Рішення № 81081016, 08.04.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019 Справа №914/2179/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Хороз І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Радомської Світлани Йосипівни, м. Львів

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м. Львів, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м.Київ

про зобов"язання здійснити демонтаж тимчасової споруди, яка знаходиться за адресою: вул.Стрийська, 67 у місті Львові.

Представники сторін:

Від позивача: Кузів О.М. - представник;

Від відповідача: Думич Н.Б. - адвокат;

Від ОСОБА_4: Пастернак П.І. - адвокат;

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з»явились.

Суть спору: У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2179/18 за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів до Фізичної особи-підприємця Радомської Світлани Йосипівни, м. Львів, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради, м. Львів, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м. Львів, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м. Київ, про зобов"язання здійснити демонтаж тимчасової споруди, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач посилається на те, що по АДРЕСА_1 відповідачкою встановлено тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності. Відповідно до акту комісійного обстеження від 27.07.2018 р. та ухвали Львівської міської ради від 17.05.2018 р. № 3417, не продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у вказаній тимчасовій споруді.

Позивач вважає цю тимчасову спору такою, що самочинно встановлена відповідачкою. Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 18 вересня 2018 р. № 538 «Про демонтаж тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1» відповідачці надано строк до 14.10.2018 р. для демонтажу тимчасової споруди у добровільному порядку. Однак, станом на 16 жовтня 2018 р. ця тимчасова споруда не демонтована.

Позивач посилається на те, що Договір про право оренди чи право тимчасового використання відповідачкою землі або конструктивного елемента для розміщення самочинно встановленої тимчасової споруди відсутні, як і відсутній паспорт прив»язки тимчасової споруди.

Позивач посилається на норми ст. ст. 19, 144 Конституції України, ст. 1, ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 4.24. Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради, п.п.1.2., 19.3.5. Правил благоустрою м. Львова, ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 2.1., 2.20., 2.21., 2.30. та 2.31. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, п.п. 1.3., 2.1., 5.5., 7.1.2. Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 4526 від 23.04.2015 р.

У запереченнях проти закриття провадження у справі позивач додатково посилається на те, що йому делеговано Львівською міською радою, як власником земельної ділянки, на якій незаконно та самочинно розміщено тимчасову споруду, повноваження щодо демонтажу таких споруд та звільнення у такий спосіб самочинно захопленої земельної ділянки особами, які незаконно розмістили на цих ділянках такі споруди для здійснення підприємницької діяльності. Спір у справі стосується захисту прав власника земельної ділянки. Спір у справі стосується речового права відповідача щодо належної йому тимчасової споруди. Спір у справі за своїм змістом є цивільно-правовим.

Відповідачка відзиву на позов не подала.

Стислий виклад пояснень по суті спору, наданих Львівською міською радою.

У поясненнях від 19.03.2019 р. Львівська міська рада просить позов задовольнити повністю, посилаючись на те, що тимчасову споруду по АДРЕСА_1 встановлено відповідачкою самовільно. Львівська міська рада посилається на те, що у відповідачки закінчився строк розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці Львівської міської ради, договір тимчасового користування окремими, належними Львівській міській раді на праві власності, конструктивними елементами благоустрою з метою розміщення на них тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, з відповідачкою не укладався.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Стислий виклад клопотання відповідачки про закриття провадження у справі.

Відповідачка просить закрити провадження у справі, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у його постановах від 13.11.2018 р. у справі № 910/2145, від 27.11.2018 р. у справі № 910/2686/18. Відповідачка вважає, що спір у справі підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Стислий виклад клопотання ОСОБА_4 про закриття провадження у справі.

ОСОБА_4 зазначає, що по АДРЕСА_1 відсутня тимчасова споруда, а натомість наявне нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_4 Тому заявник вважає, що у справі відсутній предмет спору.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечила та наполягала на розгляді справи по суті.

Ухвалою суду від 20.03.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотань відповідачки та ОСОБА_4 про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.11.2018 р. відкрито провадження у справі. Судові засідання у справі відкладались, строк підготовчого провадження продовжувався з підстав, викладених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. У судовому засіданні, призначеному на 04.02.2019 р., оголошувалась перерва до 13.02.2019 р.

Ухвалою суду від 13.02.2019 р. за клопотанням відповідачки та з ініціативи суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Львівську міську раду, департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м. Київ.

Ухвалою суду від 20.03.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/2179/18 до судового розгляду по суті.

Мотивувальна частина рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

На підставі долучених до матеріалів справи позивачем, відповідачем, Львівською міською радою та ОСОБА_4 доказів, а саме: актів комісійного обстеження від 27.07.2018 р., від 16.10.2018 р. та від 15.02.2019 р. з доданими до нього фото світлинами тимчасової споруди та планом-схемою, протоколу № 1-082б від 27 серпня 2018 р., розпорядження позивача № 538 від 18.09.2018 р., паспорту прив»язки тимчасової споруди (двох спарених павільйонів) для провадження підприємницької діяльності від 25.02.2013 р. з долученими до нього схемою благоустрою прилеглої території, схемою розміщення тимчасової споруди, виконаної на топографо-геодезичній основі, ескізів фасадів тимчасової споруди, копії поверхового плану будинку по АДРЕСА_1, виготовленого 28.01.2013 р. Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», а також пояснень представників позивача, відповідачки та ОСОБА_4, наданих у судових засіданнях, суд встановив, що за адресою: АДРЕСА_1, станом на день вирішення справи судом фактично знаходиться одна споруда. Демонтажу цієї споруди й стосується спір у справі. Розмірі та зовнішні межі споруди співпадають та накладаються як на доказах, поданих позивачем та Львівською міською радою, так і на доказах, поданих відповідачкою і ОСОБА_4

Проте позивач та Львівська міська рада вважають цю споруду, за своєю правовою природою, тимчасовою спорудою. Тоді як відповідачка та ОСОБА_4 вважають цю споруду нерухомим майном, яке належить на праві власності ОСОБА_4 та зареєстроване за ним на праві власності.

Суд встановив на підставі п. 1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.10.2013 р., який зареєстровано в реєстрі за № 3075 та посвідчено нотаріально, що ОСОБА_8 право власності на нежитлове приміщення, позначене на плані під літ. «Б-1», загальною площею 39,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належало на праві особистої приватної власності на підставі рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/655/13-г від 26.03.2013 р.

Суд встановив, що споруда, якої стосується спір у справі № 914/2179/18 та яку позивач і Львівська міська рада вважають тимчасовою, за своєю площею, зовнішніми межами, поверховим планом та довжиною зовнішніх стін є тотожною тій, якої стосувався спір у справі № 914/655/13-г. Так, повністю співпадають поверхові плани цих споруд від 28.01.2013 р., долучені до матеріалів справи № 914/2179/18 Львівською міською радою, та долучені до матеріалів справи № 914/655/13-г фізичною особою-підприємцем Радомською С.Й. (аркуш справи № 914/655/13-г, на звороті, 24), договори оренди землі від 20 березня 2009 р. у згаданих двох справах стосувались тотожної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 по АДРЕСА_1. Зазначені у Проекті встановлення торгового павільйону приватним підприємцем Семениною С.Й. технічні характеристики та зовнішній вигляд будівлі (аркуші 31-43 справи № 914/655/13-г) відповідають технічним характеристикам та зовнішньому вигляду будівлі, про яку йдеться у актах комісійного обстеження від 27.07.2018 р., від 16.10.2018 р. та від 15.02.2019 р. з доданими до нього фото світлинами тимчасової споруди та планом-схемою, у паспорті прив»язки тимчасової споруди (двох спарених павільйонів) для провадження підприємницької діяльності від 25.02.2013 р. з долученими до нього схемою благоустрою прилеглої території, схемою розміщення тимчасової споруди, виконаної на топографо-геодезичній основі, ескізів фасадів тимчасової споруди, копії поверхового плану будинку по АДРЕСА_1, виготовленого 28.01.2013 р. Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», що долучені до матеріалів справи № 914/2179/18.

Суд встановив, що Семенина С.Й. 15 серпня 2007 р. змінила прізвище на Радомська С.Й., що підтверджується наявним у матеріалах справи № 914/655/13-г Свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_3.

Таким чином, спори у справах № 914/655/13-г та № 914/2179/18 стосуються одного й того ж об»єкта матеріального світу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2014 р. у справі Господарського суду Львівської області № 914/655/13-г, якою прийнято нове рішення у справі № 914/655/13-г, яке набрало законної сили, встановлено таке. Для встановлення та обслуговування тимчасової споруди - торгового павільйону Фізичній особі-підприємцю Радомській Світлані Йосипівній була надана в оренду земельна ділянка площею 0,0056 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Проте на орендованій земельній ділянці Фізична особа-підприємець Радомська С.Й. збудувала нерухоме майно - капітальну споруду площею 39,9 кв. м на фундаменті. Суд апеляційної інстанції встановив, що ця будівля є самочинним будівництвом, оскільки вона збудована на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи. Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що до правовідносин, які виникли між сторонами у справі та особою, в інтересах якої подано апеляційну скаргу заступником прокурора м. Львова, належить застосовувати положення частин 2-4 ст. 376 ЦК України.

Відповідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд встановив, що Львівська міська рада брала участь у розгляді справи № 914/655/13-г при прийнятті Львівським апеляційним господарським судом нового рішення у цій справі. Саме в інтересах Львівської міської ради й було подано апеляційну скаргу заступником прокурора м. Львова.

За таких обставин, судом, на підставі вищенаведених доказів встановлено, що об»єкт, який позивач просить зобов»язати демонтувати відповідачку, відчужено нею ОСОБА_4 Цей об»єкт за своєю правовою природою не є тимчасовою спорудою, а відповідно до Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2014 р. у справі Господарського суду Львівської області № 914/655/13-г, є самочинним будівництвом (самочинно збудованим нерухомим майном). До правовідносин, які виникли між сторонами у справі та Львівською міською радою, належить застосовувати положення частин 2-4 ст. 376 ЦК України.

З огляду на викладене, відповідачка не може бути зобов»язана судом демонтувати споруду, розташовану по АДРЕСА_1, з підстав, наведених позивачем у позовній заяві. Демонтаж цієї споруди за рішенням суду може здійснюватись лише та виключно з підстав, передбачених ст. 376 ЦК України. Вказана правова норма Цивільного кодексу України містить інший перелік обставин, які входять до предмета доказування і підлягають встановленню у таких справах, та інший суб»єктний склад учасників, ніж ті, що передбачені наведеними позивачем у позовній заяві правовими нормами, котрі стосуються демонтажу тимчасових споруд.

Позивач з заявами про зміну підстав позову до суду не звертався.

Що стосується посилань відповідачки на судову практику Верховного Суду щодо характеру спору у справі, то суд вважає за доцільне зазначити, що спір у справі не стосується захисту порушених прав позивача, пов»язаних з благоустроєм м. Львова, а саме: з комплексом робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічними, організаційно-правовими та екологічними заходамив з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля (ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»). Спір у справі стосується звільнення самовільно захопленої земельної ділянки шляхом демонтажу самочинно встановленої на ній споруди. Вказаний спір носить цивільно-правовий характер, оскільки позивачу Львівською міською радою, органом, уповноваженим здійснювати від імені територіальної громади міста, делеговано ухвалою № 77 від 14.07.2016 р. повноваження передбачені ст. 212 ЗК України щодо повернення власнику землі за рішенням суду самовільно зайнятої земельної ділянки, шляхом знесення тимчасових будівель і споруд, самовільно встановлених на земельних ділянках особами, які самовільно зайняли у таких спосіб земельну ділянку.

В силу положень ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» під самовільним зайняттям земельної ділянки маються на увазі будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За наведених обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі статті 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (79049, Львівська область, м. Львів, проспект Червоної калини, 66, код ЄДРПОУ 25258931) до Фізичної особи-підприємця Радомської Світлани Йосипівни АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівської міської ради (79000, м. Львів, площа Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896), Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (79043, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 71), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (79034, м. Львів, вул. Угорська, 7А, код ЄДРПОУ 40181003), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 (АДРЕСА_3) відмовити повністю.

2. Судовий збір у справі покласти на покласти на Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради (79049, Львівська область, м. Львів, проспект Червоної калини, 66, код ЄДРПОУ 25258931).

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідний суд протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.04.2019 р.

Суддя Бортник О.Ю.