Вирок № 81064954, 09.04.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/2521/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді - Пилип'юк Г. М.

за участю секретаря - Зубрицької О. М.

прокурора - Скобала Р. О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальне провадження № 12018140060000909 від 10.03.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженеця с. Грабовець, Сколівського р-ну, Львівської обл., українця, громадянина України, без постійного місця проживання та реєстрації, раніше судимий, останній раз вироком Сихівського районного суду м. Львова від 07.03.2019 року за ч. 2 ст, 185 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, востаннє 09.01.2018 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України будучи звільненим від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став, та знов вчинив корисливий злочин.

Так, 10.03.2018 приблизно о 13:45 годині, ОСОБА_1, перебуваючи на території Головного залізничного вокзалу м. Львова, що на пл. Двірцева. 1 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав металеву решітку дощової каналізації, вартість якої згідно висновку товарознавчого експерта №3/15 від 12.03.2018 року становить 566,59 грн., котра належить виробничому підрозділу «Вокзал станції Львів» філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця», заподіявши матеріальної шкоди на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, а саме як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

Окрім цього, 16.04.2018 року приблизно о 12:30 годині, ОСОБА_1, перебуваючи на залізничній колії № 29 залізничного вокзалу станції "Львів, що на пл Двірцева, 1 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу намагався таємно викрасти 28 металевих костилів для кріплення залізничної коли, 4 металеві підкладки С/П Д-65 для кріплення залізничної коли, вартість яких згідно висновку товарознавчого експерта № 9/262 від 27.04.2018 року становить 248, 20 грн., котрі належать підрозділу «Львівська дистанція колії» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», однак свій злочин не довів до кінця з причин що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками поліції та у вчиненому ним замаху на крадіжку зазначеного майна викритий.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, а саме як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України.

Окрім цього, 30.05.2018 року близько 14:30 годин, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні торгового центру «Епіцентр К», що по вул.Городоцька, 302 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, повторно, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, шляхом вільного доступу, вважаючи, що його ніхто не бачить, таємно викрав трос стрічковий торгової марки «BELAUTO 4,5т. 5м.» вартістю 264,40 грн без ПДВ, однак з незалежних від його волі причин свій злочинний намір до кінця довести не зміг, так як після проходження касової зони був зупинений працівником охорони і надалі переданий працівниками поліції.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, а саме як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України.

Окрім цього, 24.07.2018 близько 14:00 годин, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні супермаркету «Рукавичка», що по вул. Городоцька, 76 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, шляхом вільного доступу, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав лікер марки "Шеріданс", ємкістю 0,5 літрів, вартістю 367 гривень 88 копійок без ПДВ, який в подальшому заховав під куртку та не оплативши його вартості покинув приміщення магазину.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, а саме як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю та пояснив, що в період з 10.03.2018 року по 24.07.2018 року здійснював крадіжки майна на площі Двірцевій, 1 у м. Львові, а саме металеву решітку дощової каналізації, металеві костилі та металеві підкладки, а також трос стрічовий з торгового центру "Епіцентр" та лікер "Шеріданс" з супермаркету "Рукавичка". Крадіжки вчиняв у зв'язку з важким матеріальним становищем. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав не доцільним дослідження інших доказів по справі, обмежився допитом обвинуваченого.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, показаннями обвинуваченого, доказами, що характеризують особу обвинуваченого.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновані, доведена повністю.

Виходячи з вимогст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України є правильною, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, а також закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання»(із змінами станом на 6 листопада 2009р.) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_1 є злочином середньої тяжкості.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відсутні.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, перебуває на обліку в наркологічному диспансері, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, не бажає стати на шлях виправлення, а тому суд дійшов висновку, що достатнім і необхідним обвинуваченому буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України.

Оскільки після постановлення вироку Сихівським районним судом м. Львова від 07.03.2019 року, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 винен ще і в інших злочинах, вчинених ним до постановлення попереднього вироку, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, остаточно, за сукупністю злочинів, слід обрати покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначених за даним вироком та вироком Сихівського районнного суду м. Львова від 07.03.2019 року.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 16.09.2018 року.

Запобіжний захід до всупу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Керуючись ст.ст.368-370,371,374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за: - ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки;

- ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 /один/ рік;

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим за вироком Сихівського районнного суду м. Львова від 07.03.2019 року, яким його засуджено на 4 /чотири/ роки 1/один/ місяць позбавлення волі, обрати ОСОБА_1 покарання 4 /чотири/ роки 1 /один/ місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 залишити до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 16.09.2018 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 1 904 грн. 30 коп.

Речові докази: металеву решітку з водостічної канави повернути ПАТ "Українська залізниця", металеві костилі для кріплення колії в кількості 28 штук, 4 металеві підкладки повернути ПАТ "Українська залізниця", трос стрічковий торгової марки «BELAUTO 4,5т. 5м.» повернути гіпермаркету "Епіцентр".

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Г. М. Пилип'юк