Ухвала суду № 81070726, 08.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/7490/19

Провадження № 1-кс/520/4063/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Толпиго Д.М., захисника підозрюваного - адвоката Мастюк К.П., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Габрелян Ю.Ш., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Осадчого В.В., яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Толпиго Д.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019161480000823 від 07.04.2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина Республіки Вірменія, вірменина, неодруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ході досудового розслідування встановлено, що 06.04.2019 року приблизно о 23 годині 22 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився біля торговельного центру «Таврія В», за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 120, разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У цей же день та час, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходив повз нього разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_7 про те, що йому не сподобалось, що ОСОБА_7 нібито насміхався над ОСОБА_1 .

В ході конфлікту, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_1 . на цьому ґрунті раптово виникли неприязні стосунки, внаслідок чого виник злочинний намір спрямований на спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень шляхом нанесення ножових поранень.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 взяв у праву руку ніж, який дістав з кишені куртки, після чого здійснив замах та завдав ОСОБА_7 удар ножем в брюшну полость з права, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани брюшної полості.

З метою запобігання ризикам у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення будь-яку з речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши на процесуальні порушення при пред`явленні повідомлення про підозру, а саме, що його підзахисному не був наданий перекладач. Крім того, зазначив, що пред`явлена його підзахисному підозра необґрунтована, ОСОБА_1 має місце проживання на території м. Одеси, де проживає разом зі своїм батьком в квартирі, яка його батьку належить на праві власності. Також вказав, що ризики необґрунтовані, а тому, в задоволенні клопотання просив відмовити.

Підозрюваний в судовому засіданні з пред`явлено йому підозрою не погодився, вказавши, що будь-якого злочину він не вчиняв, в зв`язку з чим його затримали йому не відомо. Щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також документи, надані в судовому засіданні захисником, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно правової позиції, висловленої ЄСПЛ у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 07.04.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується долученими до клопотання матеріали, а саме: довідкою з медичного закладу «Міська лікарня №10», виданої на ім`я ОСОБА_7 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.04.2019 року, протоколом огляду місця події від 07.04.2019 року, протоколом допиту потерпілого від 07.04.2019 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання від 07.04.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.03.2019 року.

З огляду на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставинам його вчинення, а також даних про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження.

Разом з тим, в частині ризиків можливого незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілого в рамках даного кримінального провадження, перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, в частині ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя зазначає про необґрунтованість посилання на його існування з огляду на наступні обставини. Так, оскільки потерпілий в рамках даного кримінального провадження вже допитаний, обставини вчиненого відносно нього кримінального правопорушення останній повідомив, зокрема й в протоколі про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), враховуючи, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення не відноситься до приватного обвинувачення й не може бути закрите на підставі заяви потерпілого, слідчий суддя приходить до переконання про не доведеність існування такого ризику. Аналогічним чином, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи сторони обвинувачення про наявність ризику можливого впливу підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження, оскільки в цілому, до матеріалів клопотання долучено тільки один протокол допиту свідка, який вже допитаний, про відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення він повідомив, будучи при цьому попередженим про кримінальну відповідальність, зокрема за завідомо неправдиві показання. Відомості в частині повідомлення підозрюваним в приміщенні Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про необхідність впливу на потерпілого та свідка ОСОБА_8. в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшли, оскільки будь-якими доказами, зокрема шляхом внесення відомостей про можливе вчинення кримінального правопорушення за вказаним фактом до ЄРДР до клопотання долучено не було. В цілому не зрозуміло, кому підозрюваний в приміщенні поліції міг повідомляти про необхідність здійснення впливу на вказаних осіб.

В частині ризику можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим, слідчий суддя вважає посилання сторони обвинувачення на його існування виключно формальним, оскільки стороною обвинувачення жодним чином не обґрунтовується, яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню та в зв`язку з існуванням яких обставин, сторона обвинувачення прийшла до такого переконання.

Щодо ризику можливого знищення, приховання або спотворення будь-яких документів, а саме відеозаписів, на яких зафіксовано вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя також приходить до переконання про необґрунтованість такого ризику, оскільки прокурором в судовому засіданні було повідомлено, що відеозапис камер спостереження з торгового центру «Таврія В» був вилучений та оглянутий, що з огляду на ту обставину, що місцем можливого вчинення кримінального правопорушення за обставинами, як вони викладені у клопотанні, є саме ділянка місцевості біля вказаного торгового центру, свідчить про безпідставність посилання на існування такого ризику. Більше того, навіть якщо поблизу містилися камери спостереження будь-яких установ, в тому числі системи камер спостереження «Безпечне місто», то стороною обвинувачення не обґрунтовується, яким чином підозрюваний може отримати доступ до таких відеокамер та, відповідно, вжити заходів до їх знищення чи пошкодження.

Щодо ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя не може обґрунтовувати його наявність тими обставинами, що підозрюваний ніде не працює, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнає, оскільки вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність схильності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень. Більше того, слідчий суддя наголошує увагу на дотриманні презумпції недоторканності особи, а також на дотриманні гарантованих Конституцією України та Кримінальним процесуальним кодексом прав та свобод громадян (в тому числі іноземців). Крім того, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відомостей про наявність відкритих відносно нього кримінальних проваджень у слідчого судді не має. Відтак, слідчий суддя вважає не доведеним стороною обвинувачення наявності ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Згідно п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», п. 76 рішенням ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії», п. 51 рішення ЄСПЛ у справі «Буров проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Відповідно до п. 46 рішення ЄСПЛ у справі «Letellier v. France», можливість того, що обвинувачений переховуватиметься від правосуддя, не є достатнім виправданням тримання під вартою, якщо можна отримати гарантії його явки до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні документів, підозрюваний має місце проживання на території міста Одеси в домоволодінні, яке на праві приватної власності належить його батьку.

Враховуючи, що в судовому засіданні обґрунтовано було встановлено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, беручи до уваги, що підозрюваний має місце проживання на території м. Одеси, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, слідчий суддя приходить до переконання, що вказаному ризику можливо запобігти шляхом застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Так, покладення на підозрюваного обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, в повній мірі буде достатнім для забезпечення не можливості залишення підозрюваним території України.

На підставі викладеного, беручи до уваги вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, з покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що в повній мірі буде достатнім для запобігання встановленому в судовому засіданні ризику у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Таїровського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Осадчого В.В., яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Толпиго Д.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12019161480000823 від 07.04.2019 року відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши його не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби, строком до 07.06.2019 року, в межах строку досудового розслідування.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , строком до 07.06.2019 року наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 Толпиго Д.М.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.