Ухвала суду № 81086085, 11.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

11 квітня 2019 року м. Київ № 826/7872/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивачів про відвід колегії суддів в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства "Стоянов А.А.", Громадської спілки "Всеукраїнська Аграрна Рада" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "Мінерально-хімічна компанія "ЄвроХім", Дочірнє підприємство "Агроцентр Єврохім-Україна", Акціонерне товариство "Новомосковська акціонерна компанія "Азот", Акціонерне товариство "Невинномизький Азот", Публічне акціонерне товариство "Азот", Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол", Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке Об’єднання Азот", про визнання протиправними та скасувати рішень,

встановив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №826/7872/17 за позовом Фермерського господарства "Стоянов А.А.", Громадської спілки "Всеукраїнська Аграрна Рада" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "Мінерально-хімічна компанія "ЄвроХім", Дочірнє підприємство "Агроцентр Єврохім-Україна", Акціонерне товариство "Новомосковська акціонерна компанія "Азот", Акціонерне товариство "Невинномизький Азот", Публічне акціонерне товариство "Азот", Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол", Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке Об’єднання Азот", про визнання протиправними та скасування рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.12.2016 №АД-363/2016/4411-5 "Про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації" та від 18.05.2017 №АД-376/2017/4411-05 "Про поновлення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з Російської Федерації".

27.03.2019 відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярією) суду зареєстровано заяву представника позивачів про відвід колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С. Заява мотивована наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів, оскільки у колегії суддів при прийнятті рішення в іншій адміністративній справі (№826/1024/17) склалося внутрішнє переконання щодо обставин справи по антидемпінговому розслідуванню та вже надано оцінку щодо застосування антидемпінгових мит. Окрім того, судом було самостійно ініційовано питання щодо зупинення провадження у справі №826/7872/17 до набрання законної сили рішенням у справі №826/1024/17 та відмовлено Громадській спілці "Всеукраїнська Аграрна Рада" в залученні до участі у справі третьої особою. З огляду викладене, представник позивачів зазначила, що вказані обставини унеможливлюють об'єктивний, неупереджений та всебічний розгляд адміністративної справи №826/7872/17 даною колегією суддів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019 заяву про відвід колегії суддів визнано необґрунтованою, зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід колегії суддів та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної заяви визначено суддю Чудак О.М.

Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Частинами першою, другою статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Разом з тим, як вбачається із заяви про відвід колегії суддів, заявлений відвід обумовлений незгодою представника позивачів з процесуальними діями суддів, що вчинені під час розгляду іншої справи, та не містить передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Окрім того, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презюмується.

Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).

Окрім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні заяви представника позивачів про відвід колегії суддів в адміністративній справі №826/7872/17 за позовом Фермерського господарства "Стоянов А.А.", Громадської спілки "Всеукраїнська Аграрна Рада" до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство "Мінерально-хімічна компанія "ЄвроХім", Дочірнє підприємство "Агроцентр Єврохім-Україна", Акціонерне товариство "Новомосковська акціонерна компанія "Азот", Акціонерне товариство "Невинномизький Азот", Публічне акціонерне товариство "Азот", Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол", Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке Об’єднання Азот", про визнання протиправними та скасувати рішень, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак