Рішення № 81066739, 09.04.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/2401/18

№ провадження 2/647/263/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області

у складі: головуючого – судді Миргород В.С.

при секретарі – Татаровській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Берислав Херсонської області справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 20.08.2013 року, відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. Відповідач підтвердив свою згоду тим, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на сайті www/privatbank/ua складає між ним та позивачем ОСОБА_2 про надання банківських послуг, уклавши з Банком ОСОБА_2, що підтверджується підписом у заяві, однак, зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим, станом на 14.06.2018 року має заборгованість – 17257,52 грн., з яких: 10978,13 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 6543,12 грн. – нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 797,98 грн. – штраф (процентна складова).

У зв’язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17257,52 грн. та судові витрати в розмірі 1762,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з’явився, згідно заяви просив справу розглянути у його відсутність, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, про причини неявки до суду не повідомив, наддав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність та звільнити його від подвійної цивільно-правової відповідальності щодо сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 20.08.2013 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду тим, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на сайті www/privatbank/ua складає між ним та позивачем ОСОБА_2 про надання банківських послуг, уклавши з Банком ОСОБА_2 про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с.9).

З 21.05.2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов’язаних зі зміною назви. ( а.с .28-32).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно умов договору, відповідач зобов’язався: на підставі п.2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором та слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов’язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (в тому числі прострочених кредитах і Овердрафту), оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов’язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов’язаннями.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов’язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов’язань, у тому числі мінімального обов’язкового платежу. Списанні коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

На підставі п.2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахування процентів.

Якщо на дату нарахування процентів клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов’язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.

Згідно п. 2.1.1.12.6.1 умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн.+5% від суми позову.

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 20.08.2013 року укладеного між Приватбанком та клієнтом ОСОБА_1, станом на 14.06.2018 року (а.с.6,7-8) вбачається, що у зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, ОСОБА_1 станом на 14.06.2018 року має заборгованість 17257,52 грн., з яких: 10978,13 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 6543,12 грн. – нараховано пені.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 1.1.2.1.6 умов передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобов’язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Пунктом 1.1.7.43 Умов та правил надання банківських послуг сторони визнали, що дія Договору закінчується в момент закриття останнього Рахунку/депозиту Клієнта, відкритого у рамках Договору або Договору, що підпадає під дію, а також при закінченні використання послуг Банку, передбачених Договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по договору, в тому числі овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія Договору закінчується після повного погашення заборгованості.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору, 20.08.2013 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити, у свою чергу, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком і діє на момент звернення позивача з позовом до суду.

Відносно клопотання відповідача щодо застосування подвійної цивільно – правової відповідальності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що позивачем АТ КБ "ПриватБанк" застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді пені у розмірі 6543,12 грн. та штрафів: (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн. та (процентна складова) у розмірі 797,98 грн..

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той самий час, п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Враховуючи зазначене, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15).

Однак, позивач згідно позовних вимог просе стягнути лише 17257,52 грн., яка складається з 10978,13 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 6543,12 грн. – нараховано пені. Питання щодо стягнення штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 797,98 грн. – штраф (процентна складова) позивач у позовних вимогах не ставе, відповідно, і клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов’язання по погашенню заборгованості за кредитним договором б/н від 20.08.2013 року , внаслідок чого станом на 14.06.2018 року кредитна заборгованість становить 17257,52 грн., з яких: 10978,13 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 6543,12 грн. – нараховано пені, дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судові витрати у розмірі 1762,00 гривень, які згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за кредитним договором № б/н від 20.08.2013 року у загальній сумі 17257,52 грн. та 1762,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 610, 612, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.08.2013 року у розмірі –17257,52 грн., а також 1762,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат, а всього стягнути 19019 гривень 52 копійок.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 09.04.2019 року.

Позивач акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача ОСОБА_3, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50.

Відповідач ОСОБА_1, Херсонська область, м.Берислав, вул.. Пушкіна, б. 8, РНКОПП НОМЕР_1.

Суддя В. С. Миргород