Рішення № 81080592, 10.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019Справа № 910/6656/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є. при секретарі судового засідання Хмельовському В.О. розглянувши за правилами загального позовного матеріали справи №910/6656/18

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ»

до Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 19 742,98 грн.

представники учасників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ", 29 травня 2018 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача - Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування", про відшкодування шкоди в порядку регресу 19 742,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на підставі Договору №046.0977295.105 добровільного страхування наземного транспорту від 14.12.2015 та у зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, було сплачено власнику автомобіля Nissan Qashqai, державний номер НОМЕР_1, страхове відшкодування у розмірі 53 614,36 грн. Відповідачем заяву позивача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу було задоволено частково, а саме на суму 33 371, 38, грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 відкрито провадження у справі №910/6656/18 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.04.2018.

27.06.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного Акціонерного Товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" надійшов відзив на позовну заяву.

06.07.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі позивача.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 №05-23/1349 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2018, справа №910/6656/18 передана для розгляду судді Блажівській О.Є. у зв'язку з лікарняним судді Мельника В.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 прийнято справу №910/6656/18 до свого провадження, підготовче засідання призначено на 05.09.2018.

04.09.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 підготовче засідання було відкладено до 19.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 відкладено підготовче засідання на 28.09.2018.

27.09.2018 представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва була подана письмова відповідь на відзив на позов, клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача та заява про продовження строку підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 28.09.2018 призначено у справі №910/6656/18 судову автотоварознавчу експертизу; проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6); попереджено судових експертів про кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивого висновку (ст. 384 Кримінального кодексу України) та відмову без поважних причини від виконання покладених на експерта обов'язків (ст. 385 Кримінального кодексу України); на вирішення експертної установи поставлено наступні питання: Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Nissan", державний номерний знак НОМЕР_1, пошкодженого під час ДТП, яка сталась 01.03.2017 о 15 год. 30 хв. на Кільцевій дорозі, в м. Києві, за участі автомобілів марки "Nissan", державний номерний знак НОМЕР_1 та марки "DAF", державний номерний знак НОМЕР_3?; матеріали справи №910/6656/18 направлено до експертної установи - Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6); зобов'язано сторін та установи, які володіють належною інформацією, на вимогу судового експерта, негайно надати експертній установі, на її вимогу, документи та пояснення, необхідні для проведення експертизи; Приватному акціонерному Товариству "Страхова Компанія "АХА Страхування" здійснити оплату попередніх витрат (квитанція надійде від експертної установи), пов'язаних з проведенням судової експертизи, докази чого надати суду для долучення до матеріалів справи після поновлення провадження у справі для включення останніх до складу судових витрат; зупинено провадження у справі №910/6656/18 до одержання результатів експертизи на підставі ст. 99 та п.2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України.

25.10.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання згоди на термін виконання призначеного дослідження понад 2 місяці, а також клопотання експерта Єрмоленка О.О. №21790/18-54, який виконує судову автотоварознавчу експертизу за Ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №910/6656/18. Відповідно до зазначено клопотання №21790/18-54 експерт Єрмоленко О.О. просить суд забезпечити ряд дій для проведення судової авто товарознавчої експертизи.

26.10.2018 Ухвалою Господарського суду міста Києва поновлено провадження у справі №910/6656/18 для розгляду клопотання судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання матеріалів, необхідних для проведення авто товарознавчої експертизи. Клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи, задоволено. Провадження у справі №910/6656/18 зупинено на час проведення експертизи.

06.11.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного Товариства "Страхова Компанія "АЛЬФА Страхування" надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

24.01.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що станом на 17.01.2019 оплата за проведення судової експертизи до Інституту не надійшла, на підставі п.1.13 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 за №53/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017 за №1420/5), Ухвала суду залишається без виконання, а матеріали справи направляються на адресу суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової експертизи, пов'язаної з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, провадження у справі підлягає зупиненню.

Згідно із п.6 ч.1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України - на час проведення експертизи.

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Згідно приписів статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне поновити провадження у справі, у зв'язку з неможливістю виконанням Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи через нездійснення Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" оплати витрат, пов'язаних з проведенням вказаної судової експертизи, призначити підготовче засідання у справі та встановити сторонам строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

Одночасно, згідно з частинами 2 та 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Враховуючи зазначене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов'язків всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність продовження за власною ініціативою строку підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2019 поновлено провадження у справі №910/6656/18, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання у справі №910/6656/18 призначено на 27.02.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 27.02.2019 не відбудеться, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є у відпустці. Наступне засідання у справі призначено на 14.03.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 14.03.2019 не відбудеться, у зв'язку із участю судді О.Є. Блажівської у З'їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Наступне засідання у справі призначено на 20.03.19.

У підготовче засідання 20.03.19 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Згідно з п.3 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та перейти до судового розгляду по суті.

Ухвалою ГОсподарського суду міста Києва від 20.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 10.04.2019.

У судове засідання 10.04.2019 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки сторін належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка представників учасників справи у судове засідання 10.04.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Одночасно, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1,5 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2016 між ОСОБА_2 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 0977295 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1.

ОСОБА_3 01.03.2017 о 15 год. 30 хв. на Кільцевій дорозі в м. Києві, керував автомобілем марки «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_3, при зміні напрямку руху не переконався в безпеці маневру, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 10.1, 13.1 ПДР України, тобто здійснив дії, передбачені ст. 124 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 26.04.2017 ОСОБА_3 визнано винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Відповідно до Звіту № 5826 від 21.03.2017 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1, станом на 21.03.2017 складає 65 888,61 грн.

Згідно з рахунком на оплату замовлення № 171 від 25.03.2017, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1, склала 58 014,36.

Позивачем було складено та підписано страховий акт № 0305.206.17.01.01 від 11.09.2016, згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 53 614,36 грн.

Згідно з умовами Договору позивач сплатив на користь страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 53 614,36 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 9531 від 14.04.2017.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_3, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - відповідач), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5595099.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АК/5595099 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_3.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «ДАФ», державний номерний знак НОМЕР_3, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АК/5595099, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

03.05.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 53 614,36 грн.

Відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача в розмірі 33 371,38 грн, що підтверджується матеріалами справи. З рештою вимог відповідач не погодився, про що зазначив у своєму відзиві, зокрема, відповідач зазначає про невірне визначення позивачем розміру страхового відшкодування.

Позивач просить суд стягнути з відповідача різницю між встановленим позивачем розміром страхового відшкодування та виплаченою відповідачем частиною такого відшкодування в розмірі 19 742,98 грн.

Судом, з метою встановлення всі обставин справи, та, враховуючи те, що для цього суду необхідні спеціальні знання, було призначено у даній справі судову автотоварознавчу експертизу. На дослідження експерта було поставлено наступне питання: Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1, пошкодженого під час ДТП, яка сталась 01.03.2017 о 15 год. 30 хв. на Кільцевій дорозі, в м. Києві, за участі автомобілів марки «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 та марки «DAF», державний номерний знак НОМЕР_3? Витрати по оплаті судової експертизи було покладено на відповідача, як на сторону, яка заперечує проти встановленого позивачем розміру страхового відшкодування.

24.01.2019 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №910/6656/18 з експертної установи без висновку експерта через відсутність оплати відповідача.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону № 1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15 та у Постанові Верховного Суду № 754/1114/15-ц від 14.02.2018.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, на думку суду, відповідачем не було належним чином спростовано доводів позивача щодо розміру страхового відшкодування та не було, відповідно, вжито заходів, запропонованих судом для фахового визначення розміру страхового відшкодування незалежним судовим експертом.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АК/5595099 встановлено франшизу в розмірі 500,00 грн.

Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № АК/5595099, при визначенні розміру позовних вимог.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 762,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» (01011, м. Київ, вул. Рибальська, будинок 22; ідентифікаційний код: 30968986) 19 742 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

повний текст рішення складено 11.04.2019

Суддя О.Є. Блажівська