Рішення № 81078844, 01.04.2019, Харківський районний суд Харківської області

01.04.2019

Справа № 635/4641/18

Провадження № 2/635/1022/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді - Шинкарчука Я. А.,

при секретарі судового засідання – Желізовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання малолітньої дитини, в якій просить суд:

шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 серпня 2012 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис 282 , розірвати;

стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2000, 00 грн ( дві тисячі ) гривень 00 копійок щомісячно на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття;

визначити місце проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з матір’ю ОСОБА_1.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації в частині визначення місця проживання малолітньої дитини, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, залишені без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів зазначила, що сторони від вказаного шлюбу мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Останні роки сімейно - шлюбні відносини між сторонами значно погіршились, відсутнє взаєморозуміння, повага та нормальне спілкування. Шлюб існує формально, спільне господарство не ведеться. Усі спроби позивача врятувати та зберегти сім’ю не призвели до бажаного результату. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, а також інтересам їх малолітньої доньки. Крім того, позивач вважає, що надання строку для примирення, відповідно до приписів ч. 1 ст. 111 СК України, ч. 5 ст. 191 ЦПК України, не виправить стан їх сімейно - шлюбних відносин, оскільки вищевказані обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ними в минулому не принесли жодного результату, а тому зазначене лише погіршить їх відносини.

Малолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає разом з позивачем за адресою: вул. Олімпійська, б. 2, с. Хроли, Харківська область, Харківський район та перебуває на її утриманні. Відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку матеріальну допомогу дитині не надає, між тим, є працездатною особою молодого віку, має постійний дохід, інших осіб в тому числі непрацездатних на утриманні не має, при таких обставинах, може сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що дитина проживає з позивачем і дана обставина покладає на неї більше обов’язків щодо неї, просить суд встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок та стягнути їх з відповідача на користь позивача на утримання малолітньої дитини , щомісячно.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 вересня 2018 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 14 листопада 2018 року підготовче провадження у вказаній цивільній справі закрито, цивільну справу призначено до розгляду по суті.

Сторони в судове засідання не з’явились, про день, час та місце якого повідомлялись належним чином та у встановлений законом строк.

Позивач надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів підтримує, які просить задовольнити, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище набуте під час реєстрації шлюбу «Шахматенко», а місце проживання малолітньої дитини з нею. Сімейно – шлюбні відносини між ними припинені з квітня 2018 року, строк для примирення не потрібен та взагалі заперечує проти його надання. Судові витрати по справі покласти на відповідача та у разі його неявки в судове засідання не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач повторно не з’явився у судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб – сайті судової влади України, причини неявки суду не повідомив. Відзив не надав.

Між тим, відповідачем надано до суду письмові заяви, якими проти стягнення аліментів не заперечує та просить надати строк для примирення протягом 6 місяців.

Третя особа – Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації причини неявки суду не повідомили.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на приведене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до частин другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.

Сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 10 серпня 2012 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис 282, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії І – ВЛ № 190542 від 10 серпня 2012 року.

Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І – ВЛ № 295038, актовий запис № 1588, видане Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статі 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Що стосується заяви відповідача про надання строку для примирення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Зважаючи на те, що сторони до звернення з даним позовом вже разом не проживали, за час перебування справи в суді їх відносини не змінились, позивач категорично не бажає перебувати у шлюбі з відповідачем, про що свідчить її заперечення щодо надання строку для примирення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання часу для примирення сторін, оскільки таке суперечитиме інтересам позивача та моральним засадам.

Згідно положеннями ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги пояснення позивача у позовній заяві, враховуючи, що сім'я існує формально, сімейно – шлюбні відносини припинені з квітня 2018 року, суд вважає, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, таким чином прохання позивача про те, щоб після розірвання шлюбу надалі іменуватись прізвищем набутим у зв’язку з реєстрацією шлюбу «Шахматенко» є законним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною третьою статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XII (78912) від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач є працездатною особою молодого віку, не позбавлений можливості працювати, даних про наявність на його утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім’ї, а також доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов’язку утримувати дитину суду не надано, а тому суд приходить до висновку що відповідач може сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини.

Згідно ст. 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Кожна людина вільна в виборі способу життя і тому, відповідач повинен обрати корисний спосіб життя як для себе особисто, так і для своєї дитини і для суспільства в цілому.

Відповідно до ст. ст. 8 , 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Виходячи із того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, враховуючи згоду відповідача щодо розміру аліментів, а також той факт, що більший тягар по утриманню дитини лежить на матері, оскільки дитина проживає з нею, суд вважає за можливе відступити від рівності часток і встановити розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 ( дві тисячі) гривень.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Позовна заява про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини подана до суду 09 липня 2018 року.

Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, в зв’язку з чим з ОСОБА_2 за вимогу про розірвання шлюбу на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704 гривень 80 копійок, за вимогу про стягнення аліментів на користь держави судовий збір у розмірі 768 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини– задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 серпня 2012 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис 282 - розірвати.

Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 ( дві тисячі) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_3, 20 вересня 2012 р. н., щомісячно, починаючи з 09 липня 2018 року, та до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу на користь ОСОБА_1 в розмірі 704 гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір за вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 768 гривень 40 копійок в дохід держави .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_1, паспорт громадянина України МТ 251400, виданий Московським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області 18.09.2012, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП – НОМЕР_2, паспорт громадянина України МВ 348097, виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області 28.02.2007р., останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, б. 182,

третя особа Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації , місце знаходження за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 157 А, ЄДРПОУ 26487956.

Повне рішення складено 09 квітня 2019 року.

Суддя – Я.А. Шинкарчук