Рішення № 81070855, 26.03.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/9048/18

Провадження № 2/500/372/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0940 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , свої вимоги мотивує тим, що вищевказане майно належить його батьку ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказана земельна ділянка. Заповіту спадкодавець не залишив. Спадкоємцем за законом першої черги являється син ОСОБА_1 . Позивач прийняв спадщину, оскільки мешкав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину, позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що у документі, що посвідчує право власності на частку земельної ділянки за спадкодавцем ОСОБА_2 (рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.12.2012 року) частка земельної ділянки не визначена. Також, у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданому Ізмаїльською міською радою 18.01.2007 року на підставі рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 24.01.2005 року №956-ІV, вказано, що співвласником вищевказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 на 1/2 частку у спільній власності, що є невідповідно до рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 24.01.2005 року №956-ІV (на підставі якого виданий вказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку). Де значиться, що передати ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вказану земельну ділянку площею 0,0940 гектарів у спільну сумісну власність, тобто без визначення часток.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, яким просить справу розглянути за його відсутністю та на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданий 18.01.2007 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 являються співвласниками (кожному по 1/2 частці) земельної ділянки площею 0,0940 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , що підтверджено листом Міськрайонного управління в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області за №333/126-19 від 12.02.2019 року. Державний акт виданий на ім`я ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 17.11.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області від 17.12.2012 року по справі №1510/8051/12 визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на частину земельної ділянки площею 0,0940 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 08.05.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить частина земельної ділянки площею 0,0940 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №48114064 від 17.06.2017, наданим Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_2 являється його син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого 30.11.1962 року міським бюро ЗАГС м. Ізмаїл.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено будинковою книгою (копія якої наявна у матеріалах справи), тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М. № 802/02-14 від 16.06.2017 року, позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що у документі, що посвідчує право власності на частку земельної ділянки за спадкодавцем ОСОБА_2 (рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.12.2012 року) частка земельної ділянки не визначена. Також, у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданому Ізмаїльською міською радою 18.01.2007 року на підставі рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 24.01.2005 року №956-ІV, вказано, що співвласником вищевказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 на 1/2 частку у спільній власності, що є невідповідно до рішення Ізмаїльської міської ради Одеської області від 24.01.2005 року №956-ІV (на підставі якого виданий вказаний Державний акт на право власності на земельну ділянку). Де значиться, що передати ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вказану земельну ділянку площею 0,0940 гектарів у спільну сумісну власність, тобто без визначення часток.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0940 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданий 18.01.2007 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.04.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар