Ухвала суду № 81067843, 10.04.2019, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 6-а/734/4/19 Справа № 734/1346/16-а

Ухвала

іменем України

10 квітня 2019 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – Іванюка Т.І.,

при секретарі – Дідовець М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про зменшення пенсії, поданої у порядку ст. 383 КАС України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов’язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправним та скасування рішення про зменшення пенсії, поданої у порядку ст. 383 КАС України у справі за його адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов’язання вчинити певні дії, у якій просить визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі на виконання постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.04.2016 року та ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області про роз’яснення рішення суду від 28.12.2017 року та зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з травня 2018 року в розмірі, в якому вона виплачувалась з моменту останнього перерахунку пенсії – з 01 січня 2016 року. Вимоги заявник мотивує тим, що на виконання постави Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.04.2016 року, яка набрала законної сили, відповідачем у справі - Управлінням Пенсійного фонду України в Козелецькому району було перераховано йому пенсію, а також виплачено недоотриману різницю за увесь час, починаючи з 01 січня 2016 року. Однак в грудні 2016 року УПФУ в Козелецькому районі була виплачена пенсія не в повному обсязі, адже у відповідача виникли сумніви щодо правильності порядку виконання постанови суду. Після постановлення судом ухвали про роз’яснення постанови від 19.04.2016 року, УПФУ подовжило виплату нарахованої пенсії. Однак, у травні 2018 року відповідач в чергове, без належних на те причин, всупереч рішенню суду в непередбаченій законом формі на підставі листа Пенсійного Фонду України, повідомив, що надалі відмовляється виплачувати належну пенсію і свавільно вимагає повернення переплати. При цьому, ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України посилається на своє ж розпорядження, яке не містить ні реквізитів, передбачених для офіційних документів, ні номеру, ні дати. Вважає, що відповідач, не виплачуючи пенсію в повному обсязі протиправно, всупереч Конституції України та законів України не виконує судові рішення, які набрали законної сили.

08 квітня 2019 року ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України подало відзив на заяву, із змісту якої виходить, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні УПФУ з 17.03.2005 року та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру». За документами пенсійної справи страховий стаж позивача становить 23 роки 2 місяці 6 днів, в тому числі на посаді прокурора 15 років 02 місяці 23 дні (стаж зарахований по 17.03.2005 року). На виконання вимог постанови Козелецького районного суду від 19 квітня 2016 року у справі №734/1346/16-а, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року залишена без змін, позивачу було здійснено перерахунок пенсії. Проте, 15 травня 2018 року на адресу управління ПФУ надійшов лист Пенсійного фонду України від 04.05.2018 року №8360/К-18 в якому було чітко роз’яснено питання здійснення перерахунку пенсії позивачу, а саме що перерахунок слід здійснювати з урахуванням всіх сум виплати, які вказані в довідці, наданої прокуратурою Чернігівської області від 03.02.2016 №18-87, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне страхування, тобто 23 426, 00 гривень (ухвала Козелецького районного суду Чернігівської області про роз’яснення рішення суду від 28.12.2016 року). З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України просить відмовити у заяві ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про зменшення пенсії.

Дослідженими матеріалами справи встановлено наступне:

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов’язання вчинити певні дії був задоволений. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розмірі пенсії за вислугу років. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, на підставі довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року, № 18-87 про розмір суми місячної (чинної) зарплати (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року, № 1013), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до ч.1, ч.2, ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, № 1789-ХІІ (в редакції від 20.01.2005 року, № 2377-ІV), у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати з посади заступника прокурора Чернігівської області, з якої була призначена пенсія (вийшов на пенсію), без обмеження її максимального розміру починаючи з 01 січня 2016 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі у суді 1 102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 коп.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року залишено без змін.

28 грудня 2016 року Козелецьким районним судом Чернігівської області було постановлено ухвалу про роз’яснення постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року, якою роз’яснено Управлінню Пенсійного Фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області, що перерахунок призначеної позивачу ОСОБА_1 пенсії слід здійснити з урахуванням всіх сум виплат, які вказані у довідці наданої прокуратурою Чернігівської області від 03.02.2016 року № 18-87, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У мотивувальній частині даної ухвали зазначено, що відповідачу при перерахунку пенсії позивача необхідно враховувати всі види оплати праці, які вказані у довідці прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року №18-87 (41318 грн. 88 коп.), з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Дана ухвала у апеляційному порядку не оскаржувалась.

Відповідно до поданого відзиву, ОСОБА_2 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України на підставі листа Пенсійного фонду України від 04.05.2018 року №8360/К-18, 01.01.2016 року приведено у відповідність пенсійну справу ОСОБА_1 та здійснено перерахунок пенсії з урахуванням всіх сум виплат, які вказані в довідці, наданої прокуратурою Чернігівської області довідки від 03.02.2016 року № 18-85, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, тобто 23 426, 00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. І ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 90 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно із ч. 2 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч. ІЗ ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частина 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає перерахунок пенсій для прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Так, станом на 14.12.2010 року порядок перерахунку пенсій визначався частинами 12, 17, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (1991 року) визначали наступне: «Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком». «Призначені працівникам прокуратури пенсії переховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею».

Отже положення Законодавства України, в редакції, що діяла на час виникнення права на пенсію, так і на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, гарантував право на одержання пенсії, виходячи з розміру одержуваних доходів на час звільнення.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, згідно статей 22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював позицію, згідно з якою Конституція України виділяє певні категорії громадян України, котрі потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них. зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони. Державного департаменту з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових, економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи з викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а13) та 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13).

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як виходить із змісту довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року, № 18-87, виданої ОСОБА_1, заробітна плата на посаді заступника прокурора Чернігівської області, з якої йому призначена пенсія, встановлена 01.12.2015 року на підставі Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 становить:

-посадовий оклад – 3 488,00 грн.;

-надбавка за класний чин 135,00 грн.;

-надбавка за вислугу років (40%) – 1 449, 20;

Доплати, які передбачені чинним законодавством:

1. Надбавка за виконання особливо важкої роботи (90%) – 4 564, 98 грн.;

2. Матеріальна допомога для оздоровлення (1/12) – 846,70 грн.;

3. Матеріальна допомога для вирішення соц.- побутових питань (1/12) – 846,70 грн.;

4. Щомісячна премія (290%) 29 465, 10 грн.;

5. Надбавка за доступ до державної таємниці (15%) – 523,20 грн.

Всього 41 318, 88 гривень.

Довідку видано на підставі особових рахунків та штатного розпису.

На всі види виплати, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Вказана довідка містить усю необхідну інформацію для вирішення питання про перерахунок пенсії, оскільки в ній прямо відображено, що до заробітної плати позивача входили: посадовий оклад, надбавка за класний чин, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливої роботи, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соц.-побутових питань, щомісячна премія та надбавка за доступ до державної таємниці.

З урахуванням вищезазначених норм законодавства, відповідачу при перерахунку пенсії позивача необхідно врахувати всі види оплати праці, які вказані у довідці прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року № 18-87 виплат (41 318 грн. 88 коп.), з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказане встановлено ухвалою Козелецьким районним судом Чернігівської області від 28 грудня 2016 року про роз’яснення постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року, яка відповідачем не оскаржувалася, та набрала законної сили.

При цьому, відповідачем ОСОБА_2 об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України на підставі листа Пенсійного фонду України від 04.05.2018 року №8360/К-18, який не є нормативно-правовим актом, за період з 01.01.2016 року здійснено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням всіх сум виплат, які вказані в довідці, наданої прокуратурою Чернігівської області довідки від 03.02.2016 року № 18-85, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, тобто 23 426, 00 грн., що суперечить рішенням суду, які набрали законної сили, та є обов’язковими для виконання.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права встановлено, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Водночас, судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Частиною першою статті 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Частиною п’ятою статті 249 КАС України передбачено, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі «ОСОБА_3 проти України» (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладений на нього обов'язок доказування правомірності власних рішень, дій чи бездіяльності, визначений положеннями ч. 2ст. 77 КАС України.

З урахуванням встановлених обставин суд зазначає, що відповідачем допущено порушення вимог п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України, частин 2, 7ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 Кодексу адміністративного судочинства України, яке полягає у невиконанні належним чином постанова Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 у справі № 734/1346/2016-а, а тому вважає що подана заява є обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладені встановлені у судовому засіданні порушення закону та з метою усунення причин та умов вчинення таких порушень, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу, якою вказати ОСОБА_2 об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України на невиконання постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року у справі №734/1346/2016-а, а також зобов’язати його вжити належних заходів щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом нарахування і виплати ОСОБА_1 пенсії з травня 2018 року в розмірі, в якому вона виплачувалась з моменту останнього перерахунку пенсії – з 01 січня 2916 року.

Відповідно до 5 ст. 249 КАС України встановити строк для повідомлення про вжиті за вказаною ухвалою заходи 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. ст. 248, 249, 256, 383 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про зменшення пенсії, поданої у порядку ст. 383 КАС України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі на виконання постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.04.2016 року та ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області про роз’яснення рішення суду від 28.12.2017 року.

З метою усунення причин та умов допущених порушень вказати ОСОБА_2 об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України на невиконання постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року у справі № 734/1346/2016-а, та зобов’язати вжити належних заходів щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом нарахування і виплати ОСОБА_1 пенсії з травня 2018 року в розмірі, в якому вона виплачувалась з моменту останнього перерахунку пенсії – з 01 січня 2916 року.

Про вжиті заходи повідомити Козелецький районний суд Чернігівської області не пізніше 15-ти днів з дня надходження окремої ухвали.

Стягнути з ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України (ЄДРПОУ 41249245, Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Незалежності, № 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Козелецький районний суд Чернігівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя