Постанова № 8106498, 08.10.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-3166\2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2008 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сорочко C.O.,

при секретарі Ясинському .Г.,

з участю представника позивача Гадзан І.Ю.,

представника відповідача Костирко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом прокурора Щорського району Чернігівської області в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Щорського району Чернігівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області з адміністративним позовом до державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод» (далі - ДП «Новоборовицький спиртовий завод») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 7688 грн. 07 коп. та пені в розмірі 224 грн. 84 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на ДП «Новоборовицький спиртовий завод» середньооблікова кількість штатних працівників в 2007 році складала 109 осіб, а тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 4 робочих місця. Відповідно поданого відповідачем звіту у ДП «Новоборовицький спиртовий завод» працювало 5 осіб, яким встановлена інвалідність, якими відпрацьовано 41 місяць, що дорівнює створенню 3 робочих місць. Таким чином, відповідач повинен сплатили адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за одне нестворене робоче місце.

В судове засідання представник прокуратури Щорського району Чернігівської області не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні представник відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити та пояснила, що працевлаштуванню інвалідів передує їх звернення безпосередньо до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. На державну службу зайнятості

покладені обов'язки по реєстрації бажаючих працювати інвалідів, як безробітних, та здійсненню пошуку підходящої для них роботи. Державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників; розробляти і вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад пропозиції про встановлення для підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, квоти прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, та направляти таких громадян для їх працевліштування; направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікацій і знань, та з урахуванням їх побажань. Обов'язок суб'єкта господарювання щодо створення робочих місць для інвалідів, прямо передбачений ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не супроводжується обов'язком безпосередньо підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Станом на час подання звіту від 25.05.2007 p., на підприємстві були працевлаштовані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, тобто чотири особи, які мають інвалідність (та які продовжували працювати на підприємстві впродовж всього 2007 року). Разом з тим, відповідач повідомив центр зайнятості про наявність станом на 25.05.07 р. двох вакантних посад, на які могли б бути працевлаштовані інваліди. Таким чином, відповідач у 2007 році належним чином повідомляв центр зайнятості про наявність на підприємстві робочих місць для інвалідів в кількості, необхідній для повного виконання нормативу, передбаченого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Тобто, відповідачем такі робочі місця фактично були створені. Таким чином, на думку відповідача, ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, що унеможливлює застосування до нього адміністративно - господарських санкцій та, відповідно, здійснення нарахування пені.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закону) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції* зі статистики кількості працівників,

затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року№ 1442\ 11722.

Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Тому посилання відповідача на те, що товариством створені робочі місця для інвалідів, але вони не зайняті, оскільки такі особи не направлялись центром зайнятості є неправомірним, так як відповідно до вимог Закону обов'язок працевлаштування покладено на роботодавця.

Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частинами 9, 10 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 p. N 42 звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві ДП «Новоборовицький спиртовий завод» в 2007 році становила 109 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів

становить 4 особи. Вказані робочі місця на підприємстві відповідача у 2007 році були зайняті п'ятьма інвалідами, якими відпрацьовано 41 місяць, що відповідно до вищевказаної Інструкції дорівнює створенню 3 робочих місць.

Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2007 рік на підприємстві відповідача складає 838000 грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 7688, 07 грн. Таким чином за одне нестворене робоче місце штрафні санкції становлять 7688, 07 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової* ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Постановою правління Національного банку України від 21.04.2007 року № 107 встановлена з 30.04.2008 року облікова ставка у розмірі 12% річних, а тому розмір пені, розрахованої відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, становить 224, 84 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора Щорського району Чернігівської області в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Щорського району Чернігівської області в інтересах держави в особі відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області до державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод», задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод» (ідентифікаційний код 00375303) на користь відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області ((14017, м. Чернігів, вул. Комінтерну, 14, Держбюджет Щорського району, р\р 31215230700569 в ГУДКУ у Чернігівській області МФО 853592, код 21408863) 7688 (сім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 07 коп. адміністративно-господарські санкції та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 84 коп. пені.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі,

особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.