Ухвала суду № 81072859, 09.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.04.2019

Справа № 320/924/19

Провадження № 1-кс/320/614/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суд Запорізької області ОСОБА_1,

за участі секретаря – Колеснікової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядок та строк, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України, в якій вона просить визнати протиправною бездіяльність слідчого, яка виразилась у невнесенні до ЄРДР відомостей, зазначених у заяві ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення від 08.01.2019 року, та зобов’язати відповідальних осіб Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області внести до ЄРДР відомості, зазначені у заяві про вчинене кримінальне правопорушення за ст. 190, ст. 191, ст.358 ст. 172 КК України.

Скарга мотивована тим, що заявниця у січні звернулась до відділу поліції із заявою про внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, на яку отримала відповідь про відсутність складу кримінального правопорушення через що відомості не були внесені до ЄРДР. Зазначила, що ОСОБА_3 є головою будинку № 87 по пр. Б. Хмельницького в наявності у якої відсутні штампи, печатки та розрахункові рахунки на будинок. У своїй діяльності ОСОБА_3 використовує довідку № 370 від 10.07.2006 року.

Також зазначила, що ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 серпня 2017 року розглядалось питання стосовно незаконного відключення холодного водопостачання до квартири ОСОБА_2

В судовому засіданні заявниця підтримала викладені у скарзі доводи та просила її задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за скаргою, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 КПК України на досудовому слідстві можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і є предметом оскарження в порядку ст.303 КПК України, полягає у невнесенні вказаними особами відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016, № 139 (зареєстрований в Мінюсті України 05.05.2016 за № 680/28810), відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв’язку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Ст. 11 КК України визначено, що злочином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Чинним Кримінальним кодексом України визначено, які саме діяння є злочинами, в чому полягає об’єктивна та суб’єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.

Отже, підставами вважати заяву (скаргу) чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах (скаргах) або повідомленнях об’єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах (скаргах) чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов’язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При цьому, виходячи зі змісту ч.4 ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення.

Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.

У даному випадку заява ОСОБА_2 не відповідає вищевикладеним вимогам діючого законодавства, в ній не наведено об’єктивних даних, та не викладено фактичних обставин, які свідчать про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 172, 190, 191, 358 КК України.

Крім того відсутні будь-які відомості відносно особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та в чому саме вони полягають. Відсутні фактичні докази, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Крім того, під час вивчення матеріалів № 521 за заявою ОСОБА_2 ЄО № 661 від 08.01.2019 року встановлено, що за фактом розгляду заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 356 КК України 22.06.2017 року була винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв’язку з встановленням відсутності в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст. ст. 356, 358 КК України.

Так, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 серпня 2017 року за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 липня 2017 року якою відмовлено в задоволені скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області від 22 червня 2017 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42016081280000049 у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбачених ст. 356, ст. 358 КК України, апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді залишено без змін.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, оскільки не встановлено ознак порушень норм Кримінального процесуального кодексу України щодо розгляду заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.214, 303-307 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: