Рішення № 81084429, 05.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8041/18

Провадження № 2/201/832/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», треті особи – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, недоплаченого страхового відшкодування та судових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ОТП Лізинг», ПАТ «СУ «Універсальна», третя особа – ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, недоплаченого страхового відшкодування та судових витрат.

У своєму позові ОСОБА_1 посилався на те, що 08 лютого 2018 року в м. Дніпро на вул. Коцюбинського водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем «Шкода» д/н НОМЕР_1, що належить ТОВ «ОТП Лізинг» на праві приватної власності , порушив вимоги Правил дорожнього руху України, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності, завдавши автомобілю останнього механічних ушкоджень. Згідно із постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2018 року ОСОБА_2, працюючого в ТОВ «ОТП Лізинг», було визнано винним у скоєні даної дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність водіїв ТОВ «ОТП Лізинг» застрахована у ПАТ «СК «Універсальна», згідно страхового полісу АК/6713688 від 18 серпня 2017 року, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілих – 100000,00 грн., франшиза – 0 грн. Згідно із висновком судової автотоварознавчої експертизи №2103/18/18 від 16 березня 2018 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 з урахуванням зносу складає 114442,13 грн., втрата товарної вартості автомобіля – 6503,99 грн., а загальний матеріальний збиток становить – 120946,12 грн. Позивач через свого представника 21 травня 2018 року надав страховику заяву про виплату страхового відшкодування. Страховик частково виконав свої зобов’язання перед позивачем, та 03 травня 2018 року сплатив на рахунок СТО лише частину відшкодування у розмірі 66762,35 грн, безпідставно недоплативши 33237,65 грн. Разом з тим, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (тобто ТОВ «ОТП Лізинг»), у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). З огляду на викладене, обов’язок по виплаті недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 33237,65 грн до страхового ліміту (100000 грн.) покладається на ПАТ «СК «Універсальна», а безпосередньо на ТОВ «ОТП Лізинг», як на особу, відповідальну за спричинені водієм ОСОБА_2 збитки, покладається різниця між страховим лімітом та загальним розміром матеріального збитку, тобто 20946,12 грн. З урахуванням викладеного позивач просив суд стягнути з ТОВ «ОТП Лізинг» матеріальний збиток у розмірі 20946,12 грн., з ПАТ СК «Універсальна» недоплачене страхове відшкодування у розмірі 33237,65 грн., стягнути з відповідачів пропорційно заявленим вимогам судові витрати по справі та витрати на проведення експертизи і правничу допомогу.

13 лютого 2019 року до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачем зазначено, що після отримання відзиву на позовну заяву йому стало відомо, що між страховиком та ТОВ «ОТП Лізинг» був укладений Генеральний договір №3001/294/029000 від 31 липня 2017 року, відповідно до якого розмір додаткового страхового ліміту цивільної відповідальності, який встановлюється цим договором за збиток, спричинений при експлуатації автомобіля «Шкода» д/н НОМЕР_1 складає 1000000 гривен. З урахуванням цього, позивач просив суд ТОВ «ОТП Лізинг» виключити з числа відповідачів та залучити як третю особу та стягнути недоплачене страхове відшкодування у сумі 54183,77 грн., витрати по сплаті судового збору 705 грн., витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи 1500 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6300 грн. з відповідача ПАТ «СК «Універсальна».

Представник позивача надав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ПАТ «СК «Універсальна» надала суду заяву про розгляд справи без її участі та відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідач добросовісно виконав свої зобов’язання за договором страхування, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Представник ТОВ «ОТП Лізинг» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки у ТОВ «ОТП Лізинг» відсутній обов’язок доплатити різницю між страховим лімітом та розміром матеріального збитку у сумі 20946,12 грн., так як ліміт страхового відшкодування (з урахуванням додаткового ліміту, який встановлений Генеральним договором №3001/294/029000 від 31 липня 2017 року) за цим страховим випадком, значно перевищує той розмір, на який посилається позивач у своїй позовній заяві.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог через надзвичайно завищену вартість робіт з відновлення транспортного засобу.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 08 лютого 2018 року о 18 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом «Шкода», д/н НОМЕР_3, рухався в районі електроопори № 113 по вул. вул. Михайла Коцюбинського в м. Дніпрі, де, не дотримавшись безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_1, після чого автомобіль «Шевролет» продовжив некерований рух вперед та здійснив наїзд на автомобіль НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3, в результаті чого останній також в стані некерованого руху наїхав на автомобіль НОМЕР_6, під керуванням водія ОСОБА_4 Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши матеріальний збиток та механічні пошкодження зазначеним транспортним засобам.

Факт дорожньо-транспортної пригоди та її фактичні обставини підтверджені постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 березня 2018 року у справі № 201/1805/18, якою відповідач ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 7).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а тому фактичні обставини встановлені постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 06 березня 2018 року є преюдиційними і доведенню не підлягають.

Як вбачається із наданого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО №786221, власником автомобіля «Chevrolet Cruze», реєстраційний номер НОМЕР_7, є ОСОБА_1 (а.с. 7 на звороті).

Згідно із висновком експерта № 2103/18/18 автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості матеріальної шкоди спричиненого власнику КТЗ, складеного судовим експертом ОСОБА_5 16 березня 2019 року на підставі заяви ОСОБА_1, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінних складових частин колісного транспортного засобу автомобіля «Chevrolet Cruze», реєстраційний номер НОМЕР_7, пошкодженого у результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 114442,13, грн (з урахуванням НДС), 100245,31 грн. (без урахування НДС) та втрата товарної вартості – 6503,99 (а.с.11-17). Витрати позивача на проведення автотоварознавчого дослідження склали 1500 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.18).

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «ОТП Лізинг», яке є власником автомобіля «Шкода», д/н НОМЕР_3, застрахована згідно із полісом № АК/6713688 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик – ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну – 100000,00 грн., франшиза – 0 грн. (а.с. 41).

Відповідно до Генерального договору №3001/294/029000 від 31 липня 2017 року, укладеного між ТОВ «ОТП Лізинг» та ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» розмір додаткового страхового ліміту цивільної відповідальності за автомобілем «Шкода», д/н НОМЕР_3 складає 1 000 000, 00 грн.

09 лютого 2018 року позивач через свого представника надав на адресу ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» заяву про виплату страхового відшкодування, в якій зазначив напрямок страхової виплати безпосередньо на ФОП «ОСОБА_6Д.», яка надає послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу (а.с. 8). ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» 03 травня 2018 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 66762,35 грн. (а.с.21).

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Загальні підстави відшкодування шкоди визначені статтею 1166 ЦК України, згідно з частинами першою, другою якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1)шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2)за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно зі ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані крім іншого з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч. 1 ст. 990 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12, п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до частин другої, п'ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Положеннями частини другої статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Оскільки сторонами по справі не було заявлено про призначення повторної комплексної автотоварознавчої експертизи, то при вирішенні питання про розмір спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди суд керується саме висновком експерта № 2103/18/18 автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості матеріальної шкоди спричиненого власнику КТЗ, складеного судовим експертом ОСОБА_5

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт того, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінних складових частин колісного транспортного засобу автомобіля «Chevrolet Cruze», реєстраційний номер НОМЕР_7, складає 100245,31 грн (без урахування ПДВ) та втрата товарної вартості – 6503,99 грн., а враховуючи той факт, що відповідно до генерального договору №3001/294/029000 від 31 липня 2017 року, укладеного між ТОВ «ОТП Лізинг» та ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» розмір додаткового страхового ліміту цивільної відповідальності за автомобілем «Шкода», д/н НОМЕР_3 складає 1 000 000, 00 грн, то вся сума страхового відшкодування підлягає стягненню з ПАТ «СК «Універсальна».

Що стосується стягнення з відповідача суми з урахуванням ПДВ, слід зазначити наступне.

При визначенні експертом розміру завданої потерпілій особі майнової шкоди, до складу якої, зокрема, включається вартість відновлювального ремонту, враховуються також суми податку на додану вартість. Однак при визначенні суми страхового відшкодування, що підлягає виплаті потерпілій особі, страхова компанія може врахувати або не враховувати суму податку на додану вартість. Відповідно до листа ДПА України від 21 серпня 2009 року № 10143/16-1516 «щодо порядку врахування страховою компанією сум податку на додану вартість при проведення розрахунку розміру страхового відшкодування» у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об’єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ. У разі ж коли придбання послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об’єкта здійснюється у неплатника ПДВ, то розрахунок суми виплати і сама виплата здійснюється без урахування сум ПДВ.

Отже, враховуючи той факт, що позивачем не надано жодних доказів того, що ФОП ОСОБА_6 є платником ПДВ, то така вимога задоволенню не підлягає, як не доведена.

Завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхового відшкодування, тобто з ПАТ «СК «Універсальна» необхідно стягнути 39986,95 грн.

Крім того, з ПАТ «СК «Універсальна» слід стягнути витрати позивача на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500,00 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідачів витрат на правничну допомогу, то представником позивача на підтвердження факту отримання юридичних послуг надано лише розрахунок вартості витрат на професійну правничу допомогу, а докази сплати коштів за таку допомогу в матеріалах справи відсутні. З оглядну на вищевказане, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні такої вимоги у зв’язку із недоведеністю.

За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», треті особи – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, недоплаченого страхового відшкодування та судових витрат – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_8) несплачену частку страхового відшкодування у розмірі 39986,95 грн. (тридцять девять тисяч девятсот вісімдесят шість грн. 95 коп.).

Стягнути з до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_8) витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1500 грн. (одна тисяча п’ятсот грн.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_8) сплачений останнім судовий збір у розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев