Рішення № 81081981, 11.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 161/12899/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_2, про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2018 року ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулося до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі – УДВС ГТУЮ у Волинській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_2, про скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 від 30.07.2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.71-74)

Позивач не погодився із зазначеним рішенням суду першої інстанції та оскаржив його до Восьмого апеляційного адміністративного суду, який постановою від 13 лютого 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнив частково; рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2018 року скасував, а справу №161/12899/18 направив на розгляд за встановленою законом підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду (а.с.138-141).

02 квітня 2019 року вказана справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду, який ухвалою від 03 квітня 2019 року справу № 161/12899/18 прийняв до провадження та призначив у судове засідання на 11:30 11 квітня 2019 року (а.с.162).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 винесено постанову про накладення штрафу від 30.07.2018 року ВП №56405796, якою на ГУ ПФУ у Волинській області за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець вправі винести таку постанову виключно в разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Крім того, відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин. При цьому, позивач зазначає, що рішення суду в частині перерахунку пенсії ОСОБА_2 ним виконано добровільно, однак виплата перерахованої пенсії здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 року №103. Також позивач звертає увагу на те, що пенсія ОСОБА_2 виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України та у зв’язку з відсутністю державного асигнування виплата перерахованої пенсії не відбулась. Виділення коштів з Державного бюджету України на фінансування перерахованих пенсій за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року передбачено у період з 01.01.2019 року. Вказані обставини свідчать про наявність поважних причин невиконання рішення суду в цілому, а тому станом на 30.07.2017 року у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення штрафу. Відтак, ГУ ПФУ у Волинській області вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем добровільно у квітні 2018 року перераховано пенсію ОСОБА_2 та проводиться її виплата у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 року №103.

Представник відповідача у відзиві на позов від 11.10.2018 року вих. №04-8/5981 (а.с.31-34) позовні вимоги ГУ ПФУ у Волинській області не визнає, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. 15.05.2018 року від ОСОБА_2 надійшла заява про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 161/19004/17, відповідно до якого зобов'язано позивача провести з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії на підставі ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” від 23 грудня 2015 року №900-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 та Довідки № 2493. Державним виконавцем 15.05.2018 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56405796, копію постанови направлено сторонам. У визначений термін позивач рішення суду не виконав та повідомив, що ним був проведений перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, перерахована сума пенсії у розмірі 6798,50 грн. виплачується щомісячно починаючи з 01.01.2018 року, а виплата за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року здійснюється в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України №103. Оскільки рішення суду по виплаті перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року не виконане, державним виконавцем 30.07.2018 року було винесено оскаржувану постанову. Виконання рішення суду здійснюється у примусовому порядку, а не у добровільному за приписами Постанови №103, а тому застосування її норм є безпідставним та суперечить вимогам Закону України “Про виконавче провадження”. Крім того, посилання позивача на відсутність надходжень коштів з державного бюджету не може бути причиною обмеження відповідних виплат. Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

07.11.2018 року та 09.04.2019 року за вх. №5612/19 від третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 надійшли пояснення відповідно до яких він зазначає, що позивачем не виконується рішення суду, у зв'язку з чим оскаржувану постанову вважає законною і такою, що не підлягає скасуванню. Вказує на те, що доводи позивача щодо відсутності бюджетних асигнувань не можуть бути підставою для невиконання покладених на нього, як на суб'єкта владних повноважень, обов'язків, а реалізація його особистого права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на соціальних та чинних на час виконання спірних правовідносин нормативно-правових актів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Просить відмовити в задоволенні позову (а.с.60-61, 166-168).

В судове засідання сторони не прибули, при цьому представник позивача, представник відповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 подали до суду заяви від 11.04.2019 року про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, судовий розгляд справи здійснювався у відсутності осіб, які були належним чином повідомлені, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, в письмовому провадженні, на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.03.2018 року позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності щодо відмови у перерахунку пенсії протиправною та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії задоволено; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії за вислугою років, у зв’язку із зміною грошового забезпечення поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” від 23.12.2015 року № 900-УІІІ та Постанови КМУ від 11.11.2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 22.05.2017 року № 2493. Рішення набрало законної сили (а.с. 65-68).

На виконання вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист №791 від 14.05.2018 року (а.с.37), який було пред'явлено 14.05.2018 року ОСОБА_2 до виконання у відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області (а.с. 38).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 від 15.05.2018 року було відкрито виконавче провадження №56405796 з примусового виконання виконавчого листа №791 від 14.05.2018 року. Копію даної постанови надіслано сторонам, боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с. 8-10).

Постанова про відкриття ВП №56405796 від 15.05.2018 року отримана ГУ ПФУ у Волинській області 21.05.2018 року за вх. № 5199/9 (а.с.8).

Своїм листом від 29.05.2018 року № 4150/02-60-39 ГУ ПФУ у Волинській області повідомила відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області про те, що рішення суду від 19.03.2018 року виконується в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження. Перерахована сума пенсії в розмірі 6798,50 грн. виплачується щомісячно, починаючи з 01.01.2018 року. Виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року здійснюється в порядку, встановленому постановою КМУ “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 року № 103 (а.с. 11).

30.07.2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_4 винесена постанова у ВП №56405796, якою у зв'язку із невиконанням боржником без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду накладено на ГУ ПФУ у Волинській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.13-14). Копію оскаржуваної постанови позивач отримав 01.08.2018 року за вх. №7700/9 (а.с.12).

Таким чином, позивач вважає, що ним фактично виконано в повному обсязі у добровільному порядку рішення суду, а постанова державного виконавця про накладення на ГУ ПФУ у Волинській області штрафу за невиконання рішення суду винесена із порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов’язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Частиною першою статті 63 Закону №1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону №1404-VIII).

Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов’язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону №1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, ОСОБА_3 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються ОСОБА_3 управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Судом встановлено, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.03.2018 року у справі №161/19004/17 станом на час прийняття оскаржуваної постанови виконано позивачем частково, а саме: ГУ УПФ у Волинській області в добровільному порядку проведено перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_2, здійснено доплату до перерахунку до пенсії за січень-квітень 2018 року в розмірі 7179,16 грн. та з 01 січня 2018 року виплачується новий перерахований з 01.05.2018року розмір пенсії в розмірі 6798,50 грн. (а.с.41-42). Виплата ОСОБА_2 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року здійснюється на підставі Постанови №103. Отже, з вказаного слідує, що позивачем добровільно виконано рішення в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 ще до винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.05.2018 року та проводиться виплата перерахованої пенсії з 01.01.2018 року.

Проте, судом також встановлено, що позивачем не здійснено виплату перерахованої пенсії ОСОБА_2 за період 2016-2017 років, тобто боржником рішення суду не виконане повністю, внаслідок чого на останнього постановою державного виконавця від 30.07.2018 року було накладено штраф в сумі 5100 грн. та зобов’язано протягом 10 робочих днів виконати рішення (а.с.13-14).

Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 року виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Наведене дає суду підстави дійти висновку про те, що виплата перерахованої суми пенсії ОСОБА_2 повинна здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку позивач не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету згідно з Постановою №103 на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у 2018 році не виділялись.

Таким чином, позивачем добровільно виконано вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень, а саме: згідно з рішенням боржник здійснив перерахунок суми, яка підлягає сплаті за рішенням суду, водночас у зв’язку із відсутністю коштів такі суми виплачені стягувачу у виконавчому проваджені не були.

Разом з тим, в силу вимог статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем десятиденного строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (№405/3663/13-а) від 24.01.2018 року, К/9901/12146/18 (№757/29541/14-а) від 13.06.2018 року про те, що відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що ГУ ПФУ у Волинській області виконало судове рішення в тій частині, в якій було профінансовано перерахунок пенсій вищевказаній категорії пенсіонерів державою, а тому з його сторони відсутнє невиконання судового рішення з неповажних причин.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 30.07.2018 року ВП №56405796, у зв’язку з чим остання підлягає скасуванню.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 205, 229, 243, 245, 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 про накладення штрафу від 30 липня 2018 року у виконавчому провадженні №56405796.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Відповідач ОСОБА_1 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 34827061).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Повний текст рішення суду виготовлено 11 квітня 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук