Вирок № 81092522, 09.04.2019, Біловодський районний суд Луганської області

Справа №408/487/19-к

Провадження №1-кп/408/316/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Кускової Т.В.

за участю секретаря Сіпаковій Л.А.

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_1

захисник ОСОБА_2

обвинувачена ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Біловодськ кримінальне провадження № 22019130000000010 від 29 січня 2019 року, відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої інженером в відділі освіти Біловодської РДА Луганської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.110 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2014 року, обвинувачена ОСОБА_3, вступила в злочинну змову з ОСОБА_4 (відносно якої винесено вирок суду, який набрав законної сили) та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, і вчинила, шляхом імітації виконання функцій члена так званої виборчої комісії, дії, спрямовані на організацію та проведення 11.05.2014 в смт. Біловодськ Луганської області в приміщенні магазину «Литвиненка», розташованого за адресою: смт. Біловодськ, вул. Торосяна 11, так званого «референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «Луганської народної республіки», а відтак сформувала у мешканців смт. Біловодськ Луганської області хибне враження офіційної підтримки ідеї відокремлення адміністративно - територіальних одиниць Луганської області у порушення конституційного порядку.

Діючи згідно відведеній ролі, 11.05.2014 близько 08:00 обвинувачена ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати вказаний злочинний умисел, прибула в приміщення магазину «Литвиненка», розташованого за адресою: смт. Біловодськ, вул. Торосяна 11. Після чого, виконуючи вказівку невстановленого голови комісії, зайняла місце за столом разом з ОСОБА_4, та іншими невстановленими досудовим розслідуванням членами так званої виборчої комісії.

Зайнявши місце за столом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, виконуючи вказівки невстановленого досудовим розслідуванням головуючого, обвинувачена ОСОБА_3 приймала від мешканців смт. Біловодськ Луганської області документи, звіряла їх за наявними у неї списками виборців та, в разі підтвердження проживання особи на відповідній вулиці, видавала бюлетені для голосування.

Після проведення голосування, біля 19:00 обвинувачена ОСОБА_3, разом з невстановленими так званими членами виборчої комісії в приміщенні вищевказаного магазину здійснили підрахунок голосів та склали протокол. Після вказаних дій бюлетені та протокол забрав невстановлений досудовим розслідуванням голова комісії.

Відтак, у період часу з 08:00 до 19:00 11.05.2014 обвинувачена ОСОБА_3, разом з іншими членами виборчої комісії провели так званий «референдум щодо підтримки акту про державну самостійність «Луганської народної республіки» в смт. Біловодськ Луганської області.

28 січня 2019 року відносно ОСОБА_3, складено обвинувальний акт, скеровано до суду з угодою про визнання винуватості.

При цьому 31 січня 2019 року між заступником начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_3 за участю захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно даної угоди сторони кримінального провадження повністю дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 110 КК України та істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрювана в повному обсязі беззастережно визнала свою винуватість у вчинені нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та зобов'язалась беззастережно визнати обвинувачення у судовому провадженні в обсязі підозри.

Вищевказаною угодою сторонами кримінального провадження узгоджене покарання за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням із визначенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім цього, пунктом 2 ч.2 даної угоди визначено, що обвинувачена ОСОБА_3, зобов’язується сприяти правоохоронним органам та суду при здійсненні процесуальних дій у кримінальному провадженні щодо інших співучасників вчиненого нею кримінального правопорушення, а саме шляхом надання в якості свідка показань під час досудового слідства та в суді про обставини організації та участі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в проведенні так званого «референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «Луганської народної республіки», що мав місце 11.05.2014 на території смт. Біловодськ Луганської області.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор, обвинувачена, захисник обвинуваченої в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, зазначили, що сторонами остаточно узгоджені істотні обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, міра покарання.

Судом роз'яснені обвинуваченій ОСОБА_3, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, а також положення ст. 474 КПК України.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, дослідивши угоду про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченою, за участю захисника обвинуваченої, приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як визначено пунктом 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Абзацом 2 п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3, підтвердила суду, що вона беззаперечно визнає вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 110 КК України, злочин нею вчинений за викладених в обвинувальному акті обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, оскільки вона приймаючи участь у підготовці та організації «референдуму щодо підтримки акту про державну самостійність «ЛНР)», умисно вчинила дії, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 110 КК України, тобто посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, даних про її особу, обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3, суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 31 січня 2019 року, і узгоджену сторонами міру покарання, вважає, що таке покарання належить їй призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченої, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, виключно позитивно характеризується, у вчиненому щиро кається.

Цивільний позов у справі не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 31 січня 2019 року, укладену між заступником начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_3, за участю захисника ОСОБА_2 про визнання винуватості.

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя Кускова Т.В.