016 року по 31.01.2018 року, згідно якого заборгованість становить 23 647,50 грн..

Вважає, що спірна постанова та розрахунок заборгованості є незаконними та безпідставними, оскільки розрахунок зроблений державним виконавцем не відповідає встановленій формі. Не вказано всі дані, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання, у зв"язку з цим не можливо його перевірити достовірність. Розрахунок заборгованості станом на 21 серпня 2018 року взагалі не складався та невідомо де взялася сума заборгованості 33 111,70 грн. За період виникнення боргу він сплачував кошти через Укрпошту, однак стягувач не забирала ці кошти і вони поверталися йому назад. Тобто, стягувач самостійно і штучно утворювала борг. 14 вересня 2018 року він сплатив на користь стягувача 1000 грн., однак державний виконавець не врахував ці кошти при визначенні боргу.

Крім того, вважає, що ч. 14 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" щодо накладення на боржника штрафу при наявності заборгованості по сплаті аліментів більше ніж за два роки не може бути застосована до нього. Для накладення штрафу може братися заборгованість за аліментами, котра виникла після набрання чинності цією нормою Закону, тобто після з 29 серпня 2018 року. Крім того, станом на момент винесення постанови про накладення штрафу, заборгованості не існувало, а тому підстав для застосування до нього адміністративного стягнення немає.

28 січня 2019 року (а.с. 37-39) заінтересованою особою ОСОБА_2 подано заперечення на скаргу, в якому зазначає, що скарга є надуманою, необгрунтованою та поданою, ймовірно, з метою уникнути сплати заборгованості аліментів ОСОБА_1 для свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. За фактом злісного ухилення від несплати аліментів ОСОБА_1, слідчим Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області відкрито кримінальне провадження №12017180010006295 за ч.1 ст. 164 КК України. Державним виконавцем Корецького РВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області 29.08.2018 винесено законну та вмотивовану постанову про накладення штрафу у зв"язку із тим, що боржник ОСОБА_1 злісно та систематично протягом понад 12 років усіляко ухилявся від сплати аліментів у розмірі, встановленому рішенням Рівненського міського суду від 31.10.2007, за винятком окремих випадків, коли влаштовувався на роботу офіційно і аліменти на дитину сплачував роботодавець.

Також вказує, що неправдиво ОСОБА_1 стверджує про відмову отримання стягувачем грошових переказів. Грошовий переказ, який не отримала стягувач ОСОБА_2, був єдиним у червні 2018 року, коли стягувач перебувала за кордоном у Польщі, щоб заробити кошти та зібрати до школи сина ОСОБА_3 У зв"язку із ухиленням боржника ОСОБА_1 від сплати аліментів стягувач ОСОБА_2 протягом тривалого часу отримує тимчасову державну допомогу на випадок ухилення одного з батьків від сплати аліментів на дітей. Про ухилення від сплати аліментів ОСОБА_1 свідчить довідка про неотримання аліментів від 13.09.2018, видана Корецьким районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Відповідно до листа Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 21.08.2018 № К-297-03 державним виконавцем 14.03.2018 щодо боржника ОСОБА_4П винесено вмотивовані постанови про арешт майна боржника, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користуватися вогнепальною, мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання. Жодна із цих постанов оскаржена не була. ОСОБА_1 завжди був обізнаний про їх існування, як і був обізнаний і про існування постанови про накладення штрафу, позаяк, відповідно до Реєстру відправленої кореспонденції за 30.08.2018 Корецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції на його адресу направлено лист № 8612 від 29.08.2018.

Просила відхилити скаргу боржника ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця Корецького РВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області від 29.08.2018, за безпідставністю та як таку, що має очевидно штучний характер.

09 квітня 2019 року головним державним виконавцем Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 подано заперечення на скаргу ОСОБА_1, в якому зазначено, що форма розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерство юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, з відповідними змінами. Посилання в скарзі на те, що в розрахунку заборгованості по аліментах за період з 01.10.2016 по 31.01.2018 від 27.02.2018 не вказано всі дані, передбачені Інструкцією є безпідставним, оскільки станом на 27.02.2018 діяла Інструкція в редакції від 01.08.2017, згідно з п.12 розділу X Інструкції (у редакції, чинній на момент проведення розрахунку) зазначалося, лише, що: розрахунок заборгованості має бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Також вказує, що заявник посилається на те, що державним виконавцем не враховано квитанцію про сплату коштів у розмірі 1000 грн. від 14.09.2018 як аліменти, проте доказів щодо надання вказаної квитанції до відділу заявником не подано. Зазначає, що дану квитанцію не можна врахувати, оскільки не видно повністю рахунок, на який перераховано кошти, відсутні прізвище ім"я та по батькові отримувача коштів, відсутнє призначення платежу, а також відомості щодо платника. Окрім того у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо письмового підтвердження отримання такої суми стягувачем, тому врахування такої квитанції не може бути належним доказом виконання рішення суду. Крім того, боржник не позбавлений права сплачувати кошти на депозитний рахунок органу ДВС, проте у матеріалах виконавчого провадження відсутні заяви, звернення, клопотання боржника до органу ДВС у зв"язку із труднощами щодо виконання рішення. Щодо посилання заявника на те, що станом на 21.08.2018 розрахунок не складався не є доречним, оскільки на розрахунок від 21.08.2018 в оскаржуваній постанові не посилаються, а вказується розрахунок від 29.08.2018, розмір заборгованості згідно з яким по 01.09.2018 становить 33111,70 гри. Згідно з відміткою у матеріалах виконавчого провадження від 02.11.2018 боржник ознайомився із матеріалами виконавчого провадження, а тому був або мав бути обізнаний із наявними у матеріалах виконавчого провадження розрахунками.

Вважає, що постанова про накладення на боржника штрафу від 29.08.2019 була винесена на підставі, у межах та у порядок, передбаченому Законами України. Просив відмовити в задоволенні скарги за безпідставністю.

Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 14 листопада 2018 року скаргу залишено без руху (а.с. 9).

Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 08 січня 2019 року прийнято до розгляду скаргу та призначено справу до судового розгляду (а.с. 25).

Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 28 січня 2019 року справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи - Здолбунівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу направлено до Рівненського міського суду Рівненської області за підсудністю (а.с. 48).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського міського суду Рівненської області від 01.03.2019 справу №563/1670/18 розподілено судді Галінській В.В..

В судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу, просив задоволити.

Представник Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, проте її позиція щодо вимог скарги висловлена у запереченні (а.с. 37-39).

Заслухавши виступи учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що при примусовому виконанні Корецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебувало виконавче провадження згідно виконавчого листа №2-7810 виданого 08 грудня 2007 року Рівненським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в частці 25% від його доходу щомісячно, починаючи з дня подачі заяви 17.08.2007 року та до повноліття дитини.

29 серпня 2018 року постановою про накладення штрафу державним виконавцем Корецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_6 на ОСОБА_1 накладено штраф на користь стягувача 30 % заборгованості у розмірі 9933,51 грн. В даній постанові вказано, що згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 29.08.2018, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів понад два роки з дня відкриття виконавчого документа, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 33111,70 грн.

Постановою Корецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 11 липня 2018 року було передано виконавчий документ №2-7810 виданий 08 грудня 2007 року Рівненським міським судом до Здолбунівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров"я, втрати годувальника тощо може бути пред"явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, а згідно із ст.1Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положенням ст.ст. 6, 11 Закону України "Про виконавче провадження" зобов"язано виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Із змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

28.08.2018 року набрав чинності Закон України від 03.07.2018 № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", яким внесено зміни до ряду законодавчих актів, в тому числі і в Закон України "Про виконавче провадження".

