Рішення № 81080657, 04.04.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/94/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Попович Л. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро Трейдінг"

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України"

про стягнення заборгованості за договорами поставки в сумі 887933 грн 32 коп., з яких: 879141 грн 80 коп. - основний борг та 8791 грн 42 коп. - 1% від загальної вартості порушених зобов'язань покупця

за участю:

від позивача: ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібро Трейдінг" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 887933 грн 32 коп., з яких: 879141 грн 80 коп. - основний борг та 8791 грн 42 коп. - 1% від загальної вартості порушених зобов'язань покупця.

Ухвалою від 30.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.02.2019; встановлено сторонам відповідні строки на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

21.02.2019 судом відкладено підготовче засідання на 19.03.2019, про що зазначено у протоколі судового засідання від 21.02.2019. Про дату та час розгляду справи в підготовчому засіданні представника позивача повідомлено під розписку в судовому засіданні, відповідача - ухвалою-викликом в судове засідання від 21.02.2019.

19.03.2019 до суду від позивача надійшов розрахунок (опис) судових витрат (вх. №4669/19), в якому останній просить одночасно із задоволенням позову стягнути судові витрати, що складаються з 13319 грн 00 коп. - судового збору та 8000 грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 19.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2019.

04.04.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання № 09-02/711 від 04.04.2019 (вх. № 5887/19) про відкладення підготовчого засідання.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив.

Суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання з тих підстав, що відкладення підготовчого засідання є неможливим, оскільки згідно ухвали суду від 19.03.2019 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті; відповідачем не наведено поважних причин для відкладення розгляду справи; має місце факт зловживання відповідачем своїми процесуальними правами (неодноразове направлення до суду необґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи свідчить про бажання відповідача стосовно затягування розгляду справи).

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, при цьому вказав на неналежне виконання відповідачем умов договорів поставки в частині оплати за товар, внаслідок чого застосовано до нього відповідальність в розмірі 1% від загальної вартості порушених зобов'язань покупця.

Відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався передбаченим Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) правом на участь представника у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст. ст. 120, 242 ГПК України, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 ГПК України, суд встановив наступне.

22.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібро Трейдінг" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір поставки № 35/1, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити бітум нафтовий дорожній (товар).

Згідно п. 1.2 договору товар поставляється окремими партіями: кількість, асортимент, марка, ціна, умови і строки постачання кожної партії товару, а також у разі необхідності інші його особливості встановлюються згідно з заявками покупця і вказуються в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна ціна договору за цим договором складається із суми вартості всіх партій товару поставлених в межах строку дії цього договору відповідно до виставлених рахунків-фактур та видаткових накладних.

Згідно доповнення № 2 від 26.07.2017 до договору поставки нафтопродуктів № 35/1 від 22.11.2016 постачальник зобов'язується передати нафтопродукти - бітум дорожній марки 70/100 (24, 74 т) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в сумі 304302 грн 00 коп.

Доповненням № 3 від 14.08.2017 до договору поставки нафтопродуктів № 35/1 від 22.11.2016 передбачено, що постачальник зобов'язується передати нафтопродукти - бітум дорожній марки 70/100 (24, 69 т) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в сумі 308625 грн 00 коп.

Як зазначено в п. 5.1 договору постачальник здійснює поставку кожної партії товару на умовах, що передбачені відповідною додатковою угодою (специфікацією) до цього договору протягом 5 днів з моменту підписання такої угоди (специфікації). Аналогічні терміни поставки товару визначено сторонами в п. 4 доповнень № 2 від 26.07.2017 та № 3 від 14.08.2017 до договору поставки нафтопродуктів № 35/1 від 22.11.2016.

На виконання умов вищезазначеного договору, в тому числі доповнень до нього, позивач поставив, а відповідач отримав товар:

- на суму 304302 грн 00 коп. згідно видаткової накладної № 170726/00002 від 26.07.2017, акту прийому-передачі № 170726/00002 від 26.07.2017, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 170726/00002 від 26.07.2017;

- на суму 308625 грн 00 коп. згідно видаткової накладної № 170814/00002 від 14.08.2017, акту прийому-передачі № 170814/00002 від 14.08.2017, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 170814/00002 від 14.08.2017.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем протягом 60 днів після отримання від постачальника рахунку на оплату товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару і передачі документів, зазначених п.4.2 договору, проте в будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника за виконані роботи, в яких був використаний даний товар.

До рахунка, в силу п. 4.2 договору, додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (втрати).

Пунктами 5 доповнень № 2 від 26.07.2017 та № 3 від 14.08.2017 до договору поставки нафтопродуктів № 35/1 від 22.11.2016 сторонами змінено порядок оплати за поставлений товар, а саме покупець зобов'язався оплатити продукцію наступним чином: з дати відвантаження зі складу постачальника.

Відповідно до п. 7.3.7 договору сторони погодили, що в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити останньому штраф в розмірі 0,001 % від суми боргу (сплачується одноразово).

За порушення строків оплати товару відповідачу нараховано штраф в сумі 6 грн 13 коп. за поставлений товар на суму 612927 грн 00 коп. та по договору поставки № 35/1 від 22.11.2016.

Пунктами 6 доповнень № 2 від 26.07.2017 та № 3 від 14.08.2017 до договору поставки нафтопродуктів № 35/1 від 22.11.2016 передбачено, що у випадку прострочення покупцем строків оплати продукції, визначених умовами цих додатків, більше ніж на 3 календарні дні постачальник має право на прострочену суму нарахувати пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, коли продукція мала бути оплачена і до дня фактичної оплати. Проценти нараховується додатково до штрафних санкцій, визначених договором.

Як зазначено в п. 7.4 договору поставки № 35/1 від 22.11.2016 нарахування будь-яких сум щодо відповідальності покупця за невиконання грошового зобов'язання за цим договором, припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов'язання.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 72878 грн 27 коп. - пені (згідно поставки товару на суму 304302 грн 00 коп., за період прострочення з 27.07.2017 по 24.01.2019) та 71905 грн 41 коп. - пені (згідно поставки товару на суму 308625 грн 00 коп., за період прострочення з 15.08.2017 по 24.01.2019).

24.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібро Трейдінг" (постачальник) та Дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" (покупець) укладено договір поставки № 24/05/17-2, згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити дизпаливо (товар).

Згідно п. 1.2 договору орієнтовна кількість товару - дизпаливо (наливом) - 36000 л, загальна кількість товару, його види, марки, типи та за потреби інші його особливості визначаються у специфікації, що є невід'ємним додатком до цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що орієнтовно вартість товару за договором становить 781200 грн 00 коп. в т.ч. ПДВ 130200 грн 00 коп. Ціна договору складається із суми вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього договору відповідно до виставлених рахунків-фактур та видаткових накладних.

Специфікацією № 1 від 24.05.2017 до договору № 24/05/17-2 від 24.05.2017 визначено, що поставці підлягає дизпаливо (наливом), зокрема 36000 л на загальну суму 781200 грн 00 коп.

Згідно доповнення № 01 від 25.05.2017 до договору поставки нафтопродуктів № 24/05/17-2 від 24.05.2017 постачальник зобов'язується передати нафтопродукти - паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО (ДП Євро сорт Е екологічний клас К5 (ДП-Е-К5) - 22750 л у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в сумі 493675 грн 00 коп.

Як зазначено в п. 5.1 договору постачальник здійснює поставку кожної партії товару на умовах, що передбачені відповідною додатковою угодою (специфікацією) до цього договору протягом 5 днів з моменту підписання такої угоди (специфікації).

Пунктом 3 специфікації № 1 від 24.05.2017 до договору № 24/05/17-2 від 24.05.2017 сторонами погоджено наступний період поставки: 24-25 травня 2017 року.

З огляду на доповнення № 01 від 25.05.2017, зокрема п. 4, до договору поставки нафтопродуктів № 24/05/17-2 від 24.05.2017 термін постачання визначено аналогічно п. 5.1 цього договору.

На виконання умов вищезазначеного договору, в тому числі доповнення до нього, позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 493675 грн 00 коп. згідно видаткової накладної № 170525/00001 від 25.05.2017, акту прийому-передачі № 170525/00001 від 25.05.2017, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 170525/002 від 25.05.2017.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем протягом 60 днів після отримання від постачальника рахунку на оплату товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару і передачі документів, зазначених п.4.2 договору, проте в будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника за виконані роботи, в яких був використаний даний товар.

До рахунка, в силу п. 4.2 договору, додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (втрати).

Пунктом 4 специфікації № 1 від 24.05.2017 до договору № 24/05/17-2 від 24.05.2017 визначено, що покупець зобов'язується повністю сплатити продавцю фактично поставлену кількість товару не пізніше ніж 60 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 5 доповнення № 01 від 25.05.2017 до договору поставки нафтопродуктів № 24/05/17-2 від 24.05.2017 сторонами змінено порядок оплати за поставлений товар, а саме покупець зобов'язався оплатити продукцію наступним чином: з дати відвантаження зі складу постачальника.

Частково відповідач розрахувався за поставлений товар, про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 02.12.2016 - 26.12.2018 та інформація зазначена позивачем в акті звірки взаєморозрахунків за період: 02.12.2016 - 27.12.2018 (акт підписано тільки позивачем). Несплаченим залишився борг в сумі 266214 грн 80 коп.

Відповідно до п. 7.3.7 договору сторони погодили, що в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити останньому штраф в розмірі 0,001 % від суми боргу (сплачується одноразово).

За порушення строків оплати товару відповідачу нараховано штраф в сумі 2 грн 66 коп. за поставлений товар на суму 266214 грн 80 коп. по договору поставки № 24/05/17-2 від 24.05.2017.

Пунктом 6 доповнення № 01 від 25.05.2017 до договору поставки нафтопродуктів № 24/05/17-2 від 24.05.2017 передбачено, що у випадку прострочення покупцем строків оплати продукції, визначених умовами цього додатку, більше ніж на 3 календарні дні постачальник має право на прострочену суму нарахувати пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, коли продукція мала бути оплачена і до дня фактичної оплати. Проценти нараховується додатково до штрафних санкцій, визначених договором.

Як зазначено в п. 7.4 договору поставки № 24/05/17-2 від 24.05.2017 нарахування будь-яких сум щодо відповідальності покупця за невиконання грошового зобов'язання за цим договором, припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов'язання.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 58842 грн 02 коп. - пені (згідно поставки товару на суму 493675 грн 00 коп., за період прострочення з 26.05.2017 по 05.04.2018) та 37678 грн 52 коп. - пені (згідно поставки товару на суму 266214 грн 80 коп., за період прострочення з 06.04.2018 по 24.01.2019).

Відповідно до п. 7.3.10 договорів поставки: № 35/1 від 22.11.2016 та № 24/05/17-2 від 24.05.2017 сторони домовились та підтвердили, що загальний розмір відповідальності покупця за цими договорами, в тому числі інфляційних втрат та три відсотки річних, не може перевищувати 1 % від загальної вартості порушених зобов'язань покупця.

Тому, з урахуванням зазначених вище положень договорів поставки позивачем заявлено до стягнення штраф та пеню у розмірі 1% від загальної вартості порушених зобов'язань, а саме 8791 грн 42 коп., в той час як такі нарахування складають 241313 грн 01 коп.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, враховуючи наступне.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу приписів ст. ст. 627, 628, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що при укладенні договорів поставки № 35/1 від 22.11.2016 та № 24/05/17-2 від 24.05.2017 та доповнень до них сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних його умов.

Позивач поставив, а відповідач отримав товар в строки обумовлені договорами поставки. Факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань стосовно оплати за отриманий товар, у строки визначені умовами спірних договорів, доведено. Відповідач не надав суду жодних доказів в спростування заявлених вимог.

За таких обставин, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договорами поставки № 35/1 від 22.11.2016 та № 24/05/17-2 від 24.05.2017 в сумі 879141 грн 80 коп.

Стосовно вимоги про стягнення 1 % від загальної вартості порушених зобов'язань покупця, слід зазначити наступне.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, та відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що згідно з п. 7.4 договорів поставки: № 35/1 від 22.11.2016 та № 24/05/17-2 від 24.05.2017 нарахування будь-яких сум щодо відповідальності покупця за невиконання грошового зобов'язання за цим договором, припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов'язання.

Однак, при укладенні доповнень до вищезазначених договорів, пунктами 6, сторони погодили відповідальність покупця у вигляді нарахування пені у розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, коли продукція мала бути оплачена.

Таким чином, суд розцінює положення викладені та погоджені сторонами у доповненнях, такими, що вносять зміни до умов основних договорів поставки, при цьому є їх невід'ємними частинами. Відтак, позивач правомірно здійснив розрахунок пені за кожен день прострочення оплати за поставлений товар.

Судом перевірено правильність нарахування пені та штрафу. Розрахунок здійснено з урахуванням як положень договорів поставки, так і норм чинного законодавства України.

Розмір штрафу та пені складає 241313 грн 01 коп. Однак, враховуючи п. 7.3.10 договорів поставки: № 35/1 від 22.11.2016 та № 24/05/17-2 від 24.05.2017, стягненню підлягає 8791 грн 42 коп., що складає 1 % загальної вартості порушених зобов'язань покупця.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене вище позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 13319 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1029 від 23.01.2019.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн 00 коп. позивач подав: договір № 3-18/01/19 про надання правової допомоги від 18.01.2019 та протокол доручення № 1 від 18.01.2019 до нього, укладений між адвокатським об'єднанням "ВІП Юрконсалтинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібро Трейдінг"; акт приймання-передачі наданих послуг до договору № 3-18/01/19 про надання правової допомоги від 18.01.2019 на загальну суму 8000 грн 00 коп. з чітким переліком виконаних робіт та їх вартістю; платіжне доручення № 1053 від 14.03.2019 на суму 8000 грн 00 коп.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

Суд встановив, що всі надані послуги, зокрема, підготовка та подача позову до господарського суду та участь в судових засіданнях відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України є пов'язаними з розглядом справи. Суд визнає їх розмір обґрунтованим та пропорційним з урахуванням обсягу наданих послуг, складністю справи та її значення для сторін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви, в розмірі 13319 грн 00 коп. та витрати, пов'язані з наданням правової допомоги в сумі 8000 грн 00 коп. підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 42, 73, 74, 86, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро Трейдінг" до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договорами поставки в сумі 887933 грн 32 коп., з яких: 879141 грн 80 коп. - основний борг та 8791 грн 42 коп. - 1% від загальної вартості порушених зобов'язань покупця - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Є. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004; ідентифікаційний код 31790584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро Трейдінг" (вул. Кутузова, 13, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 39525896) - 879141 грн 80 коп. (вісімсот сімдесят дев'ять тисяч сто сорок одну грн 80 коп.) - основного боргу та 8791 грн 42 коп. (вісім тисяч сімсот дев'яносто одну грн 42 коп.) - 1% від загальної вартості порушених зобов'язань покупця, 13319 грн 00 коп. (тринадцять тисяч триста дев'ятнадцять грн 00 коп.) - судового збору, 8000 грн 00 коп. (вісім тисяч грн 00 коп.) - витрат за надання правової допомоги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.04.2019.

Суддя Т. В. Стефанів