Ухвала суду № 81084827, 05.04.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/3398/19

Провадження № 1-кс/204/716/19

УХВАЛА

іменем України

05 квітня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш А.В., за участі секретаря судового засідання Подвижній О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого майна, в якому він просив скасувати арешт на нерухоме майно, а саме на приміщення НОМЕР_1, загальною площею 54,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на квартиру НОМЕР_2, загальною площею 53,2 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування клопотання зазначив, що 05 жовтня 2015 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська було накладено арешт на вищезазначене майно. Відомості про наявність арешту та заборони розпорядження на підставі винесеної ухвали було зареєстровано Дніпропетровським міським управлінням юстиції в державному реєстрі 20 жовтня 2015 року. На думку заявника ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині арешту та накладення заборони на розпорядження нерухомим майном. Вважає, що доказів, які свідчили б про вчинення кримінального правопорушення, в рамках розслідування якого було ухвалено рішення про накладення арешту на майно, слідчим до клопотання не було надано та неправдиві дані є виключно суб'єктивним припущенням слідчого. Зазначає, що кримінальне провадження було розпочате ще у 2015 році, проте станом на сьогодні слідством так і не отримано жодного документа, який був предметом службового підроблення, нікому не пред'явлено підозру або обвинувачення. Крім того, існує ряд рішень судів, у яких немає жодного зауваження щодо законності документів, на підставі яких відбулось набуття права власності ТОВ «БРЮН». На даний час зазначене нерухоме майно належить на праві власності ОСОБА_2 10 жовтня 2015 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки на вказане нерухоме майно з метою забезпечення з боку ОСОБА_2 взятого на себе грошового зобов'язання в розмірі 299480 грн. 28 грудня 2015 року між заявником та ОСОБА_2 було укладено договір позики грошей на суму 1734750 грн., та 22 грудня 2016 року між заявником та ОСОБА_3 було укладено договори відступлення права вимоги за договорами позики на суму 299480 грн. та іпотеки. 22 грудня 2016 року між заявником та представником ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до договору позики від 28 грудня 2015 року, за яким до заявника перейшли права іпотекодержателя. Оскільки ОСОБА_2 має непогашений борг перед заявником, він звернувся до нотаріусу, щоб прийняти предмет іпотеки у свою власність. Однак нотаріусом було відмовлено заявнику через наявність арешту, накладеного 05 жовтня 2015 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська. Тому заявник змушений звернутися до суду із вказаним клопотанням.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату час та місце слухання клопотання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Так, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2015 року накладено арешт на нерухоме майно із забороною на розпорядження, у тому числі на майно за наступними адресами: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_1, що перебуває на балансі ТОВ «Анікум» (код ЄДРПОУ 37006579); АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_2, що перебуває на балансі ТОВ «Анікум» (код ЄДРПОУ 37006579).

Згідно вимог КПК, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення - чи є вказане майно предметом злочину та ідентифікація його власника, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим і вноситься відповідне клопотання про його арешт.

З огляду на викладене, клопотання задоволенню не підлягає, оскільки подано суб'єктом, який не наділений повноваженням подавати таке клопотання, а саме не доведено, що ОСОБА_1 є власником (володільцем майна) приміщення НОМЕР_1, розташованого за адресою АДРЕСА_1 та приміщення НОМЕР_2, розташованої за адресою АДРЕСА_1, будь-які докази до з даного приводу до клопотання не долучені.

Керуючись ст.ст. 170-174, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту нерухомого майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: