Рішення № 81065791, 25.01.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/16931/18

Провадження №2-а/592/18/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми в складі:

головуючого судді Корольової Г.Ю.,

за участю секретаря Клюшник В.Г.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Сумської митниці ДФС (м. Суми вул. Юрія Вєтрова 24) про скасування постанови, винесеної у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2018 року позивач звернувся до суду з вищеозначеним позовом та просить поновити процесуцальний строк для звернення до суду з даним позовом та скасувати постанову від 17.10.2018 р. в справі про порушення митних правил №1170/80500/18, якою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 77078 грн. 55 коп. та закрити справу у зв’язку з відсутністю складу правопорушенням, передбаченого сттатею 485 МК України у його діях.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17 жовтня 2018 року Сумською митницею ДФ України в особі виконуючого обов’язки начальника Сумської митниці ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 1170/80500/18 згідно якої його, як декларанта – директор ТОВ ОСОБА_3» ОСОБА_2 заявив в митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA805180/2018/011563 від 18.06.2018 року неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 25 692,85 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачених статтею 485 МК України. Вважає постанову протиправною та не відповідає фактичним обставинам справи з підстав того, що 18.06.2018 року до митного оформлення на митному посту « Центральний» Сумської митниці ДФС до митного оформлення тканини в режимі імпорт ТОВ ОСОБА_3 було подано митну декларацію ІМ40ДЕ та зареєстрована № UA805180/2018/011563 на товар «тканина виготовлена із синтетичних (поліефірних) штапельних волокон підданих кардочесанню, змішаних з синтетичними нитками, невибивна, пофарбована, з пряжи одного кольору, не вибілена, не дубльована, без просочення та покриття», вагою брутто 9616,16 кг та митною вартістю 892112,70, код згідно УКТЗЕД, було нараховано мито за ставкою 0 % . У процессі митного контролю при прийомі митної декларації було проведено митний огляд товару із здійсненням фотофіксації, вибірковим зважуванням та проведенням перевірки основних характеристик задекларованого товару, а також відібрано проби та зразки тканини з метою направлення для проведення лабораторних досліджень до підрозділу ДПМЕ ДФС.

Згідно з лабораторним висновком № 142005703-0429 від 10.08.2018 товар не відповідає опису, наведеному у гр. 31 МД та заявлені в митній декларації №UA805180/2018/011563 від 18.06.2018 опис та код товару згідно УКТ ЗЕД були змінені. Опис товару визначено як «Тканини атласного переплетення, пофарбовані. Тканини виготовлені з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Без покриття та просочення», код товару (графа 33 МД) визначено 54075200000 згідно УКТ ЗЕД, пільгова ставка ввізного мита – 5 %. На підставі класифікаційного рішення №КТ-UA805180-0179-2018 від 15.08.2018 ним, як директором ТОВ «Тексім Груп» подана до митного оформлення додаткова до тимчасової митної декларації на товар «Тканини атласного переплетення, пофарбовані. Тканини виготовлені з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Без покриття та просочення» типу ІМ40ДТ №UA805180/2018/016346 та оформлена від 26.08.2018.

Позивач посилається на те, що у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі про порушення митних правил № 1170/80500/18, винесеної в особі в.о. начальника Сумської митниці ДФС України вказано, що у зв'язку зі зміною коду товару визначену ставку мита було збільшено, внаслідок чого виявлено, що вказані дії декларанта ОСОБА_2 призвели до недобору митних платежів на загальну суму 25692,85 гривень.

Відповідач із наведених вище обставин вбачає порушення Позивачем митних правил, встановлених у ст.485 Митного Кодексу України.

Позивач не погоджується із даною постановою та стверджує про відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки у позивача відсутня мета у неправомірному зменшенні митних платежів. та наполягає на необґрунтованості прийнятого контролюючим органом рішення.

Так, між ТОВ «Тексім Груп» та Командитним товариством «ГАЙРОК СЕЙЛС» (HAYROCK SALES L.P.) укладений контракт №НТ5-16 від 05.09.2016. Відповідно до пункту 1.1. Контракту ТОВ «Тексім Груп» придбає товар в кількості та по цінам, зазначених в рахунках-інвойсах, які є невід’ємною частиною Контракту.

08.06.2018 на адресу ТОВ «Тексім Груп» після проведення усних комерційних домовленостей відповідно до вищевказаного Контракту надійшов інвойс №1844609-2, який містив дані про товар, його кількість, склад, назву, узгоджену сторонами ціну.

Вказані відомості були внесені до Митної декларації з метою перетину державного кордону та оформлення поставки товару до пункту призначення, де буде відбуватися його розмитнення.

Згідно з товаро-транспортними документами товар прибув до Одеської митниці 12.06.2018, а до пункту розмитнення (Сумська митниця ДФС) – 13.06.2018.

Під час митного оформлення, за ініціативою ТОВ «Тексім Груп» відбиралися зразки тканини з метою підтвердження основних характеристик товару, що надійшов відповідно до умов Контракту і після того, як надійшли висновки лабораторії, лише після цього було здійснено повне митне оформлення, сплачені усі митні платежі, жодної шкоди не заавдано державі, та являючись декларантом не вчиняв жодних умисних дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

Позивач вказує, що ним як Декларантом були подані всі документи, передбачені як обов'язкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

Докази, які б вказували на те, що позивач був присутній при завантажені товару та він в силу своїх знань міг визначити відмінність товару «Тканина виготовлена із синтетичних (поліефірних) штапельних волокон підданих кардочесанню, змішаних з синтетичними нитками, невибивна, пофарбована, з пряжи одного кольору, не вибілена, не дубльована, без просочення та покриття» від «Тканини атласного переплетення, пофарбовані. Тканини виготовлені з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Без покриття та просочення», матеріали не містять.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України, якщо вона в межах своїх службових обов’язків безпосередньо вчиняла винні дії, передбачені диспозицією цієї статті, або у будь який спосіб сприяла їх вчиненню.

Проте надані матеріали не містять даних про те, які саме протиправні дії та порушення були вчинені саме позивачем

Крім того, позивач посилається на те, що в постанові не зазначено, який умисел мав саме декларант - позивач на вчинення правопорушення Документи (які були подані Декларантом митному органу), та відомості наведені в цих документах засвідчені печаткою (штампом) відправника, відповідають дійсності.

Протилежного особою, яка склала протокол, не доведено, що жоден із поданих документів не визнаний підробленим.

Пунктами 15 та 16 цього Положення визначено, що під час здійснення митного оформлення товарів із застосуванням митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа факт виконання окремих митних формальностей підтверджується шляхом внесення посадовою особою митного органу, яка виконала таку формальність, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відповідної відмітки до електронної митної декларації або електронної копії митної декларації, поданої на паперовому носії.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Згідно пункту 17 Положення митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа заповнюється на партію товарів, що переміщуються через митний кордон України на підставі одного зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість зовнішньоекономічного договору (контракту), та поміщується у визначений митний режим.

Відповідно до пункту 19 Положення партією товарів вважаються, зокрема, товари, що переміщуються через митний кордон України від одного відправника на адресу одного одержувача за одним товарно-транспортним документом на перевезення.

Згідно пункту 39 Положення визнання митної декларації недійсною здійснюється митним органом, яким її оформлено.

Повідомлення про визнання недійсною митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, що його оформила, вноситься цією посадовою особою до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Згідно пункту 41 Положення визнання митної декларації недійсною здійснюється посадовими особами митного органу шляхом внесення відповідних записів та відміток до митної декларації на паперовому носії та її електронної копії або до електронної митної декларації. Не допускається визнання недійсною митної декларації, якщо частина або всі товари, транспортні засоби комерційного призначення, що в ній задекларовані, після оформлення такої декларації видані з-під митного контролю (пункт 44 Положення).

Згідно вимог Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМ України від 21.05.2012 р. № 450, в електронній декларації по встановленій формі МД -2 одержувачами товару – ТОВ «Тексім Груп» були заповнені усі обов’язкові дані, передбачені вказаним Положенням, у тому числі щодо відправника (експортера) товару.

До електронної декларації були додані усі необхідні документи, які були видані Продавцем товару.

Електронна декларація була також оформлена посадовою особою митного органу, що свідчить про виконання ТОВ «Тексім Груп» вимог законодавства та відсутність підстав вважати, що подані документи не відповідають дійсності. Подані електроні декларації посадовою особою митного контролю не визнавались. Дії щодо подання електронної декларації були вчинені суб’єктами господарювання відповідно до вимог Митного кодексу України, Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМ України від 21.05.2012 р. № 450.

Оплата за товар здійснена ТОВ «Тексім Груп» у повному обсязі на умовах, визначених контрактом, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Претензій та вимог від продавця товару стосовно порушення умов контракту, у тому числі щодо оплати за товар – відсутні. Позивач вказує, що виявити невідповідність коду УКТ ЗЕД вдалося лише після проведення спеціального дослідження, що свідчить про наявність складного випадку.

Відповідно до частини 5 статті 69 Митного кодексу України «Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Законодавець чітко вказав, що «Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення» - частина 6 статті 69 МК України. Що це означає, а це означає, що не можна застосовувати статтю 485 МК України у разі проведення лабораторних досліджень у складному випадку, так як навіть інспектор не зміг визначити самостійно код товару, а скористався допомогою спеціалістів у конкретній галузі знань, що свідчить про відсутність умислу у діях Декларанта, так як він у силу відсутності спеціальних знань не міг визначити правильний код УКТ ЗЕД. Позивач вказує, що не було жодних підстав для виникнення сумнівів щодо правильності коду товару, а тому навмисного порушення митного законодавства у діях позивача не має.

Просить скасувати постанову від 17.10.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України і враховуючи те, що строк на оскарження постанови в справі про порушення митних правил №1170/80500/18 від 17.10.2018 року сплив 27 жовтня 2018 року, а сама постанова надіслана на адресу особи, що притягується до адміністративної відповідальності 1 листопада 2018 року, він фактично був позбавлений звернутися у передбачені КУпАП строки з відповідною позовною заявою. Оскаржувану постанову позивач отримав 2 листопада 2018 року поштою, при цьому він належним чином не викликався на розгляд справи та фактично був позбавлений можливості захищатися. Отримавши постанову 2 листопада 2018 року,до суду звернувся за даним позовом 12 листопада 2018 року. Просить поновити процесуальний строк для звернення до суду з позовною заявою прол скасування постанови вищевказаної.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, з якого вбачається про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на те, що 12.06.2018 Одеською митницею ДФС було здійснено пропуск товару «Тканини», вагою брутто 9616,16 по декларації типу ІМ40ЕЕ № UA805000/2018/902664, що була подана позивачем і зазначений товар було задекларировано за кодом 5407 згідно з УКТЗЕД, ставка ввізного мита – 5%. 18.06.2016 до митного оформленнґя на митному посту «Центральний» Сумиської митниці ДФС позивачем була подана митна декларація ІМ40ДЕ та зареєстрована зареєстрована № UA805180/2018/011563 на товар «тканина виготовлена із синтетичних (поліефірних) штапельних волокон підданих кардочесанню, змішаних з синтетичними нитками, невибивна, пофарбована, з пряжи одного кольору, не вибілена, не дубльована, без просочення та покриття», вагою брутто 9616,16 кг та митною вартістю 892112,70, код згідно УКТЗЕД, було нараховано мито за ставкою 0 % . У процессі митного контролю при прийомі митної декларації було проведено митний огляд товару із здійсненням фотофіксації, вибірковим зважуванням та проведенням перевірки основних характеристик задекларованого товару, а також відібрано проби та зразки тканини з метою направлення для проведення лабораторних досліджень до підрозділу ДПМЕ ДФС.

Згідно з лабораторним висновком № 142005703-0429 від 10.08.2018 товар не відповідає опису, наведеному у гр. 31 МД та заявлені в митній декларації №UA805180/2018/011563 від 18.06.2018 опис та код товару згідно УКТ ЗЕД були змінені. Опис товару визначено як «Тканини атласного переплетення, пофарбовані. Тканини виготовлені з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Без покриття та просочення», код товару (графа 33 МД) визначено 54075200000 згідно УКТ ЗЕД, пільгова ставка ввізного мита – 5 %. На підставі класифікаційного рішення №КТ-UA805180-0179-2018 від 15.08.2018 ним, як директором ТОВ «Тексім Груп» подана до митного оформлення додаткова до тимчасової митної декларації на товар «Тканини атласного переплетення, пофарбовані. Тканини виготовлені з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Без покриття та просочення» типу ІМ40ДТ №UA805180/2018/016346 та оформлена від 26.08.2018. По вказаній митній декларації було сплачено ПДВ в сумі 178 422,54 грн. Різниця митних платежів склала суму 25 692,85 грн. Вищевикладене вказує, що позивач заявив в митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA805180/2018/011563 від 18.06.2018 неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 25692,85 грн.

Позивач у судове засідання не з’явився та надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача – ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали позовної заяви, суд надійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 2018 року Сумською митницею ДФ України в особі виконуючого обов’язки начальника Сумської митниці ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 1170/80500/18 згідно якої його, як декларант – директор ТОВ ОСОБА_3» ОСОБА_2 заявив в митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA805180/2018/011563 від 18.06.2018 року неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів на суму 25 692,85 грн., чим вчинив порушення митних правил, передбачених статтею 485 МК України.

Згідно з лабораторним висновком № 142005703-0429 від 10.08.2018 товар не відповідає опису, наведеному у гр. 31 МД та заявлені в митній декларації №UA805180/2018/011563 від 18.06.2018 опис та код товару згідно УКТ ЗЕД були змінені. Опис товару визначено як «Тканини атласного переплетення, пофарбовані. Тканини виготовлені з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Без покриття та просочення», код товару (графа 33 МД) визначено 54075200000 згідно УКТ ЗЕД, пільгова ставка ввізного мита – 5 %. На підставі класифікаційного рішення №КТ-UA805180-0179-2018 від 15.08.2018 ним, як директором ТОВ «Тексім Груп» подана до митного оформлення додаткова до тимчасової митної декларації на товар «Тканини атласного переплетення, пофарбовані. Тканини виготовлені з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Без покриття та просочення» типу ІМ40ДТ №UA805180/2018/016346 та оформлена від 26.08.2018.

Згідно з Наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 року Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій , Положенням про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450, ТОВ ОСОБА_3 (м. Суми) 12.06.2018 року було оформлено електронну декларацію № UA805000/2018/9022664 в режимі ввезення ІМ 40 EE (попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставляння до митного органу призначення) . Жодних претензій зі сторони контролюючих органів під час перетину кордону та до моменту прибуття на митний пост «Центральний» Сумської митниці ДФС не було. Під час перевірки вмісту контейнеру, який прибув з товаром, призначеним для ТОВ ОСОБА_3 , саме товариством було ініційовано проведення фізичного догляду вмісту контейнера та відібрання проб для подальшого експертного дослідження. Водночас, під час фізичного догляду було встановлено наявність товару, який за загальним видом сприймається неозброєним оком як тканина атласного переплетення, пофарбовані. Тканини виготовлені з синтетичних комлпексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Без покриття та просочення», типу ІМ40ДТ. При цьому, станом на проведення фізичного догляду та відібрання проб для експертного дослідження у декларанта ОСОБА_2 були наявні усі необхідні дані для подання тимчасової декларації. Так, у відповідності до ч. 1 ст. 260 МК України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобовязання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. На момент подачі вищезазначеної митної декларації ОСОБА_2 не володів точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку. Так, згідно вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 року, код товару згідно з УКТ ЗЕД може зазначатися на вибір декларанта на рівні перших чотирьох знаків у попередній МД для ввезення. Крім того, у відповідності до вимог п. 29 постанови Кабінету Міністрів України № 450 від 21.05.2012 року Питання, повязані із застосуванням митних декларацій , якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) може бути здійснений митним органом відповідно до ч. 21 ст. 356 МК України. Згідно вимог ч. 21 ст. 356 МК України за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи) , випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз) , якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.

18.06.2018 року ТОВ ОСОБА_3 на рахунок Сумської митниці ДФС було сплачено 892112,70 гривень попередньої оплати за митне оформлення, що стало підставою для оформлення Тимчасової декларації № UA805180/2018/011563 та на підставі класифікаційного рішення №КТ – UA805180/2018—179-2018 від 15.08.2018 року позивачем була подана до митного оформлення додаткова до тимчасової митної декларації на товар «Тканини атласного переплетення, пофарбовані. Тканини виготовлені з синтетичних комплексних текстурованих ниток поліефіру 100%. Без покриття та просочення», типу ІМ40ДТ № UA805180/2018/016346 та оформлена 26.08.2018. Різниця платежів сплачена на суму 25 692,85 грн.

Відповідно до ч. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил № 8 від 03.06.2005 року підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Являючись декларантом зазначеного у протоколі про порушення митних правил товару, в силу вимог вищевказаної статті, ОСОБА_2 не вчиняв жодних умисних дій, спрямованих на заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхидних для визначення коду товару з метою неправомірного зменшення розмур митних платежів, оскільки він подав спочатку тимчасову митну декларацію, а після вже лабораторних дослідженрь товару подав додаткову з метою сплати визначених платежів. ОСОБА_2 як декларантом були подані всі документи, передбачені як обовязкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару. Докази, які б вказували на те, що ОСОБА_2 умисно не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, матеріали не містять.

Відповідно до ухвали ВАСУ від 03.12.2015 року у справі № К/800/35863/15 (359/2056/15-а) :

«…статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, а тому зазначення ОСОБА_2 невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.»

Відповідно до ч.4 ст.3 МК України у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно Митного кодексу України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД.

Факт невідповідності заявленого позивачем в декларації коду товару не може являтися доказом того, що його дії були направлені на умисну недоплату податків та зборів та доказом вини.

Відповідно до ч.6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до ч.5 ст. 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

У даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару, адже було проведено експертизу, про що вказується у Постанові від 17.10.2018р. у справі № 1170/80500/18 та не заперечується Відповідачем. Таким чином у Відповідача не було підстав, з урахуванням положень ст. 69 МК України, для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Так, за змістом ст. ст. 458, 487 МК України, а також ст. ст. 2, 9 11 КУпАПпідставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак субєктивної та обєктивної сторони складу правопорушення. Дії ОСОБА_2 кваліфіковані посадовою особою митного органу за ознаками складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Обєктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявленні за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Субєктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.

Таким чином, обовязковою кваліфікуючою ознакою складу даного адміністративного правопорушення є умисел на його вчинення. Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків. Отже, ОСОБА_2 мав усвідомлювати характер своєх дій, передбачати її шкідливі наслідки та бажати їх настання. Склад правопорушення є єдиною та головною підставою для юридичної відповідальності. Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. При цьому положеннями ст. 257 МК України визначений такий перелік відомостей, які вносяться до митної декларації при митному оформленні товарів комерційного призначення. За змістом Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 року, заповнення граф митної декларації, зокрема найменування/опис товару здійснюється у відповідності до товаросупровідної документації. Відповідно до ч. 1 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Відповідно до ст. 266 МК України, декларант зобовязаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів предявити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів. Враховуючи викладене, та, приймаючи до уваги те, що декларування ввезеного на митну територію України товару було здійснено у відповідності до вимог митного законодавства, зокрема ст. ст. 257, 264 МК України, оскільки всі обовязкові ознаки товару були вказані декларантом у тимсовій митній декларації, а після лабораторного дослідження подана додаткова дікларація і сплачені відповідні платежі податкові в повному обсязі та згідно із товаросупровідними документами, що не суперечить вимогам закону, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутня ознака обєктивної сторони складу порушення митних правил, передбачених саме ст. 485 МК України. Крім того, аналізуючи вищевикладені обставини декларування ОСОБА_2 ввезеного на митну територію України товару в контексті змісту вищезазначених норм МК України та КУпАП, можна дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 субєктивної ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки обставини та характер вчинених ОСОБА_2 дій з митного оформлення товару не дозволяють говорити про наявність у нього умислу на незаявлення в митный декларацыъ неправдивих відомостей. Згідно ч. 1 ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно із ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку із відсутністю, в тому числі, складу адміністративного правопорушення. Крім того, визначаючи субєкта відповідальності за вчинення цього порушення митних правил, інспектор виходив із положень ч. 2 ст. 459 та ст. 65 ГК України, відповідно до яких, при вчиненні порушень митних правил підприємствами, субєктами відповідальності є посадові особи цих підприємств до яких відносяться керівники та інші особи підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обовязків відповідають за додержання вимог встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку. За змістом ст. 14 КУпАП службові особи несуть відповідальність за вчинення дій, які входять до кола їх службових обовязків. Аналізуючи викладене, можливо зробити висновок про те, що службова особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК України, якщо вона в межах своїх службових обовязків безпосередньо вчиняла дії, передбачені диспозицією цієї статті, або у будь який спосіб сприяла їх вчиненню. Проте надані матеріали не містять кола службових обовязків ОСОБА_2 та посилань, що саме було ним порушено. Згідно вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Відповідно до ч. 1 ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі Іатрідіс проти Греції , заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ) . Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі Антріш проти Франції , від 22.09.1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та Кушоглу проти Болгарії , заява № 48191/99, п. п. 49 62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 року у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції , п. п. 69, 73, Series А № 52) . Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідно до ст. ст. 61, 62Конституції України покладення адміністративної відповідальності за наявності відповідних сумнівів щодо саме доведеності вини, як субєктивної ознаки правопорушення особи та індивідуального характеру відповідальності призведе до порушення її прав передбачених Конституцією України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, беручи до уваги, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови, виходячи з того, що постанова позивачем отримана 02.11.2018 року, а з позовом до суду звернувся 12.11.2018 року.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 3, 61-62, 69, 458, 485, 529-533 МК України, стст. 6, 17, 71, 104-106, 162 КАС України, ст.ст. 288, 289, 293 КУпАП України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Сумської митниці ДФС (м. Суми вул. Юрія Вєтрова 24) про скасування постанови, винесеної у справі про порушення митних правил - задовольнити.

Скасувати постанову № 1170/80500/18 від 17.10.2018 року в справі про порушення митних правил за ст. 385 МК України відносно ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Ю. Корольова