Ухвала суду № 81066630, 10.04.2019, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/315/19

Справа № 2-о/600/56/2019

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

10 квітня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі судді Чорного І.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: Городищенська сільська рада Козівського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

в с т а н о в и в :

08 квітня 2019 до суду надійшла вказана заява, в якій ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин, а саме що вона є дочкою ОСОБА_3 та онукою ОСОБА_4 та встановити факт належності ОСОБА_4, яка померла 16.01.1997 року правовстановлюючого документу, а саме Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 17.07.1989 року, яке видане на ім’я «Брилінської Марії Дмитрівни».

Перевіривши матеріали заяви, суддя вважає, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає загальним нормам Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України щодо форми і змісту.

ЦПК України передбачені як загальні правила розгляду скарг, подань, клопотань, заяв та позовів, так і особливості, встановлені окремими розділами ЦПК.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Таким чином, заява про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинна бути складена у відповідності до вимог Глави 6 Розділу 4 ЦПК України з урахуванням положень ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року (зі змінами від 25.05.1998року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», які містяться в п.12 при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або паспорті, у тому числі, факту належності документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ не має можливості вести до нього відповідні виправлення.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.

Аналогічні вимоги містяться і в ст. 318 ЦПК України.

Однак, в порушення указаних приписів, в поданій до суду заяві не зазначено доказів звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану, іншого органу державної влади за отриманням указаних заявником документів, а також не надано доказів неможливості одержання чи відновлення таких документів на підтвердження даних фактів.

Згідно роз'яснень даних в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Із змісту заяви вбачається, що встановлення факту родинних відносин між заявником та її померлими батьком та бабою необхідне заявнику ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав.

Однак, в заяві та долучених до неї матеріалах відсутні дані щодо кола спадкоємців після смерті ОСОБА_4 або ж докази на підтвердження того, що заявник є єдиним спадкоємцем за законом або спадкоємцем за заповітом після їх смерті.

Зазначення вказаних обставин у змісті заяви необхідне для встановлення наявності або ж відсутності спору про право.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 вищезазначеного Закону у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із змісту заяви вбачається, що заявником у заяві об’єднано три вимоги, а саме: встановити юридичний факт родинних відносин і визнати, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3, визнати, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_4 та встановити факт належності ОСОБА_4 правовстановлюючого документа – Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 17.07.1989 року, яке видане на ім’я «Брилінської Марії Дмитрівни».

При цьому, заявником до заяви надано квитанцію про сплату судового збору лише за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 768,40 грн. Таким чином, за третю вимогу немайнового характеру, яка заявлена в заяві, всупереч вимог абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», заявником судовий збір сплачено не було.

При подачі позову до Козівського районного суду Тернопільської області судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Козівському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37822731; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31213206019282; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козівський районний суд Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37822731 (суду).

Оскільки заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 177, 294, 318 ЦПК України, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 318 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Городищенська сільська рада Козівського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту належності правовстановлюючого документа - залишити без руху.

Надати заявнику десятиденний строк для усунення недоліків заяви, який починає рахуватися з дня отримання заявником даної ухвали, шляхом подання належним чином оформленої заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Чорний