Ухвала суду № 81080285, 10.04.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10.04.2019м. ДніпроСправа № 904/1418/19

Суддя Примак С.А. , розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", м.Дніпро, вул. Маяковського, буд.31, 49068, ЄДРПОУ 05393122

про стягнення заборгованості по заробітній платі та суми середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості по заробітної плати

СУТЬ СПОРУ:

08.04.2019 р. до Господарського суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява про стягнення заборгованості по заробітній платі та суми середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі.

В даній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 10 865,00 грн. та суму середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 57 351,17 грн.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019р. по справі №910/4518/16 за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до п.1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік", з 01 січня 2019 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки повинен бути сплачений у сумі 1 921,00 грн.

Доказом сплати судового збору є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011).

Таким чином, позовна заява подана позивачем без додержання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

За нормами ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 164, 174, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у сумі 1921,00 грн.

Докази усунення недоліків мають надійти до Господарського суду Дніпропетровської області не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

3.Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Примак