Ухвала суду № 81074415, 09.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/4115/19

Провадження № 2/201/2144/2019

У Х В А Л А

09 квітня 2019р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання прав на автентичність офіційних перекладів на державну мову текстів рішень ЄСПЛ у справах «ОСОБА_1 проти України» та «ОСОБА_1 проти України №2»

ВСТАНОВИЛА:

08.04.2019р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання прав на автентичність офіційних перекладів на державну мову текстів рішень ЄСПЛ у справах «ОСОБА_1 проти України» та «ОСОБА_1 проти України №2».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019р. головуючим по справі визначена суддя Ткаченко Н.В., якій справа передана 09.04.2019р.

Ознайомившись с матеріалами даної справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід з наступних підстав.

Статтями 36-39 ЦПК України передбачені підстави, в тому числі, й для самовідводу, а статтями 40-41 ЦПК України визначений порядок вирішення заявленого самовідводу і наслідки його задоволення.

Так, в 2002р. ОСОБА_1 звертався до апеляційного суду Дніпропетровської області, як до суду першої інстанції, з позовом про відшкодування моральної шкоди та з іншими вимогами до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, Управлення юстиції Дніпропетровської області і до судді Ткаченко Н.В. особисто.

Ухвалою судді судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.05.2002р. ОСОБА_1 в прийомі позову відмовлено (ухвала була залишена без змін ухвалою колегії судової палати по цивільним справам Верховного Суду України від 29.10.2002р.)

Крім того, ОСОБА_1 здійснив публікацію в газеті за 07.03.2002р., де критично оцінювалися дії судді Ткаченко Н.В. по винесенню ухвали суду від 30.11.2001р. На вищевказану публікацію мною було підготовлено заперечення, яке було опубліковане в цій самій газеті за 11.04.2002р.

В означений вище період часу, ОСОБА_1 звертався із численними скаргами на дії судді Ткаченко Н.В. (в Управління юстиції Дніпропетровської області, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію суддів Дніпропетровської області). Цими організаціями були ініційовані перевірки по скаргах.

Вважаю, що вищевикладені обставини сформували особливе відношення головуючого по справі до особи позивача.

З метою збереження об’єктивності та неупередженості під час розгляду даної справи, вважаю за можливе та доцільне головуючому - судді Ткаченко Н.В. заявити самовідвід.

Під час прийняття рішення про самовідвід, мною також прийняті до уваги положення ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим але й має сприйматися будь-ким, як неупереджений, а також положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, згідно яких, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3 Європейського статуту судді, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, ст.ст. 36-41, 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА:

Заявити по цивільній справі № 201/4115/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання прав на автентичність офіційних перекладів на державну мову текстів рішень ЄСПЛ у справах «ОСОБА_1 проти України» та « ОСОБА_1 проти України №2» - самовідвід.

Цивільну справу № 201/4115/19 (провадження № 2/201/2144/2019) передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ткаченко Н.В.