Рішення № 81077906, 04.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19818/18

н/п 2/640/805/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис №4758, вчинений 04.09.2015 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів у сумі 411957,06 грн. з ОСОБА_1 для задоволення вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всього у розмірі 18622 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2015 становить 410257,06 грн., таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.03.2008 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитно-заставний договір № НАА0АЕ00001092, згідно з умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 18478,47 доларів США, дата погашення 01.03.2013р., процентна ставка 10,56 %, період сплати: з «3» по «7» число кожного місяця. 26.03.2013 р. позивачу надійшло повідомлення від ПАТ КБ «ПриватБанк» №30.1.0.0/2-362 від 12.03.2013, в якому містилась інформація щодо того, що у нього виникла заборгованість за вищезазначеним договором: основний борг - 6190,36 доларів США; відсотки - 344,78 доларів США; пеня - 2081,75 доларів США; комісія - 62,35 доларів США. 30.04.2013 р. представником ПАТ «Акцент-Банк», як особою, яка мала право вимоги за вищевказаним договором було подано позовну заяву до Київського районного суду м. Харкова із вимогою звернути стягнення на предмет застави за договором в рахунок погашення заборгованості. Протягом року відбувався розгляд справи. 22.05.2014 р. представником ПАТ «Акцент-Банк» було подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. 08.10.2018 р. позивачу стало відомо, що у провадженні Київського ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 411957, 06 грн. на підставі виконавчого напису нотаріуса № 4758, вчиненого 04.09.2015 приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Дніпропетровської області ОСОБА_2 Позивача вважає, що виконавчий напис №4758 від 04.09.2015 р. не підлягає виконанню оскільки заборгованість, яку вимагалося стягнути з ОСОБА_1 на користь банка, є спірною, що суперечить умовам вчинення виконавчого напису нотаріусом. Так, у повідомленні від ПАТ КБ «ПриватБанк» № 30.1.0.0/2-362 від 12.03.2013, зазначається, що основний борг складає 6190, 36 доларів США. Згідно із випискою з банківського рахунку в AT КБ «ПриватБанк», станом на 06.01.2012 кредит не був прострочений та позивачем було внесено у повному обсязі черговий платіж згідно Графіка погашення кредиту за договором, таким чином згідно ж тим же Графіком його заборгованість після внесення платежу повинна була складати якнайбільше 5443,52 доларів США. Крім того, 30.04.2013 ПАТ «Акцент-Банк» звертався до Київського районного суду міста Харкова із позовною заявою про звернення стягнення за договором, що також свідчить про наявність спору між сторонами. Крім того, розрахунок заборгованості за період з 04.03.2008 по 21.08.2015, наданий банком нотаріусу разом із поданням заяви про вчинення виконавчого напису, недостовірний в частині обрахування розміру заборгованості, у зв'язку із чим ставить під сумнів безспірність заборгованості. Строк, за який провадиться стягнення, визначений у виконавчому написі з моменту підписання та укладення договору, тобто з 04.03.2008, що суперечить фактичним обставинам справи і також виключає безспірність. У заяві стягувача зазначено, що строком, за який провадиться стягнення є період з 04.03.2008 по 21.08.2015, однак позивач вважає, що вказаний строк, визначений невірно, оскільки такий строк повинен обчислюватися з моменту, коли виник перший прострочений платіж за договором, а саме з 07.02.2012. В даному випадку минув трирічний строк для виникнення права вимоги, що суперечить умовам вчинення виконавчого напису нотаріусом. Також, банком порушені умови договору, оскільки сторони домовились, що спори будуть вирішуватись у судовому порядку. Пеня, визначена у виконавчому написі, є незаконною, оскільки її розмір перевищує розмір основної заборгованості за кредитом, що суперечить вимогам законодавства України, розмір пені у розмірі 10909,18 доларів США значно перевищує розмір основного боргу у розмірі 6190,36 доларів США, що не є можливим та також свідчить про спірність заборгованості. Минув строк позовної давності для стягнення пені та штрафу, а отже зазначення у виконавчому написі пені та штрафу, які необхідно стягнути, є незаконним. Також неправомірно визначений розмір штрафу (фіксованої частини). У Виконавчому написі нотаріуса визначено, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути штраф (фіксована частина) у розмірі 250,00 доларів США, однак такий розмір фіксованого штрафу не передбачається договором. Тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлений у встановленому порядку. Враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутність відповідача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

В судове засідання третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 не з'явилася, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, просила розглядати справу у його відсутність, надала матеріали, які були підставою для вчинення виконавчого напису.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

04 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № НАА0АЕ00001092, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 у розмірі 18478,47 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, кінцевим терміном повернення 01.03.2013 року.

04.09.2015 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 4758, відповідно до якого з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № НАА0АЕ00001092 від 04.03.2008 р. на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишок заборгованості за кредитом у розмірі 6190,36 доларів США, заборгованість по відсоткам у розмірі 344,78 доларів США, комісія у розмірі 62,35 доларів США, пеня у розмірі 10909,18 доларів США, штраф (фіксована частина) у розмірі 250,00 доларів США, штраф у розмірі 865,33 доларів США, всього 18622,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2015р. становить 410257 грн. 06 коп. Строк, за який проводиться стягнення з 04.03.2008 р. по 21.08.2015 р.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України , нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Згідно п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Статтею 78 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р.. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено Постановою КМУ від 29. 06. 1999 (в редакції від 12.06.2015), кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Документи, які підтверджують заборгованість мають відповідати вимогам, встановленим для бухгалтерських документів, на підставі яких відповідно до закону обліковується заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Також на підставі ч. 4, 5 ст. 9 зазначеного Закону господарські операції відображуються у облікових регістрах. Аналогічні положення містяться у п. 2.1.1. та 2.1.2. Положення «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України», затвердженого Постановою НБУ № 566 від 30.12.1998р. Таким чином, лише первинні документи та облікові регістри є доказами, які можуть підтвердити наявність безспірної заборгованості.

Згідно з виписки з банківського рахунку позивача ОСОБА_1 в ПAT КБ «ПРИВАТБАНК» останній платіж погашення кредиту позивач вчинив 07.02.2012 року, що відповідає заборгованості у 5443,52 доларів США згідно графіка погашення.

30.04.2013 р. ПАТ «Акцент-Банк» звертався до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № НАА0АЕ00001092 від 04.03.2008р. Позовну заяву ухвалою суду від 28.05.2014 р. було залишено без розгляду, що згідно з ч. 1 ст.265 ЦК України не зупиняє перебігу позовної давності.

Строк, за який проводиться стягнення зазначений у виконавчому напису від 04.09.2015 р. проводиться з 04.03.2008 р. по 21.08.2015 р., тобто на момент вчинення виконавчого напису з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, що також не відповідає вимогам безспірності.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач щоденно нараховує відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з тим, що порушенням позичальником будь-якого грошового зобов'язання на строк понад 30 днів, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Тобто, зазначені у виконавчому написі від 04.09.2015 р. пеня та штрафи, що підлягають стягненню, не є безспірними вимогами кредитора.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.

Наведене вище свідчить про те, що вимога відповідача однозначно не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення нотаріального напису. Саме з цих підстав виконавчий напис повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Під час судового розгляду відповідачем доводи позивача не були спростовані належними та допустимим доказами.

Згідно п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів і визначення підсудності цивільних справ» спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються судом в порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачам, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право у позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що слід визнати виконавчий напис №4758, вчинений 04.09.2015 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у сумі 411957,06 грн. з ОСОБА_1 для задоволення вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всього у розмірі 18622 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2015 рік становить 410257,06 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягується судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 628, 635, 651 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 4758, вчинений 04.09.2015 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, про стягнення грошових коштів у сумі 411957,06 грн. з ОСОБА_1 для задоволення вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всього у розмірі 18622 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2015 рік становить 410257,06 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.04.2019 р.

СУДДЯ