Ухвала суду № 81083274, 10.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/21018/18

Провадження №1-кп/127/845/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря – Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Серветника В.П.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 313, ч. ч. 2, 3 ст. 311, ч.2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020010002915 від 14.06.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 313, ч. ч. 2, 3 ст. 311, ч.2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України судом постановлено на розгляд учасників процесу питання доцільності зміни, скасування чи продовження запобіжного заходу обвинуваченим у виді тримання під вартою, оскільки судове провадження з об’єктивних причин не може бути розглянуто судом до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження утримання ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор Серветник В.П. в судовому засіданні просив продовжити дію запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав продовження існування ризиків для кримінального провадження, які існували на момент обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду епізодів злочинної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, враховуючи обставини вчинення злочину, зокрема кількість епізодів злочинної діяльності, систематичність та цілеспрямованість протизаконних дій, а також те, що ОСОБА_1 не має соціально-стримуючих факторів, продовжував свою злочинну діяльність навіть після затримання його працівниками поліції, а тому це свідчить про те, що продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_1 може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення та застосування до обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою не здатне запобігти існуючим ризикам.

Захисник ОСОБА_2 заперечував проти продовження запобіжного заходу його підзахисному, посилаючись на недоведеність прокурором продовження існування ризиків в кримінальному провадженні та просив змінити запобіжний захід його підзахисному ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки прокурором не доведено існування ризиків в кримінальному провадженні, а на сьогоднішній день ризики зменшилися, жодних доказів на підтвердження існування ризиків для кримінального провадження прокурором не надано. Від суду та слідства не переховувався, жодним чином впливати на досудове розслідування та на свідків немає наміру. Оскільки він під час утримання його під вартою позбавився залежності від вживання психотропних речовин – амфетаміну, а тому вважає, що відпали ризики щодо можливості вчинити ним інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали судового провадження, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Зважаючи на положення ст. ст. 177, 178 КПК України, суд, враховуючи, що ОСОБА_1 являється особою раніше не судимою, однак обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 313, ч. ч. 2, 3 ст. 311, ч.2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, зокрема за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України до 10 років позбавлення волі, не одружений, не працює, не має постійного законного джерела доходів, враховуючи стан здоров’я обвинуваченого, зловживання останнього психотропними засобами та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення, з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”, приходить до переконання, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України, а саме спробам ОСОБА_1 продовжити вчиняти нові злочини, та приходить до переконання, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, а обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити на 60 днів.

Разом з тим, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, враховуючи обставини вчинення злочину, зокрема, склад яких передбачає наявність умислу саме на збут психотропних речовин, а тому доводи сторони захисту про зменшення ризиків для кримінального провадження в зв’язку із звільненням ОСОБА_1 від залежності від вживання психотропних речовин не свідчать про зменшення ризиків у даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196-199, 331, 350, 370-372 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів, з 10 квітня 2019 року до 08 червня 2019 року включно.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: