Рішення № 81090643, 27.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/3753/18

Провадження №2/359/1822/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Максус лізинг» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів,

встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 23 березня 2018 року вона уклала з ТОВ «Максус лізинг» договір фінансового лізингу №01351. За цим договором позивач зобов'язався сплатити авансовий платіж, інші супутні та поточні платежі, а відповідач зобов'язався придбати автомобіль марки «LADA» та передати його у користування ОСОБА_1 У виконання договору фінансового лізингу позивач сплатив ТОВ «Максус лізинг» грошові кошти в розмірі 40389 гривень 90 копійок. Однак умови цього договору є несправедливими відносно ОСОБА_1, оскільки вони порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, а також завдають шкоду позивачу. Крім того, за своєю природою договір фінансового лізингу є змішаним договором, який містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу. Водночас, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Однак договір фінансового лізингу був укладений без дотримання цієї вимоги. Тому ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним договір фінансового лізингу №01351 від 23 березня 2018 року та стягнути з ТОВ «Максус лізинг» на користь позивача грошові кошти в розмірі 40389 гривень 90 копійок.

2. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

3. Представник ТОВ «Максус лізинг» жодного разу не з'явився у судове засідання та не повідомив про своє ставлення до пред'явленого позову. Він неодноразово у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.32-33, 52-53).

ІІ. Процесуальні дії у цивільній справі.

4. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 17 травня 2018 року (а.с.29-30) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

5. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 2 липня 2018 року (а.с.36-37) підготовче провадження було закрито та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

6. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду, занесеною до протоколу судового засідання від 27 листопада 2018 року (а.с.54-55), був проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності представника відповідача.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

7. 23 березня 2018 року сторони уклали договір фінансового лізингу №01351 (а.с.12-20), за яким ОСОБА_1 зобов'язалась сплатити авансовий платіж, інші супутні та поточні платежі, а ТОВ «Максус лізинг» зобов'язався придбати автомобіль марки «LADA» та передати його у користування позивача.

8. У виконання договору фінансового лізингу ОСОБА_1 сплатила відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 40389 гривень 90 копійок (39990 + 399,90). Ця обставина підтверджується копіями квитанцій (а.с.21-22).

9. Спірні правовідносини регулюються параграфом 2 глави 16 «Правочини» ЦК України.

IV. Закон та усталена судова практика, якими керувався суд при вирішенні спору.

а. норми матеріального та процесуального права.

10. Відповідно до ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

11. Згідно з ч.1 ст.220 цього ж Кодексу у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

12. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

13. Згідно з ч.6 ст.13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

б. усталена судова практика.

14. Як роз'яснила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 жовтня 2018 року у цивільній справі №288/383/15-ц, відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України. Згідно зі статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України: від 16 грудня 2015 року (справа №6-2766цс15), від 19 жовтня 2016 року (справа №6-1551цс16), від 18 січня 2017 року (справа №6-648цс16).

V. Оцінка аргументів позивача щодо підстав для задоволення позову.

15. Встановлено, що договір фінансового лізингу №01351 від 23 березня 2018 року укладений лише в простій письмовій формі та не був посвідчений нотаріально. Ця обставина переконливо свідчить про нікчемність оспорюваного договору. В такому випадку у ТОВ «Максус Лізинг» виникло зобов'язання повернути позивачу грошові кошти в розмірі 40389 гривень 90 копійок.

16. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно виконав це грошове зобов'язання.

17. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення законності та відновлення права позивача належить визнати недійсним договір фінансового лізингу №01351 від 23 березня 2018 року та стягнути з ТОВ «Максус лізинг» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 40389 гривень 90 копійок.

VI. Розподіл судових витрат.

18. За правилами, передбаченими п.1 ч.3 ст.133, ч.2 ст.141 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Такі витрати покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

19. Встановлено, що ОСОБА_1 витратила грошові кошти в розмірі 3500 гривень на оплату професійної правничої допомоги. Пред'явлений нею позов задоволений в повному обсязі.

20. З огляду на це суд вважає, що з ТОВ «Максус Лізинг» на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Максус лізинг» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №01351, укладений 23 березня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Максус лізинг» та ОСОБА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Максус лізинг» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 40389 гривень 90 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень.

Повний текст заочного рішення складений 7 грудня 2018 року.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець