Ухвала суду № 81063586, 10.04.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6253/18

Провадження № 2-з/333/23/19

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дмитрієвої М.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позовної заяви у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» ОСОБА_3, Приватного підприємства «ЕКСПЕРТНЕ АГЕНСТВО», ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», про визнання недійсними результатів електронних торгів, договору про відступлення права вимоги та скасування рішення державного реєстратора, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» ОСОБА_3,, ПП «ЕКСПЕРТНЕ АГЕНСТВО», ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», про визнання недійсними результатів електронних торгів, договору про відступлення права вимоги та скасування рішення державного реєстратора.

12 березня 2019 року представником позивача надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру № 86 в буд. 40 по вул. Чумаченка, буд. 40/вул. Комарова, буд. 8 та заборону вчиняти ОСОБА_4 та іншим особам дії щодо цієї квартири, а саме: передавати її у користування, вселятися в неї, виселяти з неї позивача та інших осіб, які в ній проживають, вчиняти реєстраційні дії, реєструвати в ній місце проживання чи перебування будь – яких осіб.

У період часу з 13 березня 2019 року по 09 квітня 2019 року включно суддя Дмитрієва М.М. перебувала у щорічній відпустці.

Оскільки відповідно до п. 13 ст. 7, ч. 3 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, тобто у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та без проведення судового засідання, фіксування останнього за допомогою звукозаписувальних технічних засобів згідно зі ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Як встановлено, у ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За змістом ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити засоби забезпечення позову, в тому числі шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Тобто арешт на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Жодних документі, підтверджуючих право власності відповідача станом на 12 березня 2019 року (часу звернення із заявою про забезпечення позову) суду не надано.

Всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, хто на цей час є власником вказаного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, відповідно до вищевказаної норми закону, суд вважає за необхідне роз’яснити заявнику про необхідність надання додаткових доказів щодо власника спірної квартири.

У разі неможливості отримання вказаних доказів самостійно, позивач має право звернутися до суду в порядку, передбаченому ст.ст. 116-118 ЦПК України, із заявою про забезпечення доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність на цей час правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки вказане клопотання є передчасним.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151-153, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позовної заяви у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» ОСОБА_3, Приватного підприємства «ЕКСПЕРТНЕ АГЕНСТВО», ОСОБА_4, Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Державна організація (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», про визнання недійсними результатів електронних торгів, договору про відступлення права вимоги та скасування рішення державного реєстратора – залишити без задоволення.

Сторони можуть отримати інформацію про стан розгляду справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua/fair/sud0812/

Роз'яснити, що заявник не позбавлений можливості на повторне звернення до суду із заявою після усунення умов, що були підставою для відмови в задоволені заяві.

Копію цієї ухвали направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва