Рішення № 810660, 18.07.2007, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "18" липня 2007 р. по справі № 01/77-38

за позовом дочірнього підприємства «Маршалл Кавендіш Україна», м.Київ до приватного підприємства «Гелі-Прес», м.Луцьк

про стягнення 12257,17 грн.

суддя Якушева І. О.

Представники:

від позивача: Зайцев М.М. (дов. № 30/05 від 30.05.2007р.);

від відповідача: Ярошенко Г.В. – директор ПП «Гелі-Прес».

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 42436,60 грн., з них: 33970,16 грн. заборгованості за передану продукцію на підставі договору № 20/1 від 10.09.2001р., 2843,98 грн. пені за прострочку платежу за період з 01.01.2006р. по 28.03.2007р., 1262,01 грн. процентів річних за період січень 2006р. – лютий 2007р., 4360,46 грн. збитків, завданих інфляцією, за цей же період.

Заявою від 20.06.2007р. представник позивача зменшив позовні вимоги: просить стягнути 10502 грн. заборгованості за продукцію, передану на підставі договору № 20/1 від 10.09.2001р., 890,27 грн. пені за прострочку платежу за період з 01.01.2006р. по 20.06.2007р., 426,69 грн. процентів річних, 1437,56 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2006р. – травень 2007р. Пояснив, що на момент звернення до господарського суду фактично заборгованість складала 19502,65 грн., а не 33970,15 грн. як зазначено в позовній заяві.

Заявою від 18.07.2007р. позовні вимоги уточнив: просив стягнути 9502,65 грн. заборгованості, 890,27 грн. пені, 426,69 грн. процентів річних, 1437,56 грн. збитків, завданих інфляцією, а всього 12257,17 грн.

Відповідач у відзиві, поданому 6.06.2007р. позовні вимоги визнав частково – на суму 10502,65 грн., пояснивши, що з дня визначення боргу в сумі 33970,15 грн., ПП "Гелі – Прес" було повернуто продукцію і оплачено на загальну суму 23467,50 грн., а тому залишок боргу складає 10502,65 грн.

В судовому засіданні 18.07.2007р. пояснив, що заборгованість зменшилась до 9502,65 коп. у зв’язку з оплатою.

Клопотання позивача від 6.06.2007р. про накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу, залишено без задоволення як необґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

10.09.2001р. між ДП "Маршал Кавендіш Україна" і ПП "Гелі-Прес" було укладено договір №20/1, згідно з п.1.1. якого відповідач зобов’язався поставляти позивачу, а позивач – приймати і оплачувати журнал "Древо Познания".

На виконання умов договору №20/1 від 10.09.2001р. позивачем було передано відповідачу продукції на загальну суму 799857,20 грн.

В рахунок оплати отриманої за договором №20/1 від 10.09.2001р. продукції відповідачем було перераховано 714731 грн., а також повернуто продукції на суму 75622,69 грн.

З оплачених коштів 10000 грн. (платіжні доручення №446 від 25.05.2007р., №485 від 4.06.2007р., №491 від 5.06.2007р.) було перераховано відповідачем після надіслання позивачем позовної заяви до господарського суду (16.05.2007р.)

Враховуючи наведене, залишок заборгованості відповідача на час розгляду справи складає 9502,65 грн.

Оскільки кошти на суму 10000 грн. в рахунок оплати отриманої продукції було перераховано відповідачем після надіслання позовної заяви до господарського суду, провадження у справі про стягнення 10000 грн. на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України слід припинити.

Відповідно до ст.161, ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003р. і який набрав чинності з 1.01.2004р., зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми статтей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України застосовано господарським судом на підставі п.4 Прикінцевих та перехідних положень цих кодексів, згідно з якими, до цивільних та господарських відносин, які виникли до набрання чинності цими Кодексами, їх положення застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі під час дії Цивільного кодексу УРСР, продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 9502,65 грн. залишку заборгованості за передану на підставі договору № 20/1 від 10.09.2001р. продукцію обґрунтована і підлягає до задоволення.

Крім стягнення заборгованості позивач, посилаючись на порушення відповідачем термінів оплати продукції, просить стягнути з відповідача 890,27 грн. пені за період з 01.01.2006р. по 20.06.2007р., 426,69 грн. процентів річних, 1437,56 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2006р. – травень 2007р.

Відповідно до п.3 розділу договору "Розрахунки" покупець проводить оплату за продані кількості журналу згідно дат оплати журналу, визначених в додатку №1 до договору.

Як зазначено в додатку №1 до договору датами оплати журналу, поставленого 15.10.2001р., 29.10.2001р., 5.11.2001р. є 9.11.2001р., 23.11.2001р., 23.11.2001р., датою оплати 4-го і всіх послідуючих випусків є + 1 неділя до попередньої дати оплати.

Позивачем на обґрунтування доводів про порушення відповідачем термінів оплати продукції не зазначено, за які саме випуски журналу пред’явлено вимогу про стягнення заборгованості, коли журнали цих випусків були доставлені відповідачу, виходячи з цього не вказує, які конкретні дати оплати цих випусків; починаючи нарахування сум за прострочення платежу з 1.01.2006р. від суми заборгованості 10502,65 грн., позивачем не доведено, що станом на 1.01.2006р. у відповідача існувала саме така сума заборгованості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене позивачем не доведено факту порушення відповідачем термінів оплати продукції, за яку він просить стягнути заборгованість, а тому в позові про стягнення 890,27 грн. пені, 426,69 грн. процентів річних, 1437,56 грн. збитків, завданих інфляцією, слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід відшкодувати позивачу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України, п.4 його Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, п.4 його Прикінцевих положень, ст.ст. 44, 49,п.1-1 ст.80, ст.ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Гелі-Прес» (м.Луцьк, вул.Л.Українки, 67/5, код 300888803172) на користь дочірнього підприємства «Маршалл Кавендіш Україна» (м.Київ, вул.Старонаводницька, 8, код ЄДРПОУ 31406921) 9502 грн. 65 коп. заборгованості, 195 грн. 15 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 54 грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі про стягнення 10000 грн. заборгованості припинити.

4. В позові про стягнення 890 грн. 27 коп. пені, 426 грн. 69 коп. процентів річних, 1437 грн. 56 коп. збитків, завданих інфляцією, відмовити.

Суддя