Рішення № 810790, 18.07.2007, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "18" липня 2007 р. по справі № 01/96-38

за позовом спільного українсько – англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк

до приватного підприємства «Іскра плюс», м. Луцьк

про стягнення 212 000 грн.

Суддя Якушева І.О.

Представники:

від позивача: Котик С.Ю. (дов. № 1063 від 16.07.2007р.)

від відповідача: Рабан М.Т. (дов. № 60 від 09.07.2007р. )

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 212 000 грн. заборгованості за переданий на підставі договору купівлі-продажу № 339 від 04.06.2007р. товар.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в поясненні, представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд

встановив:

04.06.2007р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 339, згідно з п.1.1. якого продавець зобов’язався передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності, а покупець – прийняти та оплатити їх загальну вартість на умовах даного договору.

Пунктом 5.3. даного договору відповідач зобов’язувався здійснити розрахунки протягом 3 банківських днів з моменту поставки товару.

На виконання умов цього договору позивач передав відповідачу товару на загальну суму 212000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 07.06.2007р., видатковою накладною № 75 від 04.06.2007р.

Відповідач отриманий товар не оплатив.

12.06.2007р. позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату шляхом надіслання претензії № 898 від 12.06.2007р., проте відповіді не отримав.

Заборгованість на момент розгляду справи складає 212000 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 212 000 грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Разом з цим відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача слід відшкодувати судові витрати по справі.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 599, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Іскра плюс» (м. Луцьк, вул.Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 33919224) на користь спільного українсько – англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м.Луцьк, вул.Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 30887609) 212 000 грн. заборгованості, 2120 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя