Рішення № 81080766, 11.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2019Справа № 910/1183/19Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач-Люкс"

про стягнення штрафу в розмірі 100 047,56 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач-Люкс" про стягнення штрафу в розмірі 100 047,56 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.11.2017 року між ним та відповідачем укладено договір поставки №Т4666/05.

На виконання умов договору між сторонами укладені: специфікація (додаток) №2 від 20.03.2018 року та специфікація (додаток) №3 від 18.05.2018 року.

У зв'язку з частковою поставкою товару відповідачем та з її простроченням позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 100 047,56 грн.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 247 ГПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у зв'язку з її малозначністю.

В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.02.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, для місцезнаходження відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач-Люкс" - вул. Гарматна, буд.8, м. Київ, 03067.

Однак, станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься повернутий поштою конверт за номером поштового відправлення 0103049525552 із копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.02.2019 з адреси відповідача із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

14.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промпостач-Люкс» (далі - Відповідач, Постачальник або ТОВ «Промпостач-Люкс»), та Публічним акціонерним товариством «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», яке 27.04.2018 перейменовано у Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Позивач, Покупець або AT "Покровський ГЗК") був укладений Договір поставки №Т4666/05 від 14.11.2017 року (далі - Договір № Т4666/05).

Згідно до п. 1.1. Договору поставки № Т4666/05, Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору (далі - Товар), які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених даним Договором.

На виконання умов Договору № Т4666/05 від 14.11.2017 р. між Сторонами були укладені:

Специфікація (Додаток) №2 від 20.03.2018 року;

Специфікація (Додаток) №3 від 18.05.2018 року.

Згідно до умов Специфікації (Додаток) №2 від 20.03.2018 року до Договору №Т4666/05 ТОВ "Промпостач-Люкс" зобов'язано було поставити на адресу AT "Покровський ГЗК" Товар на загальну суму 154 230,34 грн.

27.04.2018 р. між Сторонами укладена Додаткова угода № 4 до Договору № Т4666/05, згідно до якої внесено зміни до Специфікації (Додаток) № 2 від 20.03.2018 p., в частині зміни ціни на поз. № 3 "Колодка гальмівна композиційна 2ТР-11": за ціною 86,25 грн. за шт., на загальну суму 38 122,50 грн. без ПДВ, на загальну суму 45 747,00 грн. з ПДВ.

Загальна сума поставки згідно до Специфікації (Додаток) №2 від 20.03.2018 р. 149143,80 грн. з ПДВ.

Відповідно до Специфікації (Додаток) №2 до Договору №Т4666/05 встановлений строк поставки: на протязі 90 календарних днів з дати підписання специфікації, оплата здійснюється з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати поставки. Умови поставки Товару: DDP, склад AT "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК".

Як вбачається із матеріалів справи, Додаток (Специфікація) № 2 до Договору поставки № Т4666/05 підписаний - 20.03.2018 р.

Таким чином, Позивачем вірно вказано, що кінцевий строк поставки Товару -18.06.2018 року.

За твердженням Позивача, що не спростовані Відповідачем, Відповідач на адресу Позивача поставку Товару здійснив частково у строк передбачений умовами Специфікації (Додаток) №2 до Договору №Т4666/05, а саме:

03.04.2018 р. здійснена часткова поставка Товару, згідно до видаткової накладної № 25 по 2-м позиціям на загальну суму 75 343,99 грн. з ПДВ.

02.05.2018 р. здійснена часткова поставка Товару, згідно до видаткової накладної № 33 по 2-м позиціям на загальну суму 14 380,13 грн. з ПДВ.

Відповідач на адресу Позивача поставку Товару здійснив частково із порушенням строку, передбаченого умовами Специфікації (Додаток) №2 до Договору №Т4666/05. саме:

05.07.2018 р. - здійснена часткова поставка Товару, згідно до видаткової накладної №61 по 1 позиції на загальну суму 4 730,09 грн. з ПДВ.

Всього Відповідачем поставлено Позивачу Товар згідно до Специфікації (Додаток) №2 до Договору №Т4666/05 на загальну суму 94 454.21 грн. з ПДВ.

За твердженням Позивача, що підтверджується матеріалами справи, станом на 23.01.2019 p., згідно до Додатку (Специфікація) № 2 до Договору № Т4666/05 від 14.11.2017, Відповідачем не здійснена поставка Товару Позивачу на загальну суму 54 689,59 грн. з ПДВ.

Згідно до умов Специфікації (Додаток) №3 від 18.05.2018 року до Договору №Т4666/05 ТОВ "ПРОМПОСТАЧ-ЛЮКС" зобов'язано було поставити на адресу AT "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК" Товар на загальну суму 47 338,80 грн.

Відповідно до Специфікації (Додаток) №3 до Договору №4666/05 передбачений строк поставки: на протязі 60 календарних днів з дати підписання специфікації, оплата здійснюється з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати поставки. Умови поставки Товару: DDP, склад AT "ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК".

Як вбачається із матеріалів справи, Додаток (Специфікація) № 3 до Договору поставки № Т4666/05 підписаний - 18.05.2018 р. Таким чином, кінцевий строк поставки Товару - 17.07.2018 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Відповідач на адресу Позивача поставку Товару здійснив частково у строк передбачений умовами Специфікації (Додаток) № 3 до Договору №Т4666/05. саме:

13.06.2018 р. - здійснена часткова поставка Товару, згідно до видаткової накладної №49 по 1 позиції на загальну суму 12 935,52 грн. з ПДВ.

Проте, як стверджує Позивач, Відповідач на адресу Позивача поставку Товару здійснив частково із порушенням строку, передбаченого умовами Специфікації (Додаток) №3 до Договору №Т4666/05. саме:

19.12.2018 р. - здійснена часткова поставка Товару, згідно до видаткової накладної №187 по 1 позиції на загальну суму 5 400,00 грн. з ПДВ.

22.12.2018 р. - здійснена часткова поставка Товару, згідно до видаткової накладної №209 по 1 позиції на загальну суму 4 500,00 грн. з ПДВ.

За твердженням Позивача, що підтверджується матеріалами справи, всього Відповідачем поставлено Позивачу Товар згідно до Специфікації (Додаток) № 3 до Договору №Т4666/05 на загальну суму 22 835,52 грн. з ПДВ.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 23.01.2019 p., згідно до Додатку (Специфікація) № 3 до Договору №Т4666/05 від 14.11.2017 р. Відповідачем не здійснена поставка Товару Позивачу на загальну суму 24 503,28 грн. з ПДВ.

Таким чином, Відповідачем поставка Товару на адресу Позивача здійснена із порушенням строків, які передбачені умовами Договору № Т4666/05 від 14.11.2017 р.

В ході досудового врегулювання спору, Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія № 101-729/72 від 17.09.2018 p., з вимогою належним чином виконати договірні зобов'язання, щодо сплати суми штрафних санкцій у розмірі 47 511,26 грн. за порушення строків поставки Товару та з вимогою здійснення допоставки Товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідь на претензію № 101-729/72 від 17.09.2018 р. Позивачу не надав, суму штрафних санкцій за порушення строків поставки Товару не сплатив, Товар поставив частково.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № Т4666/05 від 14.11.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо поставки товару не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно пункту 11.2. Договору поставки № Т4666/05 від 14.11.2017 р. передбачено, що у разі порушення строків поставки Товару за цим Договором Покупець має право стягнути з Постачальника штраф в розмірі 0,5 % від суми не поставленого (недопоставленого) Товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів Покупець має право додатково стягнути з Постачальника штраф у розмірі 10 % від суми не поставленого (недопоставленого) Товару.

За розрахунком Позивача, загальна сума штрафних санкцій, згідно до Додатку (Специфікація) № 2 від 20.03.2018 до у відповідності до п. 11.2. Договору №Т4666/05 від 14.11.2017 складає: 4 753,60 грн. (штраф у розмірі 0,5 %) + 5 941,97 грн. (штраф у розмірі 10%) + 55 236,90 грн. (штраф у розмірі 0,5 %) = 65 932,47 грн.

Також, за розрахунком Позивача, загальна сума штрафних санкцій, згідно до Додатку (Специфікація) № 3 від 18.05.2018 до у відповідності до п. 11.2 Договору № Т4666/05 від 14.11.2017 складає: 26 319,06 грн. (штраф у розмірі 0,5 %) + 3 440,33 грн. (штраф у розмірі 0,5 %) + 435,06 грн. (штраф у розмірі 0,5 %) + 3 920,64 грн. (штраф у розмірі 0,5 %) = 34 115.09 грн.

Таким чином, оскільки прострочення з постачання товару мало місце в тому числі й понад 10 календарних днів, Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій у відповідності до п. 11.2 Договору № Т4666/05 від 14.11.2017, дійшов висновку про його правильність та арифметичну вірність, відтак, погоджується із доводами позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми штрафних санкцій у розмірі 100 047,56 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач-Люкс" про стягнення штрафу в розмірі 100 047,56 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач-Люкс" (вул. Гарматна, буд.8, м. Київ, 03067; код ЄДРПОУ 38866371) на користь Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Центральна, 11, м. Покров, Дніпропетровська область, 53300; код ЄДРПОУ00190928) 100 047 (сто тисяч сорок сім) грн. 56 коп. - штрафу та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий