Вирок № 8107283, 18.02.2008, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-152/08

ВИРОК

Іменем України

18 лютого 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Рибака І.О., при секретарі Хімач О.М. , з участю державного обвинувача Мороза Т.П., адвоката ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про обвинувачення -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київська обл., м. Буча, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, приватного підприємця, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2 приблизно в серпні 2007 p., знаходячись біля станції метро «Лівобережна» в м. Києві у невстановленому слідством місці у невстановленої слідством особи за 75 гривень придбав металевий кістень, який поклав у автомобіль "Мітсубісі", д.н.з. НОМЕР_1, з правої сторони водія, та почав зберігати.

В період часу з серпня 2007 р. по 03.11.2007 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Мітсубісі", д.н.з. НОМЕР_1, пересувався по місту Києву та інших містах Київської обл., незаконно зберігаючи з правої сторони від сидіння водія металевий кістень, чим скоїв носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

03.11.2007р., приблизно о 19:20 год., за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 25, працівниками міліції був зупинений автомобіль "Мітсубісі", д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та під час огляду даного автомобіля, поряд із сидінням водія, з правої сторони, працівниками міліції був виявлений металевий кістень.

Після цього ОСОБА_2 працівниками міліції був доставлений в Голосіївське РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, 15, де у нього було вилучено металевий кістень, який згідно висновку експерта № 510 від 15.11.2007 р. ВЕКЗР Голосіївського РУ НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, належить до ударно-дроблячої холодної зброї, та який виготовлений саморобним шляхом, який ОСОБА_2 носив без передбаченого на те законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину передбаченого ст. 263 ч.2 КК, визнав повністю та показав, що приблизно в кінці серпня 2007 року він приїхав у м. Київ по власним справам, та зайшов у магазин, який розташований поблизу ст. м. «Лівобережна», неподалік від невеличкого ринка. В даному магазині на вітрині, з правої сторони від вхідних дверей магазину, він побачив металеву телескопічну палицю, яка йому сподобалась, і вирішив її придбати, для того, щоб покласти в автомобіль для власного захисту. Дана палиця коштувала 75 гривень, і продавалась разом з чохлом із шкірозамінника. Він придбав дану палицю та поклав у власний автомобіль «Мітсубіші Лансер», д.н.з. НОМЕР_1, з правої сторони від сидіння водія, і почав возити її з собою з метою самозахисту від можливого нападу. Протягом всього часу дана палиця лежана поруч з сидінням водія, але нею він ніколи не користувався.

03.11.2007 p., ввечері, він на власному автомобілі «Мітсубіші Лансер», д.н.з. НОМЕР_1, разом директором фірми, на яку він працював, ОСОБА_3. Вони їхали з м. Києва додому в м. Бучу. Приблизно о 19:20 год., коли він проїздив по вул. Саксаганського, 25 в м. Києві, його автомобіль зупинили працівники міліції для перевірки документів. Перевіривши документи, працівники міліції оглянули автомобіль, та поруч зі сидіння водія, з правої сторони, виявили металеву телескопічну палицю, що знаходилась в чохлі зі шкірозамінника. Після він разом з працівниками міліції поїхав до Голосіївського РУ, де в нього працівники міліції вилучили вищевказану палицю, склавши про це протокол вилучення. Також працівники міліції прийняли в його пояснення з приводу вилученої палиці, в якому він розповів де її взяв. Свою вину в скоєному він визнає повністю, та щиро кається.

Враховуючи повне визнання вини самим підсудним, суд вважає доцільним, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, обмежившись поясненнями підсудного та дослідженням даних, характеризуючих його особу.

Заслухавши підсудного, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині доведена повністю. Його вина в тому, що він своїми умисними діями скоїв носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 263 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 263 КК України, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, обставини, що обтяжують покарання - суд не вбачає.

Враховуючи обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість засудження ОСОБА_2 до найбільш м'якого покарання, передбаченого санкцією статті 263 частини 2 КК України. При цьому враховується те, що, як пояснив підсудний, він працює, має майно, тобто спроможний оплатити штраф.

Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі - вартість проведеної експертизи в сумі 882 грн. 57 коп.

Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 81 п.2 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ: металевий кістень з чохлом зі шкірозамінника чорного кольору, який знаходиться на зберіганні в камері схову Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 882, 57 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві. Одержувач платежу ГУДКУ в Київській області, р/р № 35226002000466 код 25575285 МФО 821018 (за проведення хімічної експертизи та дослідження).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.