Рішення № 81075446, 29.03.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 757/1782/18-ц

Провадження № 2/185/385/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 березня 2019 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гаврилова В.А.

при секретарі Кириленко Л.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, про стягнення матеріальної шкоди,моральної шкоди за зруйнований будинок в наслідок бойових дій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом та просить відшкодувати йому за рахунок бюджету майнову шкоду заподіяну терористичним актом за зруйнований будинок , розташований за адресою : м. Донецьк, вул.Корсакова ,15 у сумі 760 823,7 грн. та моральну шкоду у сумі 400 000 грн. Позов мотивував таким. Йому належав вказаний жилий будинок. Він розташований в зоні проведення антитерористичної операції. В період обстрілу з 07.01.2015 по 19.01.2015 року,під час проведення антитерористичної операції, в наслідок прямого влучення,будинок знищено та відновленню не підлягає. Вказаний факт підтверджено витягом з протоколу №1 від 29.06.2015 року. Діючим законодавством передбачено, що відповідальність за руйнування будинку несе держава. Руйнацією будинку було завдано моральну шкоду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для задоволення позову.

Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні позов не визнала. Надала відзив у якому посилалась на те,що позивачем надано недопустимі, недостовірні докази у вигляді документу, який складено на тимчасово окупованій території. Документ складено посадовими особами, діяльність яких є незаконною та є недійсним та не створює правових наслідків. Судова практика свідчить про необхідність відмови у задоволені позову.

Представник Державного казначейства України надав суду відзив в якому позов не визнав. Посилався на те, що не може бути відповідачем так як не є учасником спірних відносин, шкоду має відшкодовувати особа , яка її заподіяла.

Суд вислухавши учасників, дослідивши докази, приходить до наступного.

Позивачу належить будинок , який розташований за адресою : м. Донецьк, вул.Корсакова ,15.

Вказане підтверджено копією свідоцтва про право власності ./а.с.9/

Позивач посилається на те, що його будинок зруйновано в наслідок влучення снаряду під час антитерористичної операції.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на вимоги ст.1166 ЦК України.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Посилань на особу , яка зруйнувала будинок позивач не надав.

Доказом руйнації будинку позивач вважає витяг з протоколу №1 від 29.06.2015 року. Вказаний витяг не містить даних про причини руйнації будинку та на те, хто заподіяв шкоду. Вказаний витяг зроблено з протоколу якій складено 29.06.2015 року в м. Донецьку, який було тимчасово окуповано.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України « Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено,що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Викладене приводить суд до висновку про те,що позивачем надані суду неналежні докази та не доведені ті обставини на які він посилається, а саме на заподіяння шкоди.

Посилання позивача на наявність в законодавстві України норм у відповідності до яких держава зобов’язана відшкодовувати завдану шкоду суд до уваги не приймає оскільки суду не доведена наявність заподіяної шкоди.

Позивач просить стягнути на його користь заподіяну моральну шкоду. Він посилається на ст.1167 ЦК України. Мотивував тим,що у зв’язку з руйнуванням будинку йому було заподіяно матеріальну шкоду і цим відповідно моральну шкоду.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що позивачем не доведено заподіяння матеріальної шкоди. Викладене свідчить про відсутність доказів заподіяння моральної шкоди.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.

Пунктом 2 частини 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Закону України « Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України» , ст.ст.1166,1167 ЦК України, ст.ст.258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 760 823,7 гривень та моральної шкоди у сумі 400 000 гривень, заподіяну терористичним актом за зруйнований будинок, розташований за адресою : м. Донецьк, вул.Корсакова ,15 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після збігу вказаних строків.

Повний текст рішення складено 09.04.2019р.

Сторони та учасники:

ОСОБА_3, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1

Відповідач: Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, місце розташування: м. Київ, вул. Грушевського №12/2

Відповідач:Державна казначейська служба України, місце розташування: м. Київ, вул. Бастіонна №6.

Суддя: ОСОБА_4