Ухвала суду № 81075118, 02.04.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/2890/19

Провадження № 1-кс/185/1074/19

02 квітня 2019 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., з участю секретаря – Красуцького Б.В., розглянувши погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1, клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Клопотанням, яке надійшло для розгляду слідчому судді, слідчий порушує питання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370000692 від 31.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та у сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Так, в провадженні СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 12019040370000692 від 31.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, для збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В ході проведення досудового розслідування за даним фактом 31 березня 2019 року було проведено огляд речей, а саме журналу обліку входу –виходу співробітників та відвідувачів на територію ДП ДАК «Хліб Україна» Павлоградський КХП; книги патрулювання комбінату та журналу по охороні території та складів зберігання обладнання ДАК «Хліб України» Павлоградський КХП, які добровільно видав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – директор ДАК «Хліб України».

Вилучені журнал обліку входу –виходу співробітників та відвідувачів на територію ДП ДАК «Хліб Україна» Павлоградський КХП; книга патрулювання комбінату та журнал по охороні території та складів зберігання обладнання ДАК «Хліб України» Павлоградський КХП, які добровільно видав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – директор ДАК «Хліб України» мають суттєве значення для подальшого розслідування кримінального провадження, оскільки для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування необхідно вилучити знаряддя вчинення злочину та речові докази.

31 березня 2019 року вилучені журнал обліку входу –виходу співробітників та відвідувачів на територію ДП ДАК «Хліб Україна» Павлоградський КХП; книга патрулювання комбінату та журнал по охороні території та складів зберігання обладнання ДАК «Хліб України» Павлоградський КХП, які добровільно видав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – директор ДАК «Хліб України» було оглянуто та визнано згідно ст. 98 КПК України речовими доказами.

Вилучені 31 березня 2019 року вилучений в ході проведення огляду місця події газовий балон червоного кольору, без написів, з приєднаним з шлангом, чорного кольору, довжиною 20м. з вимірювачем та тиску з газорізом; два кисневі балони синього кольору, без написів; перчатка будівельними чорного кольору, в кількості 4 шт.; лопата штикова, з дерев’яною ручкою; кувалда з дерев’яною ручкою; вогнегасник червоного кольору; два металеві ломи, довжиною по 2 м. кожен; металевий газовий ключ, з номером 7813-0002Ф20-50 знаходилися в причепі з державним номерним знаком АЕ 1901ХМ, 2015 року випуску, який належить, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № СХТ 474039, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 Причіп був приєднаний до автомобіля НОМЕР_1, червоного кольору, 1992 року випуску, який, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № СХТ 775381, також належить ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2

Вилучені речі відповідаютькритеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, та на них необхідно накласти арешт.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи те, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 167 КПК про те, що такий забезпечувальний захід триває до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тобто тимчасовість цього заходу обумовлюється його застосуванням без дозволу слідчого судді, який у разі позитивного вирішення питання про арешт майна по суті легітимізує його попереднє вилучення, чим забезпечується, зокрема, допустимість доказів, якщо вилучені предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання, слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2 погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12019040370000692 від 31.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України – задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування на: журнал обліку входу –виходу співробітників та відвідувачів на територію ДП ДАК «Хліб Україна» Павлоградський КХП; книгу патрулювання комбінату та журналу по охороні території та складів зберігання обладнання ДАК «Хліб України» Павлоградський КХП, які добровільно видав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – директор ДАК «Хліб України» .

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя І.С. Шаповалова