Вирок № 81078351, 09.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6974/18

Номер провадження 1-кп/629/230/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380001932, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Веселе, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Дьолога В.В., - захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в:

27 жовтня 2018 року близько 17-00 години, ОСОБА_1, за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибули до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_3 Маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, скориставшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з паркану, який огороджує територію вищевказаного домоволодіння, вилучили три металеві труби: № 1 - довжиною 1 м. 9 см., діаметром 20 см; № 2 - довжиною 1 м. 80 см., діаметром 9 см.; № 3 - довжиною 1 м. 3 см., діаметром 9 см., які використовувались в якості стовпчиків між секціями паркану. Утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з місця події втік та викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 410 гривень 40 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме: 27 жовтня 2018 року близько 17-00 години, він разом з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибув до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та побачили, що паркан, який належить ОСОБА_3, кріпився на металевих трубах. Впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, викрали три металеві труби. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне нею підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженої та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання алкоголю із шкідливими наслідками з серпня 2018 року, має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, військовозобов'язаний, за місцем проживання характеризується формально позитивно.

Обвинувачений ОСОБА_1 з'явився для участі у підготовці досудової доповіді.

Оцінка виявила середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується низькою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький. Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе. У разі призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільно застосувати наступні заходи: участь у соціально виховних заходах; не виїжджати за межі України; контроль за поведінкою за місцем проживання особи.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 4242 від 20.11.2018 року в розмірі 572 гривні (отримувач УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження).

Речові докази по справі:

- трубу з чорного металу, довжиною 109 см, діаметром 20 см; трубу з чорного металу, довжиною 180 см, діаметром 9 см; трубу з чорного металу, довжиною 103 см, діаметром 9 см, загальною вагою 76 кг, які належать потерпілій ОСОБА_3 та передані їй на відповідальне зберігання під розписку - залишити останній.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова