Вирок № 81066118, 09.04.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/237/17

1-кп/583/7/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2019 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Безрядіної О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка Сумської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016200060000436 від 18 вересня 2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

за ч.2 ст. 286 КК України

за участю прокурора Заяц Д.Є., Жмурка С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

законного представника потерпілої ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.10.2016 року близько 10 год. в м. Охтирка, Сумської області керував автомобілем НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння (2,6 проміле згідно токсикологічного дослідження крові № 213 від 10.10.2016 року, що відповідає сильному ступеню алкогольного сп’яніння), перевозив пасажира ОСОБА_5 та рухався по проїзній частині вул. Гоголя в напрямку вул. Широкої. У цей час, в зустрічному до нього напрямку на автомобілі марки «Suzuki Geo Tracker» державний номерний знак АХ 64-34 В1 рухався ОСОБА_4, на передньому сидінні пасажира якого він перевозив ОСОБА_6 та малолітню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_8, в порушення вимог пунктів, 2.3.6, 2.9.а, 10.1, 11.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, перевищуючи допустиму швидкість руху в межах населеного пункту, не стеживши за дорожньою обстановкою та не реагуючи на її зміну, оскільки відволікся від управління транспортним засобом у дорозі, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де навпроти будинку № 37 по вулиці Гоголя в м. Охтирка Сумської області вчинив зіткнення із вищевказаним транспортним засобом, чим скоїв дорожньо-транспортну пригоду.

ОСОБА_8 у результаті даної події отримав тілесні ушкодження у вигляді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми, лінійного перелому луски лобної кістки зліва, з переходом на лобну пазуху та медіальну стінку очниці, перелому луски скроневої кістки зліва з переходом на основу черепа в ділянці середньої черепної ямки, гемосинусу лобних, основної та решітчастої пазух, обширної м’якотканинної гематоми в лобній ділянці, переважно зліва та лівій параорбітальній ділянці, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №19 від 12.01.2017 року є небезпечними для життя та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Пасажир автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_5 у результаті даної події отримала тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини, забою нижньої щелепи, екстракції двох зубів, укушених ран язика, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №49 від 27.01.2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Водій автомобіля марки «Suzuki Geo Tracker», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_4 у результаті даної події отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, забійної садни передньої поверхні грудної клітини та забою правого плечового суглобу, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №22 від 13.01.2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Пасажир автомобіля «Suzuki Geo Tracker», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_4 JI.A. у результаті даної події отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран лобної ділянки зліва та верхньої повіки справа, закритої травми грудної клітини, живота, забою легень, серця, передньої черевної стінки, шийного відділу хребта, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №20 від 13.01.2017 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Пасажир автомобіля «Suzuki Geo Tracker», державний номерний знак НОМЕР_2, малолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у результаті виниклої дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми черепа, головного мозку, шийного відділу хребта та спинного мозку, закритої черепно-мозкової травми, забою м’яких тканин лівої щоки, закритої травми шийного відділу хребта, перелому зубоподібного відростку на рівні його основи зі зміщенням, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №21 від 13.01.2017 року є небезпечними для життя та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №19/119/9-1/1е від 17.01.2017 року у дорожній ситуації, що виникла, в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення наступних вимог Правил дорожнього руху України:

-п.п. 2.3.б. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п.п.2.9а. Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

-п.п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

-п.п.11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для рухів в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об’їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

-п.п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Порушення ОСОБА_1 пункту 11.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходиться в прямому причинному зв’язку з подією та її наслідками у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.

Своїми необережними суспільно небезпечними діями, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, - злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю та пояснив, що 10.10.2016 року йому зателефонував знайомий та попросив перевезти речі на автобусі, який належить його батькові ОСОБА_9, про що він погодився і близько 08:00 год. разом із своїм знайомим ОСОБА_10 завантажили речі на вул. Полтавська, 55 в м. Охтирка Сумської області та відвезли за потрібною адресою, але забрали не всі речі, тому змушені були їхати ще раз на вул. Полтавську, однак по ходу руху в районі школи №8 по вул. Гоголя біля магазину №41 в м. Охтирка у нього випала з рук цигарка в салон автомобіля, яку він нахилився, щоб підняти, тому не побачив транспортного засобу, який їхав у зустрічному напрямку. Зустрічний автомобіль побачив на відстані близько 20 метрів, в цей час він уже виїхав на зустрічну смугу, вивернув руль, щоб уникнути удару, однак допустив зіткнення. На дорозі розмітки не було, а він не очікував, що виїде автомобіль. З якою швидкістю він рухався та як відбулося зіткнення він не пам’ятає. Однак, швидкість автобуса, яким він керував не могла бути більшою ніж 70 км/год, так як швидше він не міг їхати взагалі. ОСОБА_1 визнав, що 09.10.2016 року, коли повернувся додому з роботи, в період часу з 20:00 до 21:00 год. він випив близько 400 грам горілки. Вранці 10.10.2016 року він відчував себе тверезим.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні злочину підтверджується ретельно дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що вранці 10.10.2016 року він їхав по вул. Гоголя в м. Охтирка Сумської області. По зустрічній смузі по вул. Гоголя біля будинків №№ 66-64 в м. Охтирка Сумської області їхав автомобіль Фольксваген Т4, за кермом якого сидів чоловік, а поруч на пасажирському місці сиділа жінка. З вказаним автомобілем у нього майже не відбулося зіткнення, однак він, щоб уникнути цього, виїхав на зустрічну смугу і продовжив рух по зустрічній смузі. На звукові та світлові сигнали водій не реагував і продовжив їхати по зустрічній смузі.

Допитаний в якості свідка водій автомобіля «Suzuki Geo Tracker», державний номерний знак АХ 64-34 В1 ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 10.10.2016 року о 10:00 годині ранку він їхав у м. Охтирка з центру додому. На передньому пасажирському сидінні знаходилася його дружина ОСОБА_6, яка тримала на руках їхню малолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. По зустрічній смузі рухався автомобіль Фольксваген Т4, швидкість якого була близько 100 км/год. Приблизно метрів за 30 він різко з’їхав на зустрічну смугу, з’їхати в іншу сторону він не мав змоги, так як зправа був паркан, а зліва - зустрічна смуга, тому він загальмував, в результаті чого відбулося зіткнення. Удар відбувся в сторону водія. Він побачив, як з автомобіля Фольксваген вийшла жінка, пересіла в маршрутку та залишила місце пригоди. З салону автомобіля Фольксваген, яким керував ОСОБА_1, відчувався сильний запах алкоголю. Свідок зазначив, що близько п’яти хвилин він не міг піднятися на ноги. У його дружини було порізане обличчя, струс головного мозку, забій грудної клітини. Все її обличчя було в крові, іти самостійно вона також не могла. Донька схлипувала, і спочатку тілесних ушкоджень не помітили. Пізніше вже в лікарні встановили перелом шийного відділу хребта. 21 день з дочкою були в реанімації Охтирської ЦРЛ, потім проходили лікування в інституті суглобів в м. Харків, потім в Сумській обласній дитячій лікарні, потім знову в Охтирській ЦРЛ. Після цього їздили до ОСОБА_12, де в м. Пекін дочці зробили чотири операції. В даний час у дочки відсутня чутливість нижньої частини тіла, наявні порушення в тазовій частині, порушення руху правої руки, слабкий рефлекс відкашлювання. Дочка потребує реабілітації, яка на території України не проводиться, через півроку потрібно знову їхати до ОСОБА_12, потрібен екзоскелет.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_13, в присутності педагога ОСОБА_14, пояснив, що він навчається у 8 класі у ЗОШ №8 в м. Охтирка Сумської області. В один з днів, який саме вже не пам’ятає, він вийшов з магазину та йшов по тротуару по вул. Гоголя в м. Охтирка Сумської області в напрямку школи №8. Коли він зупинився на тротуарі біля пішохідного переходу та збирався переходити дорогу, то на відстані 20 метрів від себе побачив синій мікроавтобус «Фольксваген», який рухався на дуже великій швидкості, після чого ненадовго зупинився, різко звернув в його сторону та ледь його не зачепив габаритними лампами, а потім звернув на зустрічну полосу руху, збільшив швидкість і в цей час зіткнувся з червоним джипом «Сузукі», який рухався по своїй полосі. «Фольксваген» зачепив його боком. Від зіткнення автомобіль «Сузукі» розвернуло і відкинуло до паркану. Подальших подій він не бачив, тому що пішов у школу, а потім сам підійшов до працівників поліції і розповів, що був свідком дорожньо-транспортної пригоди.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що восени 2016 року, точної дати вона не пам’ятає, їй потрібно було перевезти речі з вул. Полтавська, 55 на вул. Береста, 110 в м. Охтирка Сумської області, для чого її знайомий домовився з ОСОБА_1, у якого був власний мікроавтобус білого кольору, і з яким вона раніше не була знайома, щоб він допоміг перевезти її речі. Вони зустрілися вранці, в той день моросив дощ. Ні напередодні, ні в той день особисто вона спиртні напої не вживала. Чи перебував у стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_1, їй невідомо, ознак сп’яніння вона не помітила. ОСОБА_1 допоміг їй заносити речі, після чого сів за кермо, а вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, їхали по вул. Гоголя в м. Охтирка Сумської області, але з якою швидкістю вона не звернула уваги. В районі ЗОШ №8 ОСОБА_1 нахилився вниз, так як у нього впала цигарка з рук в салон автомобіля. Чи виїжджали вони при цьому на зустрічну смугу руху вона не знає, так як в той момент повернула голову вправо. В цей час вона почула крик людей і відразу ж після цього удар, від якого вона втратила свідомість. Свідок зауважила, що коли вона прийшла до свідомості, то побачила червоний автомобіль. Їй здалося, що хтось лежав на ношах. Про те, що там була дитина, їй нічого не було відомо.

Допитана в судовому засіданні лікар нарколог ОСОБА_15 пояснила, що дійсно 10 жовтня 2016 року хворий ОСОБА_1 поступив у лікарню в тяжкому стані, було проведено його обстеження на стан алкогольного сп’яніння, за результатами дослідження виявлено 2,6 проміле етилового спирту в крові, про що 11.10.2016 року складена відповідна довідка та ці дані занесено до історії хвороби ОСОБА_1

Вказані докази суд вважає належними, допустимими, достовірними, логічно узгодженими між собою.

В той же час суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_9, допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що обвинувачений є його рідний син. Напередодні 09.10.2016 року ОСОБА_1 близько 19:00 год. прийшов з чергування, був тверезий, ночував вдома. Особисто він не бачив, щоб син тоді вживав спиртні напої вдома. Вранці 10.10.2016 року ОСОБА_1 зателефонував його знайомий товариш по роботі та попросив перевезти речі. Він погодився, виїхав з дому близько 08:00 год. і сказав, що поїде ненадовго. Близько 09:00 год. він почав хвилюватися, що син затримується. Кілька разів намагався додзвонитися на його телефон, однак син не відповідав, тому сів на велосипед і поїхав до школи. На відстані близько 150 метрів від школи на вул. Гоголя він побачив мікроавтобус і від жінок, які були неподалік дізнався, що постраждав водій мікроавтобуса і дівчинка, що знаходилася у зустрічній машині. Він відразу ж поцікавився, хто винен, оглянув автомобіль ОСОБА_1 та побачив, що ліве крило було розбите, колеса вивернуті повністю вправо. У червоному автомобілі права сторона була прижата до паркану, в салоні автомобіля біля пасажирського сидіння побачив акумулятор білого кольору. Капот червоного автомобіля був пом’ятий і піднятий. Пізніше йому зателефонували із санпропускника та повідомили, що син потрапив у ДТП.

Враховуючи, що свідок ОСОБА_9 є рідним батьком обвинуваченого, він не був очевидцем події, тому його покази суд не приймає до уваги.

Суд також критично оцінює покази свідка ОСОБА_16, допитаної в судовому засіданні, оскільки вона є матір’ю обвинуваченого, тому є прямо зацікавленою особою в ході та результаті розгляду кримінального провадження, крім того, вона не була очевидцем ДТП, покази надавала про характеризуючі дані обвинуваченого, а не про обставини справи, для вирішення питання про призначення судової психіатричної експертизи, тому її покази суд не приймає до уваги.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, ретельно дослідженими та перевіреними в суді.

Протоколом огляду місця події від 10.10.2016 року із схемою та фототаблицею, з якого вбачається, що місцем скоєння злочину є ділянка дороги по вул. Гоголя в м. Охтирка Сумської області навпроти домоволодіння №37, на якій на правому узбіччі виявлено автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль «Suzuki Geo Tracker», державний номерний знак АХ 64-34 В1, що зіткнулися. В ході огляду з’ясовано відповідні вихідні дані, які занесено до протоколу.Огляд проводився у напрямку вул. Широкої в м. Охтирка, умовним орієнтиром є ЛЕП №6/74, яка встановлена на лівому узбіччі дороги. Асфальтне покриття без пошкоджень. Ширина проїжджої частини складає 5,40 метрів, ширина лівого узбіччя складає 2,5 метрів. Відстань від умовного орієнтиру до лівої задньої осі автомобіля «Volkswagen Transporter» складає 10,1 метрів. Відстань до передньої лівої від умовного орієнтиру складає 13,2 метрів. Відстань від задньої лівої осі автомобіля «Volkswagen Transporter» до огороджувального паркану, який знаходиться за узбіччям дороги, складає 3,4 метра, від передньої лівої осі до паркану – 2,30 метра. Відстань від передньої правої осі автомобіля «Suzuki Geo Tracker» до умовного орієнтиру складає 13 метрів, зазначено інші відповідні дані. Під час огляду були вилучені автомобілі НОМЕР_3 та «Suzuki Geo Tracker» державний номерний знак НОМЕР_4 (том 1 а.с.134-144).

Довідкою Комунального закладу «Охтирської центральної районної лікарні» №3338/3-15 від 26.12.2016 року підтверджується, що 10.10.2016 року ОСОБА_1 було проведено обстеження на стан алкогольного сп’яніння і згідно довідки №213 від 11.10.2016 року у його крові було виявлено 2,6 проміле етилового спирту (алкогольне сп’яніння) (том1 а.с.145).

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 25.11.2016 року № 19/119/9-2/138е, підтверджується, що виявлені в ході огляду технічні несправності робочої гальмівної системи автомобіля НОМЕР_1 у вигляді розтріскування зовнішньої гумової оболонки гальмівних шлангів передніх коліс, носять експлуатаційний характер утворення та характерні для виникнення до дорожньо-транспортної пригоди. Технічні несправності робочої гальмівної системи автомобіля НОМЕР_1 у вигляді зміщення бачка живлення гідравлічного приводу з місця свого кріплення, пошкодження даного бачка у нижній частині та відлому його правого фіксатору, підтікання гальмівної рідини в місці під’єднання бачка живлення гідравлічного приводу до головного гальмівного циліндра носять аварійний характер утворення та характерні для виникнення під час дорожньо-транспортної події. Виявлена технічна несправність ходової частини автомобіля «Volkswagen» у вигляді розгерметизованого стану переднього лівого колеса виникла після дорожньо-транспортної пригоди (том 1 а.с.153-161).

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №19/119/9-2/136е від 24.11.2016 року, відповідно до якого первинний контакт автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_5 відбувся між передніми лівими частинами їх передніх бамперів. Кут між повздовжніми осями вказаних автомобілів на момент первинного контакту знаходився в межах 175-180 градусів, розгорнутий вліво, відносно повздовжньої вісі автомобіля «Volkswagen Transporter». Місце зіткнення зазначених автомобілів розміщене на зустрічній, відносно напрямку руху автомобіля «Volkswagen Transporter», смузі проїзної частини, перед початком виявленої в ході огляду місця події подряпини дорожнього покриття, але не далі ніж 4,1 метра від рівня умовного орієнтиру (рівень опори ЛЕП №6/74) - (том 1 а.с.164-176).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 05 січня 2017 року зі схемою за участю спеціаліста ОСОБА_17 та захисника ОСОБА_12, згідно якого свідок ОСОБА_4 розповів, що 10.10.2016 року приблизно о 10:00 годині він керував автомобілем НОМЕР_6, на передньому сидінні якого знаходилася його дружина ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. Він рухався по попутній смузі руху в напрямку від вул. Менжинського, з допустимою швидкістю. В цей момент, в зустрічному до нього напрямку, із перевищенням швидкості, рухався автомобіль «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_7, який на близькій відстані різко змінив напрямок свого руху ліворуч в бік його автомобіля та не загальмувавши продовжив рух на зустрічну смугу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження (том 1 а.с.177-182).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 05 січня 2017 року зі схемою за участю спеціаліста ОСОБА_17 та захисника ОСОБА_12, згідно якого свідок ОСОБА_6 розповіла про обставини події, що 10.10.2016 року приблизно о 10:00 годині вона знаходилася на передньому сидінні автомобіля НОМЕР_6, яким керував її чоловік ОСОБА_4 На руках вона тримала малолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. Рухаючись по попутній смузі, в напрямку від вул. Менжинського, з допустимою швидкістю, вона помітила, що водій автомобіля НОМЕР_8, який рухався в межах зустрічної смуги дороги, з перевищенням швидкості, в безпосередній близькості змінив напрямок руху ліворуч в бік їхнього автомобіля, та застосувавши гальмування продовжив рухатися на їхній автомобіль. Водій ОСОБА_4 натиснув на гальма, але зустрічний водій допустив зіткнення, виїхавши без перешкод на зустрічну смугу. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 та ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження (том 1 а.с.183-187).

Висновком судової автотехнічної експертизи від 17.01.2017 року за №19/119/9-1/1е, згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Volkswagen Transporter» повинен діяти відповідно до вимог пунктів 12.4, 2.3 «б», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «Volkswagen Transporter» мав можливість запобігти зіткнення з автомобілем «Suzuki Geo Tracker» шляхом виконання вимог п.11.3 Правил дорожнього руху України. За наданих на дослідження вихідних даних, в діях водія автомобіля «Volkswagen Transporter» з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.12.4, 11.3 Правил дорожнього руху України, з яких невідповідності вимогам п.11.3 Правил дорожнього руху України знаходить в прямому причинному зв’язку з виникненням даної події. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Suzuki Geo Tracker» повинен був діяти згідно вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля «Suzuki Geo Tracker» не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Volkswagen Transporter». В діях водія автомобіля «Suzuki Geo Tracker» невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається (том 1 а.с.190-195).

Висновком судово-медичної експертизи від 13 січня 2017 року за №21, згідно якого в хірургічному відділенні Охтирської ЦРЛ ОСОБА_7 встановлений діагноз: сполучена травма черепа, головного мозку, шийного відділу хребта та спинного мозку, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Забій м’яких тканин лівої щоки. Закрита травма шийного відділу хребта, перелом зубоподібного відростку на рівні його основи зі зміщенням. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень. Давність нанесення ушкоджень може відповідати даті зазначеній у постанові, про що свідчить відсутність ознак зрощення перелому в момент звернення за медичною допомогою. Не виключена можливість отримання вищевказаних тілесних ушкоджень при зустрічному зіткненні транспортних засобів, враховуючи, що травмована перебувала на передньому сидінні легкового автомобіля. Встановити напрямок травмуючого удару по тілу потерпілої не представляється можливим в зв’язку з відсутністю для цього об’єктивних даних. Вказані ушкодження небезпечні для життя і за цією ознакою згідно з п. 2.1.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (том 1 а.с.196-197).

Висновком судово-медичної експертизи від 13 січня 2017 року за №20, згідно якого в хірургічному відділенні Охтирської ЦРЛ ОСОБА_6 встановлений діагноз політравма, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійні рани лобової ділянки зліва та верхньої повіки справа, закрита травма грудної клітини, живота, забій легень, серця, передньої черевної стінки, шийного відділу хребта. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень. Давність нанесення ушкоджень може відповідати даті, зазначеній у постанові, про що свідчить відсутність ознак за живлення рани в момент звернення за медичною допомогою. Не виключена можливість отримання вищевказаних тілесних ушкоджень при обставинах справи. Встановити напрямок травмуючого удару по тілу потерпілої не представляється можливим у зв’язку з відсутністю для цього об’єктивних даних. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран лобної ділянки зліва та верхньої повіки справа згідно з п.2.3.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Діагноз закрита травма грудної клітини, живота, забій легень, передньої черевної стінки, шийного відділу хребта - встановлений на основі суб’єктивних скарг і не підтверджені об’єктивними даними. Згідно з п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» даний діагноз при оцінці ступеню тяжкості тілесних ушкоджень не враховується (том 1 а.с.198-199).

Висновком судово-медичної експертизи від 12 січня 2017 року за №19, згідно якого в хірургічному відділенні Охтирської ЦРЛ ОСОБА_1 встановлений діагноз: тяжка внутрішня черепно-мозкова травма: лінійний перелом луски лобної кістки зліва з переходом на лобну пазуху та медіальну стінку очниці, перелом луски скроневої кістки зліва з переходом на основу черепа в ділянці середньої черепної ямки. Гемосинус лобних, основної та решітчастої пазух. Обширна м’якотканинна гематома в лобній ділянці переважно зліва та лівій параорбітальній ділянці. Дані ушкодження утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить характер ушкоджень. Давність нанесення ушкоджень може відповідати даті, зазначеній у постанові, про що свідчить відсутність ознак зрощення перелому в момент звернення за меддопомогою. Не виключена можливість отримання тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1, при зустрічному зіткненні транспортних засобів, враховуючи, що травмований перебував на робочому місці водія автомобіля по типу «фургон». Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1, небезпечні для життя і за цією ознакою, згідно з пунктом 2.1.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. При токсикологічному дослідження крові ОСОБА_1 за №213 від 10.10.2016 року виявлено етиловий спирт в концентрації 2,6 проміле. Така концентрація етилового спирту в крові відповідає сильному ступеню алкогольного сп’яніння (том 1 а.с.87-88).

Висновком судової автотехнічної експертизи №17987 від 29.11.2018 року, згідно якого в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Volkswagen Transporter» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти зіткнення для водія автомобіля Фольксваген ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п.п.10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України, для чого він не мав перешкод технічного характеру. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Фольксваген ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п.10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України та знаходилися, з технічної точки зору, в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Suzuki Geo Tracker» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнення ДТП не визначалася діями водія автомобіля «Suzuki Geo Tracker» ОСОБА_4, а цілком залежала від дій водія автомобіля ОСОБА_1 по виконанню ним вимог п.п.10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля «Suzuki Geo Tracker» ОСОБА_4 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП. При технічно справному стані гальмівної системи автомобіля Фольксваген навіть при застосуванні водієм екстреного гальмування з доведенням коліс даного автомобіля до блокування не повинен виникати занос автомобіля Фольксваген (том 3 а.с.45-52).

За клопотанням захисника обвинуваченого ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.03.2017 року призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, 03.04.2017 року складено висновок судово-психіатричного експерта № 147, за висновком якого ОСОБА_1 виявляє ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (ЧМТ 2016р.) з вираженим зниженням пам’яті та інтелекту, вираженою емоційною нестійкістю, не може усвідомлювати свої дії та керувати ними ( а.с.103-106 т.1).

Після вказаної експертизи судом були допитані експерти ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які підтвердили свій висновок.

Однак, вказаний висновок суд оцінює критично та не приймає до уваги, вважає його необґрунтованим та недостатнім.

За клопотанням представника потерпілої ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31.08.2017 року призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу.

Висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 251 від 21.12.2017 року підтверджується, що ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, інший хворобливий стан психіки в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, не страждав. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, іспитовий міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час виявляє розлади особистості та поведінки внаслідок перенесеної важкої травми голови. За своїм психічним станом в теперішній час іспитований також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними ( а.с.81-84 т.2).

Висновок судово-психіатричного експерта № 251 від 21.12.2017 року суд вважає повним, обґрунтованим, достовірним, так як обвинувачений перебував тривалий час під дослідженням експертів та вважає його належним і допустимим доказом.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо вказують на вчинення ОСОБА_1 порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Судом досліджені характеризуючі данні обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше працював охоронцем у Східній філії ТОВ «Секьюрайті», інвалід другої групи після ДТП, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить визнання своєї провини в скоєному.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння.

При цьому суд виключає як обставину, яка обтяжує покарання, зазначену стороною обвинувачення, вчинення злочину щодо малолітної особи за недоведеністю.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, проживає з батьками, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом хронічний алкоголізм, за попереднім місцем роботи характеризується з негативної сторони, за місцем проживання характеризується посередньо; його відношення до скоєного, в скоєному хоч і розкаявся в судових дебатах, однак, злочин скоїв у стані сильного алкогольного сп’яніння; поведінку обвинуваченого після скоєння злочину, який під час судового розгляду намагався уникнути відповідальності, видаючи психічне захворювання, яке не підтвердилося висновком експертів психіатрів, після скоєння злочину 25 жовтня 2016 року вчинив дії по відчудженню свого майна на користь своєї матері, що свідчить про намір уникнути відповідальності по відшкодуванню шкоди, завданої злочином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.213-219 т.с. 1); позицію законного представника потерпілої, а також представника потерпілої адвоката ОСОБА_3, які просили призначити суворе покарання з урахуванням вказаних обставин; а тому з урахуванням викладеного суд вважає, що покарання необхідно призначати в межах санкції статті за скоєний злочин у вигляді позбавлення волі, яке буде необхідним, достатнім і справедливим для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ч.3 ст.128 КПК України, прокурор, діючи в інтересах держави в особі позивача ОСОБА_21 фінансів Охтирської міської ради, звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування коштів за лікування потерпілого від злочину в розмірі 4213,22 грн., який обвинувачений визнав повністю, позов підтверджується довідкою-розрахунком фактичних витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_7, яка перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології КЗ «Охтирська центральна районна лікарня» з ліжками інтенсивної терапії з 10.10.2016 року по 01.11.2016 року 15 ліжко-днів, та згідно якої витрати на лікування з врахуванням медикаментів лікарні, використаних під час лікування, становлять 4213,22 грн., а тому вказаний позов підлягає задоволенню повністю у відповідності до положень ст.1206 ЦК України (том 1 а.с.8-9, 224).

Крім того, прокурор, діючи в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування коштів за стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 9435,78 грн., який обвинувачений визнав повністю та позов підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме довідкою – розрахунком фактичних витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_7, яка перебувала на стаціонарному лікуванні у відділенні для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Комунальної установи Сумська обласна дитяча клінічна лікарня з 07.12.2016 року по 26.12.2016 року 19 ліжко-днів, та згідно якої витрати на її лікування становлять 9435,78 грн., а тому вказаний позов підлягає задоволенню повністю у відповідності до положень ст.1206 ЦК України (том 1 а.с.52-55).

Законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 39593 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000000 грн., який мотивує тим, що внаслідок вказаної ДТП потерпілій завдано тяжкі тілесні ушкодження, вона втратила можливість самостійно рухатися, на відновлення її здоров’я витрачено значні кошти на лікування. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що дитина втратила можливість нормально розвиватися, рухатися, жити повноцінним життям. В подальшому 23.04.2018 року представник малолітньої потерпілої ОСОБА_7 – ОСОБА_3 подав заяву, в якій підтримав цивільний позов, поданий законним представником ОСОБА_6, в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1000000 грн., а також зменшив розмір матеріальної шкоди та просив стягнути з обвинуваченого 24571 грн. майнової шкоди, яка полягає у витратах на лікування потерпілої, враховуючи, що ОСОБА_1 добровільно сплатив 15000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ( т.с.2 а.с.229).

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 позов в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 24571 грн. визнав повністю, зазначивши, що частково відшкодовано його матір’ю потерпілій, завдану шкоду в розмірі 15000 грн. Цивільний позов щодо стягнення моральної шкоди ОСОБА_1 визнав частково в частині, яку суд визначить на свій розсуд.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову законного представника потерпілої в частині стягнення матеріальної шкоди, суд враховує, що розмір коштів, що підлягають стягненню з обвинуваченого, повністю підтверджується письмовими доказами, доданими до цивільного позову, ретельно дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, які суд вважає належними, допустимими та достатніми (а.с.139-206,210-215 т.с.2).

З урахуванням викладеного, що ОСОБА_1 цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди визнав повністю та він підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого на користь законного представника підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 24571 грн. у відповідності до положень ст.1187 ЦК України.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000000 грн., суд враховує постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен при вирішенні суперечок про його цивільні права і обов'язки має право на справедливий і відкритий розгляд в перебігу розумного терміну судом, встановленим законом. При цьому застосовується практика Європейського суду з прав людини в національному судочинстві, як інструмент функціонування Конвенції, яка є частиною національного законодавства. Виходячи з матеріалів справи «Бурдов проти Росії» Страсбург, 7 травня 2002 року, Європейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими тільки завдяки визнанню судом наявності правопорушення заявник отримав певну моральну шкоду. Враховуючи, що потерпіла до теперішнього часу отримує моральні страждання, тому суд повинен керуватися при визначенні суми відшкодування моральної шкоди принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка була завдана потерпілій, відповідно до вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд враховує суть позовних вимог, характер діяння обвинуваченого, фізичні та моральні страждання потерпілої внаслідок отримання нею тілесних ушкоджень, а також інші негативні наслідки, які виразилися в тому, що був порушений звичайний життєвий уклад малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, наслідки яких відображаються на її моральному стані, вона втратила можливість самостійно рухатися, потребує тривалого лікування, внаслідок отриманих в ДТП травм є дитиною-інвалідом з 04.01.2017 року, і потребує подальшої тривалої реабілітації.

Суд критично оцінює доводи захисника обвинуваченого в судових дебатах про те, що нібито самим водієм ОСОБА_4 не дотримано положень пункту 5.2 ПДР України в тій частині, що останній перевозив малолітню дитину на передньому пасажирському сидінні, оскільки, такі дії вказаного водія не впливають в даному випадку на вирішення даної справи, а ті порушення, які допущені в діях обвинуваченого, як водія, який свідомо керував автомобілем в стані сильного алкогольного сп’яніння, знаходяться в прямому причинному зв’язку з ДТП.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 13 січня 2017 року за №21, не виключена можливість отримання тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7, при зустрічному зіткненні транспортних засобів, враховуючи, що травмована перебувала на передньому сидінні легкового автомобіля. Даний факт не заперечував у судовому засіданні і законний представник потерпілої ОСОБА_4, який показав, що дійсно, 10.10.2016 року о 10:00 годині ранку він керував автомобілем НОМЕР_5, на передньому пасажирському сидінні якого сиділа його дружина ОСОБА_6 і тримала на руках їхню малолітню дочку ОСОБА_7

З урахуванням всіх обставин справи, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілої сторони про відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого підлягає частковому задоволенню в розмірі 400000 грн., яку вважає співмірною, справедливою, виваженою, розумною і достатньою, відмовивши в решті вимог за необгрунтованістю.

Долю речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

З обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати за проведення судових транспортно-трасологічних та автотехнічних експертиз відповідно до ст. 124 КПК України.

Суд не вбачає підстав визначених ч.4 ст. 174 КПК України для скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.01.2017 року (а.с.148 т.1), на майно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9), а саме: транспортний засіб «Asia Motors Rocsta», 1993 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10., який зареєстрований за обвинуваченим, оскільки метою арешту вказаного майна є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

В частині накладеного арешту на домоволодіння № 17 по пров. Каховському м. Охтирка за ухвалою слідчого судді від 30.01.2017 року (а.с.148 т.1), то відповідно до положень 174 КПК України він підлягає скасуванню, так як за матеріалами кримінального провадження власником вказаної нерухомості є ОСОБА_16.

На підставі ст. 174 ч. 4 КПК України, підлягає вирішенню питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2016 року (том 1 а.с.147) на майно, вилучене в ході огляду місця події 10.10.2016 року у кримінальному провадженні за № 12016200060000834 від 10.10.2016 року, а саме: автомобіль VOLKSWAGEN Transporter, державний номерний знак НОМЕР_11, зареєстрований за ОСОБА_9, проживаючим ІНФОРМАЦІЯ_6; автомобіль SUZUKI GEO TRACKER, державний номерний знак НОМЕР_12, зареєстрований за ОСОБА_22, прож. ІНФОРМАЦІЯ_7, шляхом заборони користування та відчуження вказаних транспортних засобів.

Прокурор в судових дебатах заявив клопотання про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що існують ризики переховування обвинуваченого від суду, а також з метою забезпечення виконання судового рішення.

Враховуючи особу винного, який вчинив тяжкий злочин, а також для забезпечення виконання вироку та з метою запобігання продовження ним злочинної діяльності, суд вважає, що наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, а тому маються законні підстави у відповідності до положень ст.ст. 177-178,183 КПК України для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки не застосування запобіжного заходу не забезпечить ризику перешкодити кримінальному провадженню шляхом уникнення від виконання судового рішення, так як йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі та існує ризик вчинення обвинуваченим нових правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374,395 КПК України суд , -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання по цьому закону п’ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу затримання.

Обрати запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою із залу суду.

Цивільні позови прокурора Охтирського місцевої прокуратури задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9) на користь ОСОБА_21 фінансів Охтирської міської ради ( 42700, м. Охтирка, вул. Сумська, 57, Отримувач місцевий бюджет м. Охтирка, ідентифікаційний код 02007472, УДК Сумській області м. Суми, код банку 837013, р/р 35412001036499) кошти в розмірі 4213 (чотири тисячі двісті тринадцять) грн 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9) на користь Департаменту фінансів Сумської обласної держаної адміністрації ( обласний бюджет Сумської області, ГУ ДКСУ Сумській області, р/р 31415544700001, МФО 837013, код37970404, призначення платежу 24060300 ) кошти в розмірі 9435 (дев’ять тисяч чотириста тридцять п’ять) грн. 78 коп.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_9, на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_13 матеріальну шкоду в розмірі 24571 грн. та моральну шкоду в розмірі 400000 (чотириста тисяч) грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Речовий доказ: автомобіль VOLKSWAGEN Transporter, державний номерний знак НОМЕР_11, що перебуває у Охтирському ВП ГУНП в Сумській області, після вступу вироку у законну силу, повернути власнику ОСОБА_9, проживаючому ІНФОРМАЦІЯ_6.

Речовий доказ автомобіль SUZUKI GEO TRACKER, державний номерний знак НОМЕР_12, що перебуває у Охтирському ВП ГУНП в Сумській області, після вступу вироку у законну силу, повернути власнику ОСОБА_9, проживаючому за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_9, на користь держави витрати за проведення судових транспортно-трасологічних, автотехнічних експертиз в сумі 4402,00 грн., код класифікації доходів бюджету 24060300 «інші надходження».

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2016 року (том 1 а.с.147), з майна, вилученого в ході огляду місця події 10.10.2016 року у кримінальному провадженні за №12016200060000834 від 10.10.2016 року, а саме: автомобіль VOLKSWAGEN Transporter, державний номерний знак НОМЕР_11, зареєстрований за ОСОБА_9, проживаючим за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6; автомобіль SUZUKI GEO TRACKER, державний номерний знак НОМЕР_12, зареєстрований за ОСОБА_22, проживаючим за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, шляхом заборони користування та відчуження вказаних транспортних засобів.

Скасувати арешт з домоволодіння № 17 по пров. Каховському в м. Охтирка Сумської області, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.01.2017 року.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб які перебувають під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду ОСОБА_23