Ухвала суду № 81081986, 11.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

11 квітня 2019 р. Справа №200/4397/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., ознайомившись з клопотанням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання протиправним та нечинним окремого положення рішення Маріупольської міської ради та акту індивідуальної дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2019 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольської міської ради про визнання протиправним та нечинним окремого положення нормативно-правового акту, а саме п.4.8 “Положення про Комісію з питань користування об’єктами благоустрою на території м. Маріуполя”, затвердженого Рішенням Маріупольської міської ради від 28.09.2016 р. №7/11-729, визнання протиправними та скасування окремих положень акту індивідуальної дії, а саме №3 переліку торгівельних об’єктів, які підлягають демонтажу у зв’язку із порушенням суб’єктами господарювання умов розміщення тимчасових споруд, затвердженого протоколом засідання комісії з питань користування об’єктами благоустрою Маріупольської міської ради №36 від 31.08.2018р., де зазначена тимчасова споруда, яка належить ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивачка, звертаючись до суду у січні 2019 року, оскаржує п.4.8 “Положення про Комісію з питань користування об’єктами благоустрою на території м. Маріуполя”, затвердженого Рішенням Маріупольської міської ради від 28.09.2016 р. №7/11-729

Позивачка, через свого представника, додала до позову заяву про поновлення строку звернення до суду. В цій заяві вона вказує, що 10 жовтня 2018 року ознайомилася на сайті Маріупольської міської ради з протоколом засідання комісії з питань користування об’єктами благоустрою Маріупольської міської ради № 36 від 31.08.2018 року, в якому зазначена за № 3 тимчасова споруда, яка належить позивачці на праві приватної власності та ознайомилася з «Положенням про комісію з питань користування об’єктами благоустрою на території м. Маріуполя», затвердженого Рішенням Маріупольської міської ради від 28.09.2016 р. № 7/11-729. Далі вона вказує, що так як дізналася про порушення своїх прав лише 10 жовтня 2018 року, то вважає, що строк звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів не закінчився.

Особливості оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування передбачені статтею 264 КАС України. Правила цієї статті не містять спеціальних вимог до строку звернення до адміністративного суду з позовами, предметом оскарження яких є нормативно-правові акти.

Згідно частини першої, другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавець встановлює строк звернення до адміністративного суду з дня, коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка вказує, що вона дізналася про дію оскаржуваного нормативного акту з моменту його застосування до неї, а саме з дня винесення протоколу засідання комісії з питань користування об’єктами благоустрою Маріупольської міської ради № 36 та з моменту її ознайомлення з цим протоколом, а саме з 10.10.2018 року.

Для нормативно-правових актів притаманні такі характерні властивості, ознаки:

- приймається як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це органом за встановленою процедурою;

- містить загальнообов'язкові правила поведінки, легітимізовані людьми;

- розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.

Тому, звертаючись до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, позивач має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб'єктивних прав, свобод, інтересу.

Суд зазначає, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб'єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула?

З урахуванням вищезазначеного, можна зробити висновок, що за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 122 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Суд погоджується з доводами, які навела позивачка в своїй заяві про поновлення строку на звернення до суду. Вважає що вона почала перебувати в правовідносинах, які регулюються нормативно – правовим актом, який оскаржується до суду саме з дня винесення протоколу засідання комісії з питань користування об’єктами благоустрою Маріупольської міської ради № 36 та з моменту її ознайомлення з цим протоколом, а саме з 10.10.2018 року.

Тому, суд визнає причини пропуску строку на звернення до суду поважними и приходить до висновку про необхідність поновлення цього строку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 121,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнання протиправним та нечинним окремого положення рішення Маріупольської міської ради та акту індивідуальної дії.

Поновити строк для звернення до суду за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання протиправним та нечинним окремого положення рішення Маріупольської міської ради та акту індивідуальної дії.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Хохленков О.В.