Ухвала суду № 81077000, 04.04.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

04.04.2019 428/2648/15-к

1-кп/425/22/19

Колегія суддів Рубіжанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

суддів М`якінченко Н.В., Ткачука Ю.А.,

при секретарі

судового засідання ОСОБА_1,

за участю прокурора Карпенко О.В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, – у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.115, ч.4 ст.296, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Рубіжанського міського суду знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований захід забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, відповідно до рішень суду, зокрема, ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 20.02.2019, був продовжений на 60 днів, тобто по 20.04.2019 включно. Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, встановлений ухвалою суду, закінчується 20 квітня 2019 року, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено, відповідно до ст. 28 КПК України (враховуючи складність кримінального провадження).

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою на 60 днів, яке надала в письмовому виді, оскільки обвинувачений може переховуватись від суду.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що доводи прокурора формальні, не відповідають обставинам, клопотання не обґрунтоване, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, підтримав думку свого захисника.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема,до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, які є злочинами проти життя та здоров’я, що спричинило смерть однієї особи та спричинення тяжких наслідків іншій особі – потерпілому. Як особа, обвинувачений не працевлаштований – не має постійного джерела доходу, суспільно корисною працею не займається, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв’язків, зареєстрований у місті Мологвардійськ, яке знаходиться на території, непідконтрольній владі України, та не має місця постійного проживання на території України.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд оцінює підстави, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підстави для продовження його дії з урахуванням конкретних обставин справи, беручи до уваги практику ЄСПЛ: чи є ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення у справі "Штегмюллер проти Австрії від 10 листопада 1969 р.); чи є ризик перешкоджання з боку обвинуваченого у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення у справі "Вемгофф проти Німеччини" від 27 червня 1968 р.) та положення ч.1 ст. 178 КПК України, виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта протии Італії», п. 153).

На думку суду, усвідомлюючи ступінь тяжкості злочинів, за якими ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення та можливості покарання за його вчинення, то перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватись від суду.

Колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.

Також, беручи до уваги складність кримінального провадження, а також те, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не перевищує розумних меж, відсутність даних про неможливість його утримування в умовах слідчого ізолятора за станом здоров’я, суд вважає, що запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є відповідним і достатнім, і його доцільно продовжити на шістдесят днів, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду кримінального провадження, та запобіганню зазначених судом ризиків.

Інші більш м’які запобіжні заходи, а ні домашній арешт, ні застава, ні особиста порука, ні особисте зобов’язання, враховуючи дані про особу обвинуваченого, наявність зазначеного вище ризику, на даний час не забезпечать обвинуваченим виконання покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіганню вищезазначених ризиків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 331, 370-371, 376 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 – задовольнити.

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.115, ч.4 ст.296, ч.1 ст. 263 КК України продовжити строком на шістдесят днів.

Строк дії даної ухвали обчислювати з 04 квітня 2019 року по 02 червня 2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Я.М. Синянська

Судді Н.В. М`якінченко

ОСОБА_5