Ухвала суду № 81078324, 08.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1057/19

Провадження № 6/629/31/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Котяй А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області подання:

заявник - ОСОБА_1 відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄДРПОУ 41430615, місце знаходження за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Михайла Грушевського, 7,

стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299,

боржник – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, м-н 4АДРЕСА_1,

про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, -

в с т а н о в и в:

Старший державний виконавець Міжрайонного ВДВС по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення закордонного паспорту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов'язань, покладених на неї виконавчим листом № 629/3255/17, виданим 13.12.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області про стягнення зі ОСОБА_2 боргу на користь АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 43 734, 13 грн.

Представник заявника ОСОБА_1 ВДВС по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова ГТУЮ у Харківській області до судового засідання не з'явилась, про час, місце та дату судового засідання була повідомлена належним чином, про причини не явки не повідомила.

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подання та додані до нього матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі

до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Стаття 313 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII). Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п. 5).

Таким чином, законодавець передбачив можливість застосування судом зазначених обмежень, а не обов'язкове їх застосування, та умову застосування судом зазначених обмежень - у випадку, якщо боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження, він підлягає доведенню. Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, також полягає в тому, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань в той час як має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Це будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Дослідженням доказів, які надані суду державним виконавцем, встановлено наступне.

На виконанні ОСОБА_1 ВДВС по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова ГТУЮ у Харківській області знаходиться виконавче провадження 56013480 з виконання виконавчого листа 629/3255/17, виданого 13.12.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області про стягнення зі ОСОБА_2 боргу на користь АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 43 734, 13 грн.

20.03.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відомостей щодо отримання боржником копії зазначеної постанови матеріали справи не містять.

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що у ОСОБА_2 відсутнє майно належне їй на праві власності, відсутні рахунки, соціальних виплат не отримує, не працює, їздить на заробітки.

До теперішнього часу рішення суду про стягнення заборгованості не виконано.

Оскільки тимчасове обмеження права виїзду може застосовуватися за поданням державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання рішення, суд вважає, що державним виконавцем повинні бути надані суду докази, які свідчать про свідоме ухилення боржника від виконання обов'язків по виплаті боргу за судовим рішенням.

Однак, з матеріалів подання не вбачається, коли саме боржник був ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження, чи взагалі йому відомо про примусове виконання судового рішення, чи відомо йому про його права та обов'язки у виконавчому провадженні, чи направлена йому органом ДВС кореспонденція у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення, чи була ним отримана.

В порушення вимог законодавства державний виконавець ухилився від доведення тієї обставини, що боржник свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань, в той час як має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Державним виконавцем не надано доказів того, що боржник має дохід за межами України та свідомо ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

В справі також відсутні дані про повідомлення боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні подання за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 258-260, 441 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні подання ОСОБА_1 відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу - відмовити.

Ухвали окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку згідно ст.ст. 353, 354, 355, п. 15.5 Розділу ХІІІПерехідні положення ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.О.Каращук