Рішення № 81083371, 09.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я№ 127/47/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

09 квітня 2019 р.м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В.,

секретар – Подоляк М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, вона ж представник позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання», про визначення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків,

в с т а н о в и в:

02.01.2019 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог – ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання», про визначення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків.

В позовній заяві зазначено, що позивачам та відповідачу на праві власності належить по 1/3 частці квартири АДРЕСА_1, яка складається з трьох ізольованих житлових кімнат загальною площею 38,4 кв.м., в тому числі: 1-а кімната – 9,5 кв.м., 2-а кімната – 17,1 кв.м., 3-я кімната 11,8 кв.м., кухня – 8,3 кв.м., вбиральня – 1,2 кв.м., ванна кімната – 2,6 кв.м., коридор – 7,5 кв.м., вбудована шафа – 1,2 кв.м., балкон – 1,0 кв.м. Загальна площа квартири – 63,9 кв.м.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2014 р. шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 було розірвано, спільного господарства вони не ведуть, однак залишились проживати в одній квартирі.

У позивачів з відповідачем постійно виникають непорозуміння щодо порядку користування квартирою, оскільки останній не сплачує за житлово-комунальні послуги, внаслідок чого позивачі змушені сплачувати заборгованість відповідача з нарахованою неустойкою, тому просять суд встановити порядок користування квартирою №101 по вул. Заболотного, 7 в м. Вінниці, виділивши: у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлові кімнати площею 9,5 кв.м. та 17,1 кв.м.; у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 11,8 кв.м., разом з балконом площею 1 кв.м.; в загальному користуванні залишити: кухню – 8,3 кв.м., вбиральню – 1,2 кв.м., ванну кімнату – 2,6 кв.м., коридор – 7,5; 3,7 кв.м., вбудовану шафу 1,2 кв.м., а також розділити особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг по утриманню квартири АДРЕСА_1, шляхом укладення ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окремого договору найму на обслуговування приміщень з урахуванням встановленого порядку користування квартирою.

З підстав, зазначених вище, позивачі звернулись до суду з даною позовною заявою.

15.01.2019 р. у даній справі відкрито провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, вона ж представник позивача ОСОБА_2 підтримала вимоги позовної заяви та надала пояснення аналогічні викладеним у позові, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечував.

Враховуючи вищезазначене та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_4 на праві приватної власності належить по 1/3 частці квартири АДРЕСА_1, загальною площею 63,9 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло серія САА №380834 від 24.11.2005 р., виданого згідно з рішенням Виконкому Вінницької міської ради від 24.11.2005 р. №2707. Дана квартира 01.08.2006 р. зареєстрована Комунальним підприємством «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» в реєстр. книзі №698, реєстр. №1719/71884 (а.с. 13).

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, виданого 09.09.2005 р. Комунальним підприємством «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації», вищезазначена квартира, загальною площею 63,9 кв.м., складається з 3 кімнат, житловою площею 38,4 кв.м., 1-а кімната – 9,5 кв.м., 2-а кімната – 17,1 кв.м., 3-я кімната 11,8 кв.м., кухня – 8,3 кв.м., вбиральня – 1,2 кв.м., ванна кімната – 2,6 кв.м., коридор – 7,5;3,7 кв.м., вбудована шафа – 1,2 кв.м., балкон – 1,0 кв.м. (а.с. 14-15).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2014 р. (справа №127/21208/14-ц) шлюб між ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище Колісніченко) А.М. та ОСОБА_4, зареєстрований 19.11.1995 р. у Відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №3203, розірвано (а.с. 17).

Згідно довідки ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» Вих. №10899 від 31.10.2018 р., позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_4 зареєстровані у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України докази мають бути належними, достовірними, допустимими та достатніми.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилом ч. 3 ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частина 3 ст. 358 ЦК України передбачає, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97 ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

З урахуванням фактичних обставин справи, технічної характеристики спірної квартири, при визначенні можливого варіанту встановлення порядку користування квартирою №101 по вул. Заболотного, 7 в м. Вінниці, суд враховує, що позивачам та відповідачу належить по 1/3 частці квартири, та враховуючи, що загальний розмір житлової площі квартири складає 38,4 кв.м., у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливо виділити житлові кімнати площею 9,5 кв.м. та 17,1 кв.м., а у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 11,8 кв.м., разом з балконом площею 1 кв.м. В загальному користуванні слід залишити: кухню – 8,3 кв.м., вбиральню – 1,2 кв.м., ванну кімнату – 2,6 кв.м., коридор – 7,5; 3,7 кв.м., вбудовану шафу 1,2 кв.м.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна.

Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

Згідно з п.10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 мешканці квартири, в якій проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі): розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. У разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється: за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач (орендар).

Відповідно до п.п.41, 42 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 розподіл загальних витрат на освітлення, опалення, ремонт підсобних приміщень квартир, в яких проживає два і більше власників, провадиться за узгодженням мешканців квартири. Спори між власниками у квартирах, в яких проживає два і більше власників про розподіл витрат на оплату комунальних та інших послуг розв'язуються судом.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після визначення порядку користування квартирою, тобто визначення конкретної житлової площі, якою користується кожен із співвласників та визначення площі приміщень, що перебувають у спільному користуванні.

Враховуючи, що позовна вимога про встановлення порядку користування квартирою №101 по вул. Заболотного, 7 в м. Вінниці підлягає задоволенню, суд дійшов висновку, що особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг по утриманню квартири АДРЕСА_1 слід розділити, шляхом укладення ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окремого договору найму на обслуговування приміщень з урахуванням встановленого порядку користування квартирою.

Суд вважає за необхідне згідно ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів по 704 грн. 80 коп. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 179 ЖК України,

ст.ст. 319, 322, 358, 360, 383, 391 ЦК України,

ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 223, 263-265, 273, 280, 289 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання», про визначення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків, задовільнити.

Встановити порядок користування квартирою №101 по вул. Заболотного, 7 в м. Вінниці, виділивши:

- у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлові кімнати площею 9,5 кв.м. та 17,1 кв.м.;

- у користування ОСОБА_4 житлову кімнату площею 11,8 кв.м., разом з балконом площею 1 кв.м.;

- в загальному користуванні залишити: кухню – 8,3 кв.м., вбиральню – 1,2 кв.м., ванну кімнату – 2,6 кв.м., коридор – 7,5; 3,7 кв.м., вбудовану шафу 1,2 кв.м.

Розділити особові рахунки по оплаті житлово-комунальних послуг по утриманню квартири АДРЕСА_1, шляхом укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окремого договору найму на обслуговування приміщень з урахуванням встановленого порядку користування квартирою.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

позивач ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

відповідач ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2;

третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об’єднання», місцезнаходження юридичної особи: м. Вінниця, вул. М. Оводова, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 38512116.

Повне заочне рішення суду виготовлено 11.04.2019 р.

Суддя Ю.В. Медяна