Ухвала суду № 8109303, 19.11.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2009 р.                               м. Київ                                        К-7646/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Сергейчук О.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі                     Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 у справі № 25/206-А Господарського суду м. Києва

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до 1. Державної податкової адміністрації України,

2. Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

третя особа: Державна податкова адміністрація у м. Києві

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва від 19.07.2007 позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визначення дочірній компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»податкових зобов’язань з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні (далі - рентна плата), № 0000541650/0 від 16.08.2006, № 0000541650/1 від 31.10.2006, № 0000541650/2 від 17.01.2007 в сумі 11860560,00 грн., в тому числі 5930280,00 грн. –основний платіж та 5930280,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції; № 0000551650/0 від 16.08.2006, № 0000551650/1 від 31.10.2006, № 0000551650/2 від 17.01.2007 в сумі 1456560,00 грн., в тому числі 728280,00 грн. –основний платіж та 728280,00 грн.- штрафні (фінансові) санкції; № 0000561650/0 від 16.08.2006, № 0000561650/1 від 31.10.2006, № 0000561650/2 від 17.01.2007 в сумі 39740194,18 грн., в тому числі 19870097,09 грн. –основний платіж та 19870097,09 грн. –штрафні (фінансові) санкції; № 0000571650/0 від 16.08.2006, № 0000571650/1 від 31.10.2006, № 0000571650/2 від 17.01.2007 в сумі 17634,78 грн., в тому числі 11756,52 грн. –основний платіж та 5878,29 грн. –штрафні (фінансові) санкції; про визначення дочірній компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»податкових зобов’язань з податку на додану вартість № 0000581650/0 від 16.08.2006, № 0000581650/1 від 31.10.2006, № 0000581650/2 від 17.01.2007 в сумі 10261692,00 грн., в тому числі 5130846,00 грн. –основний платіж та 5130846,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції; рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 20.03.2007 № 2658/6/25-0215; стягнуто з Державного бюджету України на користь дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова вмотивована висновком суду про відсутність законних підстав для донарахування позивачу сум податкових зобов’язань з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні, за ІV квартал 2003 року –ІV квартал 2004 року та для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно спірних податкових повідомлень-рішень з обсягів видобутого газового конденсату, оскільки відповідно до діючого впродовж ІV кварталу 2003 року – І кварталу 2004 року порядку правового регулювання об’єктом справляння рентної плати були обсяги відпущеного (проданого) стабільного газового конденсату, а впродовж ІІ –ІV кварталів 2004 року –обсяги відпущеного (проданого) газового конденсату. Донарахування ж податкових зобов’язань з податку на додану вартість та застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій визнано судом незаконним з огляду на те, що ці зобов’язання були визначені СДПІ без встановлення обсягу продажу газового конденсату, а лише виходячи із сум донарахованих податкових зобов’язань із рентної плати.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 постанову суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено з підстав порушення позивачем ст.3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»та ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок заниження задекларованих сум податкових зобов’язань із рентної плати, які були визначені виходячи із обсягів реалізованого газового конденсату, та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які були визначені з бази оподаткування, що не включала суми рентної плати.

В касаційній скарзі дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема пункту 10 ст.2, ст. 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», пункту 14 ст. 2, ст.3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», частини 3 ст. 1 та частини 2 ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування», пунктів 3, 6 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, товарний природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 в редакціях постанов Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1604 та від 04.03.2004 № 255 ( далі –Порядок ), ст.ст. 70, 86 КАС України.

Заперечуючи проти касаційної скарги, СДПІ просить залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов’язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 02.08.2006 № 18/23-20/30019775, про заниження позивачем податкових зобов’язань з рентної плати за газовий конденсат за ІV квартал 2003 року на 13584632,85 грн. та за 2004 рік на 12069597,17 грн. внаслідок заниження об’єкту оподаткування –визначення податкових зобов’язань з обсягів реалізованого (проданого) газового конденсату, а не з обсягів видобутого в ці звітні періоди газового конденсату ( 164900 тонн в ІV кварталі 2003 року та 685000 тонн в 2004 році ), а також податкових зобов’язань з податку на додану вартість за податкові звітні періоди ІV кварталу 2003 року на 2716926,57 грн. та 2004 року на 2413919,43 грн. внаслідок заниження бази оподаткування на вказані суми рентної плати. Акт перевірки містить посилання щодо обсягів видобутого та реалізованого газового конденсату позивачем, як платника консолідованого податку, на довідки про результати перевірки та акт перевірки його структурних підрозділів, складені податковими інспекціями за місцем податкового обліку цих структурних підрозділів, а також дані Міністерства палива та енергетики України і Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України»(«Геоінформ України»), які ґрунтуються на статистичній звітності позивача за формою № 6-гр.

Згідно з пунктом 9 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних обов’язкових платежів належать рентні платежі.

Поняття ренти розкривається в статті 731 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

Порядок сплати рентних платежів за нафту, природний газ і газовий конденсат врегульований Законом України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат»від 05.02.2004 № 1456-ІV, дію якого зупинено до 1 січня 2010 року Законом України від 03.06.2008 № 309-УІ.

Впродовж ІV кварталу 2003 року правове регулювання рентних платежів за газовий конденсат здійснювалось статтею 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік», якою встановлено, що підприємства, які здійснюють видобуток природного газу та газового конденсату (крім видобутку природного газу та газового конденсату із морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) і нафти, вносять до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рентну плату за товарний природний газ у розмірі 30,6 гривні за 1.000 куб. метрів, за нафту - у розмірі 160 гривень за 1 тонну і стабільний газовий конденсат - у розмірі 104,04 гривні за 1 тонну, а 2004 року - статтею 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», згідно з якою підприємства, які здійснюють видобуток природного газу та газового конденсату (крім видобутку природного газу із морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами) і нафти, вносять до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рентну плату за природний газ у розмірі 30,6 гривні за 1.000 куб. метрів, за нафту - у розмірі 160 гривень за одну тонну і газовий конденсат - у розмірі 104,04 гривні за одну тонну.

За визначенням, наведеним в пункті 1 Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, товарний природний газ і стабільний газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1604 ( далі - Порядок), стабільний газовий конденсат - газовий конденсат, який добувається суб'єктами підприємницької діяльності, проходить попередню стабілізацію та відповідає Технічним умовам України на конденсат газовий стабільний ТУ У 320.00158764. 032-2001, зареєстрованим Держстандартом 30 березня 2001р. N 100/007321, і є сировиною для газо- та нафтопереробних підприємств.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що підприємства, які добувають нафту, природний газ і газовий конденсат (крім добування природного газу і газового конденсату з морських родовищ, який реалізується за регульованими цінами), вносять до державного бюджету рентну плату за нафту, товарний природний газ і стабільний газовий конденсат у розмірах, що встановлюються державним бюджетом.

Рентна плата за видобуті та реалізовані підприємствами нестабільний газовий конденсат і нафтовий (попутний) газ не справляється.

Відповідно до пункту 3 Порядку рентна плата включається підприємствами, які добувають нафту, природний газ і газовий конденсат, до оптової відпускної ціни на нафту, товарний природний газ і стабільний газовий конденсат (без податку на додану вартість) на дату їх відпуску.

Датою відпуску продукції є: щодо стабільного газового конденсату, який відвантажується залізничним транспортом, - дата оформлення товарно-транспортної накладної на маршрут чи групу вагонів; щодо стабільного газового конденсату, який відвантажується трубопровідним транспортом, - дата оформлення акта приймання-здавання на пунктах здавання стабільного газового конденсату.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що сума рентної плати за нафту, товарний природний газ і стабільний газовий конденсат визначається нафтогазодобувними підприємствами виходячи з обсягів відпущених ними нафти, товарного природного газу і стабільного газового конденсату та ставок рентної плати (крім підприємств, що здійснюють видобуток на родовищах з важкодобувними та виснаженими запасами), а пунктом 7 –що підприємства, які видобувають нафту, природний газ і газовий конденсат на родовищах з важкодобувними та виснаженими запасами, суму рентної плати визначають виходячи із ставок рентної плати та обсягів видобутих нафти, товарного природного газу і стабільного газового конденсату в межах базових обсягів, які враховуються в щомісячних розрахунках і визначаються як 1/12 річних базових обсягів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 255 з назви та тексту Порядку виключені слова «товарний»та «стабільний», а постановою від 19.01.2005 № 59 в Порядок внесені зміни, зокрема пункт 3 викладено в редакції, згідно якої об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини, крім обсягів природного газу і газового конденсату, видобутих з морських родовищ та з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5 тис. метрів.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що об’єктом оподаткування газовим конденсатом в ІV кварталі 2003 року – І кварталі 2004 року є обсяги видобутого стабільного газового конденсату, а з ІІ кварталу 2004 року –видобутого газового конденсату. Це випливає як із економічної суті рентної плати, що є платою державі, яка уособлює власника, за придбані природні ресурси (корисні копалини), а відтак не повинна ставитися в залежність від будь-яких чинників, що пов’язані з використання природного ресурсу, в тому числі від отриманого доходу від його використання, так із того, що законами про Державний бюджет, в тому числі на 2003 та 2004 роки, платниками рентної плати визначені підприємства, які видобувають нафту, природний газ і газовий конденсат. Крім того, не є логічним встановлення для підприємств, які видобувають нафту, природний газ і газовий конденсат на родовищах з важкодобувними та виснаженими запасами, пільгових умов оподаткування пунктом 7 Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1604) при одночасному погіршенні становища цих підприємств порівняно з іншими та встановлення для них об’єктом оподаткування обсягів видобутих корисних копалин, тоді як для інших –обсягів проданих. Правове регулювання ренти за нафту, природний газ та газовий конденсат, яке існувало до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 256»від 15.10.2003 № 1604 і яке є чинним після внесення змін до Порядку постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2005 № 59, щодо визначення об’єкту з точки зору кількісних показників залишалося незмінним.

Вжитий в Порядку термін «відпуск»не тотожний терміну «продаж», якщо інше прямо не встановлено нормативним актом. Наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів»від 21.06.1996 № 193 затверджено типову форму з обліку сировини та матеріалів М-11 «накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів». У зв’язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про помилковість суджень суду першої інстанції стосовно того, що податкові зобов’язання позивача повинні визначатися лише з обсягів проданого газового конденсату. Разом з тим, апеляційний суд не звернув увагу, що в 2003 році рентна плата справлялась лише із обсягів стабільного газового конденсату, тоді як згідно акту перевірки від 02.08.2006 № 18/23-20/30019775 до розрахунку сум податкових зобов’язань податковим органом брались обсяги видобутого газового конденсату. Доводи позивача, що в ці обсяги увійшов і нестабільний газовий конденсат, в судовому процесі перевірені не були.

Відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Не встановлення обставин щодо обсягів стабільного газового конденсату, видобутого позивачем в ІV кварталі 2003 року, є неповнотою судового процесу, а відтак судові рішення, ухвалені у справі, в частині позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про визначення сум податкових зобов’язань із рентних платежів відповідно до частин 2, 4 ст. 227 КАС України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Механізм правового регулювання оподаткування включає в себе об’єкт оподаткування, базу оподаткування, ставку податку, суб’єкт (зобов’язальна сторона щодо сплати податку, збору (обов’язкового платежу)). Без наявності одного із цих елементів правовідношення щодо сплати податку, збору (обов’язкового платежу) не виникає.

Відповідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції Закону України від 16.01.2003 р. N 469-IVоб'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Визначаючи позивачу суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за податкові періоди, що входять до ІУ кварталу 2003 року та 2004 року, СДПІ виходила з того, що сума рентної плати включається до бази оподаткування цим податком, що передбачено пунктом 4.1 ст. 4 зазначеного Закону. Разом з тим, як свідчить акт перевірки, податкові зобов’язання з податку на додану вартість були нараховані на суму донарахованого податкового зобов’язання з рентної плати за газовий конденсат за ІV квартал 2003 року та 2004 року без встановлення об’єкту оподаткування податком на додану вартість, тобто обсягів продажу газового конденсату (а.с.15,16). При цьому підставою для донарахування податкових зобов’язань з рентної плати, як зазначено, було саме заниження позивачем об’єкту оподаткування внаслідок визначення об’єкту з обсягів проданого газового конденсату. За таких обставин висновок суду першої інстанції про неправомірне донарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість, а відтак про наявність підстав для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000581650/0 від 16.08.2006, № 0000581650/1 від 31.10.2006, № 0000581650/2 від 17.01.2007 відповідає встановленим у справі обставинам та правильного застосування норм матеріального права. Суд же апеляційної інстанції внаслідок незастосування при вирішення спору підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»допустив одночасно і порушення пункту 4.1 ст. 4 цього Закону, оскільки база оподаткування визначається на підставі встановленого об’єкту оподаткування. З огляду на це постанова суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Встановлений підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний порядок апеляційного узгодження сум податкових зобов’язань є за своєю метою та суттю узгоджувальним, у зв’язку з чим прийняті податковим органом в цій процедурі рішення безпосередньо не породжують для платника податку юридичних наслідків, оскільки за наслідками розгляду скарги платника податків залишається без змін прийняте податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов’язання, або скасовується в певній частині (зменшується) чи донараховується сума податкового зобов’язання з направленням нового (в разі зменшення суми податкового зобов’язання) чи окремого (в разі донарахування) податкового повідомлення-рішення (пункт 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 № 29 в редакції наказу ДПА України від 02.03.2001 № 82, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за № 733/1748).

Враховуючи викладене, судові рішення в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 20.03.2007 № 2658/6/25-0215 підлягають скасуванню, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України.

Керуючись пунктом 1 частини 1 ст. 157, ст.ст.220, 223, 226, частинами 2, 4 ст. 227, частиною 1 ст. 228, ст.ст. 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009.

Скасувати постанову господарського суду м. Києва від 19.07.2007 в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визначення дочірній компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»податкових зобов’язань з рентної плати за газовий конденсат № 0000541650/0 від 16.08.2006, № 0000541650/1 від 31.10.2006, № 0000541650/2 від 17.01.2007, № 0000551650/0 від 16.08.2006, № 0000551650/1 від 31.10.2006, № 0000551650/2 від 17.01.2007, № 0000561650/0 від 16.08.2006, № 0000561650/1 від 31.10.2006, № 0000561650/2 від 17.01.2007, № 0000571650/0 від 16.08.2006, № 0000571650/1 від 31.10.2006, № 0000571650/2 від 17.01.2007; справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасувати постанову господарського суду м. Києва від 19.07.2007 в частині визнання недійсним рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 20.03.2007 № 2658/6/25-0215; провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

Постанову господарського суду м. Києва від 19.07.2007 в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визначення дочірній компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»податкових зобов’язань з податку на додану вартість № 0000581650/0 від 16.08.2006, № 0000581650/1 від 31.10.2006, № 0000581650/2 від 17.01.2007 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підпис О.А.Сергейчук

підписТ.М.Шипуліна