Рішення № 81063565, 03.04.2019, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1264/18

Провадження № 2/321/20/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2019 року

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Машкіної Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Бородіної І.В.

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, посилаючись на такі обставини.

Позивачу на праві особистої власності належить житловий будинок за адресою: смт.Михайлівка, вул. Незалежності (Дзержинського), буд. 24, Михайлівського району, Запорізької області.

01.10.1996 року в житловому будинку був зареєстрований син позивача - ОСОБА_3, який фактично проживає тривалий час за адресою: вул. Шкільна, 239, смт.Михайлівка, Михайлівського району, Запорізької області.

Відповідач ОСОБА_3 будь – яких витрат на утримання житлового будинку, в якому зареєстроване його місце проживання, він не здійснює.

Позивач звертався до нього з проханням добровільно виписався, на що отримав усну відмову.

Уточнивши до початку судового засідання підстави позову, а саме: відсутність відповідача ОСОБА_3 без поважних причин за місцем реєстрації понад один рік, позивач просить визнати його таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням та зобов’язати Михайлівську селищну раду Михайлівського району Запорізької області зняти його з місця реєстрації за цією адресою.

В судовому засіданні позивач, представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягали, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Позивач пояснив, що у зв’язку з тим, що в його будинку зареєстрований син, який там фактично не проживає і будь-якої допомоги на його утримання не надає, він змушений сплачувати комунальні послуги в повному обсязі і не має можливості оформити субсидію, що перешкоджає йому в користуванні його власністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засідання позов не визнав. Пояснив, що в 2013 році він добровільно пішов з батьківського будинку, оскільки одружився і з того часу проживає з дружиною в будинку її матері, який знаходиться на сусідній вулиці. До батька він приходив в гості, на його прохання допомагав на городі, їздив з ним по дрова. Спільно з батьком вони займалися особистим селянським господарством і на цьому ґрунті між ними виникали конфлікти, в тому числі і з викликом поліції. Коли батько був в лікарні, він навідувався до його будинку, щоб приглядати за господарством. Визнав факт того, що в 2013 році він добровільно залишив батьківський будинок і до теперішнього часу не проживає в ньому, витрати на його утримання не несе, вселитися не намагався, доступ до ключів від вхідних дверей має. Проте, заперечував проти зняття його з місця реєстрації за вказаною адресою, оскільки не впевнений, що теща зареєструє його за теперішнім місцем проживання.

Представник Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області в судове засідання не з’явився, надали заяву в якій просять розглядати справу за їх відсутності.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: смт.Михайлівка, вул. Незалежності (Дзержинського), буд. 24, Михайлівського району, Запорізької області, що підтверджується договором купівлі-продажу №б/н від 13.12.1979 року.

Згідно домової книги в зазначеному житловому будинкузареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, його дружина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідкою з місця проживання Михайлівської селищної ради № 3233 від 06.06.2018 року.

Згідно акту – довідки депутата Михайлівської селищної ради від 01.06.2018 року від 01.06.2018 року, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дзержинського), буд. 24, Михайлівського району, Запорізької області, але фактично проживає по вул. Шкільна (Островськог), 239 (а.с. 12).

З акту – довідки депутата Михайлівської селищної ради від 10.12.2018 року, складеного за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дзержинського), буд. 24, Михайлівського району, Запорізької області, фактично проживає з 2013 року по вул. Шкільна (Островськог), 239 (а.с. 57).

Згідно відмітки в паспорті громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, він перебуває в зареєстрованому шлюбі з 04.07.2014 року (а.с. 32).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що позивач є її рідним братом, який разом з дружиною проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дзержинського), буд. 24. Племінник ОСОБА_3 також проживав в зазначеному будинку з дитинства. З 2013 року племінник постійно проживає зі своєю дружиною на вул. Шкільна, 239, з батьківського будинку виписуватися відмовляється, у зв’язку з чим останній позбавлений можливості оформити субсидію на ЖКП. При цьому, син не надає жодної допомоги батьку, який за віком, станом здоров’я та матеріальним становищем такої допомоги потребує. Останнім часом стосунки між ними напружені, оскільки син провокує батька на конфлікти, в тому числі і з викликом поліції, що негативно позначається на його здоров’ї.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона є донькою позивача і рідною сестрою відповідача ОСОБА_3 Брат з 2013 року постійно проживає зі своєю дружиною на вул. Шкільна, 239, з батьківського будинку виписуватися відмовляється, у зв’язку з чим останній позбавлений можливості оформити субсидію на ЖКП. Вона в цьому будинку не зареєстрована і не проживає. При цьому, вона надає допомогу батькам в утриманні будинку та сплаті комунальних послуг на відміну від брата, який там прописаний. Останнім часом стосунки між ними напружені, оскільки син провокує батька на конфлікти, що негативно позначається на його здоров’ї.

Оцінюючи показання свідків, суд враховує, що вони є членами сім’ї сторін, проте повідомлені ними фактичні обставини справи не викликають сумніву в їх достовірності та правдивості, оскільки є логічними, послідовними і підтверджуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, не заперечуються відповідачем ОСОБА_3

Отже, судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_3 дійсно з 2013 року до теперішнього часу не проживає в житловому будинку за адресою: смт.Михайлівка, вул. Незалежності (Дзержинського), буд. 24, Михайлівського району, Запорізької області. Доказів поважних причин відсутності ОСОБА_3 в зазначеному житлі, іншої домовленості з його власником або встановлено законом, суду не надано.

Право на повагу до житла гарантує ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Стаття 47 Конституції України та ст. 9 ЖК України передбачають, що кожен має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користування інакше ніж з підстав і в порядку, визначених законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове

приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі та доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 до ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт.Михайлівка, вул. Центральна, буд. 22 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, особою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком за адресою: смт.Михайлівка, вул. Незалежності (Дзержинського), буд. 24, Михайлівського району, Запорізької області.

Зобов’язати Михайлівську селищну раду Михайлівського району Запорізької області зняти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, з місця реєстрації за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Незалежності (Дзержинського), буд. 24.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_8