Так, пунктом 3 частини 14 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" (зі змінами від 03.07.2018 року, що набрали чинності 28.08.2018 року) передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

Статтю 11 Закону України "Про виконавче провадження" було доповнено частиною четвертою, відповідно до якої строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев"ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред"явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Виходячи із змісту наведеної правової норми, у випадку виникнення заборгованості зі сплати аліментів закон зобов"язує державного виконавця виносити постанови про тимчасові обмеження прав боржника.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Зміни до Закону України "Про виконавче провадження", якими, зокрема, доповнено ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження" ч. 14, внесені Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", набрали чинності 28.08.2018 року.

В Прикінцевих положеннях Закону України від 03.07.2018 № 2475-VIII відсутні вказівки щодо відкладеного набрання чинності ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", а отже вона підлягає застосуванню одразу із набранням чинності даним Законом в цілому, із 28.08.2018 року.

Частиною 4 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що строк для застосування обмежень, передбачених ч. 14 ст.71 цього Закону обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а не з дня набрання чинності Законом від 03.07.2018 № 2475-VIII.

Врахування заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла у боржника за період до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", яким внесено зміни в ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", не можна розцінювати як надання цій нормі зворотної сили.

З розрахунку заборгованості по аліментах за період з 01.01.2016 року по 31.01.2018 року, наданого заявником до скарги вбачається, що станом на 31.01.2018 року розмір його заборгованості складав 23647,50 грн., а вже станом на 01.09.2018 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 33111,70 грн., що стверджується розрахунком заборгованості від 29.08.2018 року.

У зв"язку з наявністю заборгованості, 29 серпня 2018 року державним виконавцем Корецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_6 на підставі ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 9933,51 грн. (а.с.4).

Посилання скаржника на те, що розрахунок зроблений державним виконавцем не відповідає встановленій формі та Інструкції з організації примусового виконання, суд не приймає до уваги, оскільки визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначена державним виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Твердження скаржника, що державним виконавцем при розрахунку заборгованості не було враховано квитанцію про сплату коштів у розмірі 3000 грн. (а.с. 5), як доказ сплати заборгованості по аліментах, суд також не приймає до уваги, оскільки в даній квитанції не видно повністю рахунок, на який перераховано кошти, відсутні прізвище та ініціали отримувача коштів, відсутнє призначення платежу, а також відомості щодо платника та дані квитанції, як вказав представник, не надавалися державному виконавцю, а тому ним і не враховувалися.

Таким чином, проаналізувавши надані скаржником докази, керуючись вищенаведеним законодавством щодо регулювання порядку виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1, оскільки судом встановлено, що заходи застосовані державним виконавцем на підставі оскаржуваної постанови від 29.08.2018 у зв"язку із невиконанням скаржником, як боржником в межах виконавчого провадження зобов"язань по сплаті аліментів, що призвело до утворення заборгованості по сплаті аліментів, яка станом на 29.08.2018, становить 33111,70 грн.. При цьому скаржником не надано суду доказів належної оплати аліментів у визначеному судом розмірі.

Разом з тим, розмір заборгованості по аліментам, який є значним, порушує права дитини на достатнє матеріальне забезпечення

Крім того, як вбачається із Довідки про неотримання аліметів від 13.09.2018 виданої Корецьким районним відділом ДВС ГТУЮ в Рівненській області, ОСОБА_2 дійсно не отримувала аліменти від ОСОБА_1 у період з жовтня 2016 року по 13 вересня 2018 року згідно з виконавчим листом №2-7810 від 06.12.2007.

Щодо доводів скаржника про те, що станом на момент винесення постанови про накладення штрафу, заборгованості взагалі не існувало, то вони є безпідставними, не грунтуються на фактичних обставинах та спростовуються вищезазначеним.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1, заінтересовані особи – Здолбунівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.260,353,447-453 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи - Здолбунівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільно процесуальним кодексом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10 квітня 2019 року.

Суддя -