Рішення № 81080853, 11.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2019Справа № 910/2477/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.В.С. Плюс" (м. Київ)

про стягнення 38.549,98 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "В.В.С. Плюс" про стягнення 38.549,98 грн. заборгованості за поставлений, проте не оплачений товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № БП12286 від 14.12.17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.19. відкрито провадження у справі № 910/2477/19 та постановлено її здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі було направлено на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "В.В.С. Плюс" 04.03.19. згідно рекомендованого повідомлення № 0103048942273.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/2477/19.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Положеннями ст. 248 ГПК України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).

14.12.17. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки № БП 12286 (далі - Договір), за умовами якого (пункти 1.1-.13) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Даного Договору. Покупець придбає Товар виключно для комерційного використання та подальшої його реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання, громадянам та кінцевим споживачам. Найменування товару (далі - товар): алкогольні та безалкогольні напої, згідно накладних, в асортименті згідно узгоджених сторонами замовлень (далі - Товар та\або Продукція). Місцезнаходження Товару: склад Постачальника.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 7.1 з моменту підписання сторонами і діє до 13.12.19., а в частині розрахунків за поставлений Товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. У разі, якщо жодна зі сторін не повідомила за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово іншу сторону про небажання продовжувати договірні стосунки, Договір вважається продовженим строком на один календарний рік, без обмеження кількості разів таких продовжень (п. 7.2 Договору).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

В частині положень про виконання авторського нагляду Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 Договору постачання Товару здійснюється транспортом Постачальника на склад Покупця. Одержання товару Покупцем здійснюється на складі Покупця. Здача-прийом Товару здійснюється уповноваженими представниками сторін на складі Покупця. Підтвердженням здачі-прийому Товару є підписи уповноважених представників сторін на екземплярах накладних та довіреність на особу яка уповноважена Покупцем на підписання накладної. Після здачі-прийому товару ніякі претензії стосовно кількості товару Постачальником не розглядаються.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна, одиниця виміру кількості товару та загальна кількість товару зазначаються в накладних (далі - накладні), які є невід'ємною частиною Договору. Сторони, підписуючи цей Договір, згодні з тим, що накладна виконує за умовами цього Договору функції специфікації і саме у накладній зазначається кількість товару, ціна, та загальна сума партії товару, що постачається.

Право власності на поставлений Товар переходить від Постачальника до Покупця після отримання Товару, що підтверджується підписами уповноважених осіб у товарних накладних (п. 3.6 Договору).

У відповідності до видаткових накладних: № 12196 від 10.08.18. на суму 15.007,68 грн., № 12444 від 16.08.18. на суму 530,64 грн., № 12443 від 16.08.18. на суму 16.448,72 грн., № 13154 від 30.08.18. на суму 13.815,36 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками, позивачем поставлено відповідачу Товар за Договором на загальну суму 45.842,40 грн.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки товару за Договором відповідачу докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Жодних заперечень з приводу отримання товару відповідачем суду надано не було.

При цьому судом враховано наступне.

За умовами додаткових угод від 14.12.17. сторони погодили, що особи, вказаних в даних додаткових угодах, уповноважені Покупцем на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача за Договором на будь-яку суму та у будь-якій кількості, та мають право ставити підписи у видаткових та товарно-транспортних накладних та/чи актах приймання-передачі Товару від імені Покупця.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача, як Покупця за Договором, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з передання Товару на суму 45.842,40 грн.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені до матеріалів справи видаткові накладні є належним доказом передачі Товару відповідачу за Договором, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару на суму 45.842,40 грн. здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Розділом 4 Договору сторонами погоджено наступне. Сторони підписуючи цей Договір дійшли до згоди, що загальна сума (ціна) даного Договору складається з сум вартості товару, вказаних в накладних, які сторони підписують у продовж строку дії Договору. Ціни на товар та загальна сума Товару, що відпускається є договірною та встановлюється окремо на кожну партію товару та вказується в накладних. При поставці товару на умовах відстрочення платежу Постачальник має право провести переоцінку не оплаченого товару або вимагати від Покупця повернення Товару.

Попередня оплата в розмірі 0% від ціни партії Товару що постачається має бути перерахована Покупцем Постачальнику на поточний рахунок Постачальника, зазначений у розділі 12 Договору протягом - (-) календарних днів з моменту виставлення рахунку. Остаточний термін оплати отриманої Покупцем партії Товару на банківський рахунок Постачальника складає 30 календарних днів з моменту одержання товару Покупцем за накладною. У випадку, якщо Покупець не здійснив розрахунки з Постачальником повністю, наступний відпуск товару Покупцю здійснюється лише за умови 100% передоплати та повного погашення заборгованості. Розрахунки за цим Договором здійснюється Сторонами виключно у формі безготівкових розрахунків на поточний рахунок Постачальника, зазначений у розділі 12 Договору або готівкових розрахунків у касу (ЕККА, РРО) Постачальника з видачею ним розрахункового документа або у інший спосіб який передбачений нормами чинного законодавства України (розділ 5 Договору).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Отже, строк оплати за Договором за вказаними видатковими накладними є таким, що настав.

Відповідачем було сплачено позивачу 02.10.18. 7.292,42 грн. в оплату Товару, поставленого за вказаними вище видатковими накладними.

Оскільки грошові кошти в сумі 38.549,98 грн. від відповідача позивачу не надійшли, то вказане зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Твердження позивача з боку відповідача належними та допустимими у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані.

З огляду на вказане, борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 38.549,98 грн., з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "В.В.С. Плюс" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, б. 4А, офіс 139; ідентифікаційний код 41656569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, б. 12; ідентифікаційний код 37310549) 38.549 (тридцять вісім тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 98 коп. заборгованості та 1.921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко