
Справа № 215/1872/19
2-а/215/159/19
У Х В А Л А
09 квітня 2019 року Суддя Тернівського районного суду міста ОСОБА_1 ОСОБА_2, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_3 до «начальника Тернівського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_4 про визнання бездійства протиправними і про зобов’язання вчинити дію»,
ВСТАНОВИВ:
08.04.2019 р. ОСОБА_3 звернувся до Тернівського районного суду міста ОСОБА_1 зі вказаним адміністративним позовом, зазначивши слідуючі позовні вимоги:
1) «визнати протиправною бездіяльність начальника Тернівського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_4, яка виявилася у порушенні правового режиму розгляду його заяви від 27.02.2019 р. вх. С-10 і не вжитті заходів для забезпечення принципів ст. ст. 3, 19, 34, 68 Конституції України»;
2) «визнати протиправною бездіяльність начальника Тернівського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_4, яка виявилася у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви від 27.02.2019 р. вх. С-10 та зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт вимоги яких порушено ним згідно ст.249 КАС України»;
3) «зобов’язати, окремим пунктом рішення начальника Тернівського ВП ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_4, протягом 15-ти днів індивідуальним актом гарантувати право відповідно до ст. ст. 3, 22, 34 Конституції України та надати документи згідно заяви від 27.02.2019 р. вх. С-10».
Ознайомившись із матеріалами адміністративної позовної заяви, дійшов наступного висновку.
У параграфі 1 глави 2 розділу 1 «Загальних положень» КАС України, встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів визначене статтею 20 КАС України.
За змістом частини першої вказаної статті дана адміністративна справа не відноситься до виключного переліку справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria” та у рішенні від 20.07.2006 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції, в тому числі стосовно предметної підсудності, приймає будь-які рішення за позовом, що не відноситься до його, в тому числі предметної юрисдикції.
Аналіз вище наведених норм, в їх структурному закріпленні та послідовному викладені в КАС України, та практики Європейського Суду з прав людини, вказує на те, що в першу чергу суд, отримавши позовну заяву, керуючись ч. 1 ст. 20 КАС України, у разі встановлення порушень правил предметної підсудності, на підставі ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 21 КАС України, направляє адміністративну справу до окружного адміністративного суду, тобто суд виконує процесуальні дії виключно в межах параграфу 1 глави 2 розділу 1 цього Кодексу. Тому в такому випадку, встановивши у позові порушення предметної підсудності, визначеної для місцевих загальних судів, такий суд в подальшому не уповноважений здійснювати процесуальні дії, передбачені розділом ІІ КАС України – «Позовне провадження», а саме, вирішувати питання залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви (ст. 169), відмови у відкритті провадження (ст. 170), з’ясування щодо належності розгляду за правилами адміністративного судочинства, та чи подано заяву з дотриманням правил територіальної підсудності (п. 4 ч. 1, п. п. 3-5 ст. 171, п. 2 ч. 1 ст. 29).
За таких обставин, враховуючи місце знаходження відповідача, позов відноситься до виключної предметної юрисдикції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, а саме до суду «встановленого законом», керуючись ст. ст. 19, 20, 23, 29, 294, 295 КАС України,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_3 до «начальника Тернівського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області ОСОБА_4 про визнання бездійства протиправними і про зобов’язання вчинити дію», передати на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до третього Апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, через Тернівський районний суд міста ОСОБА_1, протягом п’ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя:
Судове рішення № 81075740, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 09.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 215/1872/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: