Ухвала суду № 81062783, 03.04.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7375/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., при секретарі судового засідання Химинець О.Я., за участю прокурора Рак В.С., слідчого Хайрутдінов Е.О., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070100000334 – старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Дочинець В.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 та ч.3 ст.289 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070100000334 від 03.04.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 та ч.3 ст.289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5, точних дати, часу та місця не встановлено, але не пізніше 29 березня 2018 року, маючи на меті незаконне збагачення, шляхом вимагання від потерпілих грошових коштів та незаконного заволодіння належними останнім транспортними засобами, відводячи собі ролі організаторів та виконавців злочинів, організували стійку групу, до якої, як співвиконаців, залучили ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інших, невстановлених досудовим розслідуванням, осіб.

Учасники організованої групи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інші, невстановлені досудовим розслідуванням, учасники, маючи єдиний план злочинних дій, розроблений співорганізаторами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з розподілом функцій кожного, відомий всім її членам, направлений на реалізацію злочинного наміру з незаконного збагачення, який всі учасники погодились виконувати, добровільно підкорялись під час злочинної діяльності співорганізаторам і керівникам групи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що виразилось у свідомому виконанні усіх їх вказівок.

Так, члени організованої групи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інші, невстановлені досудовим розслідуванням, учасники, будучи згуртованими єдиними намірами щодо незаконного заволодіння чужим майном, маючи на меті вчинення злочинів проти власності та проти безпеки руху та експлуатації транспорту, діючи виключно з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи відповідно розроблено співорганізаторами плану, вчинили ряд особливо тяжких злочинів, а саме вимагань, шляхом пред’явлення потерпілим протиправних вимог передачі належного останнім майна, здебільшого грошових коштів, обумовлюючи таку вимогу надуманими обставами, та висловлюючи потерпілим погрози насильства над ними та їх близькими родичами, або ж вчиняючи насильство над потерпілими, обмежуючи права потерпілих на володіння, користування та розпорядження належним їм майном, зокрема транспортними засобами, шляхом незаконного заволодіння ними, завдавши при цьому потерпілим, загалом, майнової шкоди у великих розмірах.

З метою реалізації злочинного наміру, співорганізатори групи, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, використовуючи інформацію надану пособником та безпосереднім виконавцем ОСОБА_1, а також іншим, невстановленим досудовим розслідуванням, учасником, який також виконував роль пособника, визначили осіб (потерпілих), яким буде пред’явлення неправомірна вимога передачі їм належного останнім майна, а саме грошових коштів, зокрема такими особами були визначені ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Для досягнення злочинної мети, відомої всім співучасникам, члени організованої групи діяли спільно і узгоджено, при цьому кожний з них вносив свій вклад у вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, згідно з покладеною функцією, усвідомлюючи, що вчиняє злочини спільно з іншими його учасниками, відповідно до визначеного протиправного напрямку діяльності та розуміючи, що обумовлена злочинна мета може бути досягнута лише в результаті спільної незаконної діяльності всіх членів групи.

Згідно розподілу ролей та розробленого плану, відомого та схваленого всіма учасниками організованої групи, ОСОБА_1 доручено безпосередньо контактувати з потерпілим ОСОБА_13 та домовитись з останнім про зустріч; разом з іншими учасниками організованої групи, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_8 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, брати участь у вимаганні грошових коштів від потерпілого ОСОБА_13 та у незаконному заволодінні належним йому транспортним засобом, при цьому застосовуючи до потерпілого фізичне насильство.

Разом з тим, у складі організованої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 групи, ОСОБА_1 разом з іншими її учасники, умисно вчинили ряд особливо тяжких злочинів, а саме вимагання, що завдало значної шкоди потерпілому, та незаконне заволодіння його транспортним засобом, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, що завдало значної матеріальної шкоди, вчинене повторно, на території Тячівського району, Закарпатської області, за наступних обставин:

Так, 11 квітня 2018 року, близько 19:00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4, ОСОБА_8, та іншими невстановленими особами, діючи з прямим умислом, повторно, в складі організованої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 групи, згідно попередньо розробленого плану та розподілених функцій, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, знаходячись на вулиці Центральній в селі Угля, Тячівського району поряд із кафе «Оленка», із застосуванням насильства, пред’явили ОСОБА_13 протиправну, безпідставну вимогу на передачу їм грошових коштів у розмірі 80000 (вісімдесяти тисяч) Чеських крон, що згідно курсу НБУ на дату вимоги складало 101388,08 грн. (сто одна тисяча триста вісімдесят вісім гривень вісім копійок), за наступних обставин.

Так, приблизно на початку квітня 2018 року, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_1, згідно визначеної йому ролі пособника, виконуючи надані йому функції,дізнавшись про повернення додому із сезонних заробіток в Чеській Республіці потерпілого ОСОБА_13, в якого наявні грошові кошти та транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Passat B6», 2007 року випуску, реєстраційний номерний знак Чеської Республіки 5АН1854,повідомив про це організатора ОСОБА_4

Після чого, ОСОБА_4 як співорганізатором, додатково розроблений детальний план пред’явлення потерпілому ОСОБА_13 протиправної вимоги на передачу йому на іншим учасникам організованої групи грошових коштів, який (план) узгоджено з іншим співорганізатором ОСОБА_5 та ними двома, вирішено, що безпосередніми виконавцями вказаного злочинного плану будуть ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, оскільки учасники вимагання вчиненого відносно ОСОБА_12, не можуть брати участь у пред’явлені вимоги потерпілому ОСОБА_13, через написання заяви ОСОБА_12 та знаходженні останніх у полі зору правоохоронних органів. Після чого, зазначений детальний план, доведено до всіх учасників організованої групи.

Так, згідно вказаного плану: ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 безпосереднього спілкуватимуться з потерпілим ОСОБА_13, пред’являть йому протиправну вимоги на передачу їм та іншим учасникам організованої групи грошовим коштів, а також застосують до останнього насильство та заволодіють транспортним засобом потерпілого ОСОБА_13 у разі відмови останнього у виконанні пред’явленої вимоги на передачу грошових коштів, а ОСОБА_8 та двоє невстановлених досудовим розслідуванням особи, знаходячись поруч із ОСОБА_4 та ОСОБА_1, своєю присутністю та шляхом словесних погроз і жестикуляції руками, повинні викликати у потерпілого ОСОБА_13 страх та реальні побоювання за власне життя, здоров’я та майно,

В подальшому, 11.04.2018 року о 15 годині 25 хвилин ОСОБА_1 діючи у складі організованої ОСОБА_5 та ОСОБА_4 групи, згідно попереднього розробленого плану, за допомогою додатку «Viber» із абонентського номера +420775685567 зателефонував потерпілому ОСОБА_13 і наказав через дві години під’їхати до центру села Угля, Тячівського району «для розмови». Цього ж дня, приблизно о 19 годині потерпілий ОСОБА_13, не підозрюючи злочинних намірів вказаних вище осіб, на вищеописаному, належному йому транспортному засобі марки «Volkswagen», прибув до центру села Угля, Тячівського району, та припаркувавшись біля магазину «Оксана», вийшов з автомобіля і підійшов до ОСОБА_1, який вже чекав на нього.

У свою чергу, ОСОБА_1 на виконання відведеної йому злочинної ролі, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, з метою викликати в потерпілого страх та побоювання, видаючи себе за так званого «кримінального авторитета» запитав ОСОБА_13 коли він поверне гроші, на уточнююче питання потерпілого, ОСОБА_1 відреагував агресивно, та побачивши у потерпілого травму лівого плечового суглоба, схопивши за нього відповів: «Вася всі платять, всі роблять і заносять і ти будеш платити», після чого наніс декілька ударів рукою по шиї потерпілому.

В цей час, до них на транспортному засобі марки «Audi» моделі«Q7» приїхав ОСОБА_4, ОСОБА_8В, та двоє невстановлених осіб, які на відведення їм злочинної ролі, видаючи себе за «кримінальне угрупування, яке кришує заробітчан у Чеській Республіці» обступили потерпілого ОСОБА_13, та ОСОБА_4 висловив потерпілому вимогу передачі їм 80000 Чеських крон, нібито, в якості повернення неіснуючого боргу потерпілого.

Після того, як потерпілий ОСОБА_13 став висловлювати заперечення на існування будь-якого боргу, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_4 реалізуючи єдиний злочинний намір на протиправне заволодіння майном потерпілого почали погрожувати останньому застосуванням до нього насильства.

Не зупинившись на цьому, в цей же час ОСОБА_4, реалізуючи єдиний злочинний план, направлений на протиправне заволодіння майном ОСОБА_13, побачивши, що потерпілий в руках тримає ключ запалювання від свого автомобіля на якому приїхав марки «Volkswagen», нанісши потерпілому удар долонею правої руки, затиснутою у кулак, в область грудей, незаконного заволодів ключем.

Після чого, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та двоє невстановлених осіб, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на реалізацію єдиної злочинної мети направленої на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, а також для забезпечення беззаперечного виконання потерпілим ОСОБА_13 пред’явленої йому завідомо протиправної вимоги, незаконно заволоділи належним йому транспортним засобом марки «Volkswagen» моделі «Passat B6», 2007 року випуску, реєстраційний номерний знак Чеської Республіки 5АН1854, зокрема після того, як ОСОБА_4 заволодів ключем запалювання від вказаного транспортного засобу, ОСОБА_1, з метою подавлення спротиву потерпілого, наніс ОСОБА_13 ще декілька ударів долонями рук, затиснутими у кулаки в область грудей, голови та шиї, після чого ОСОБА_4 пред’явив потерпілому вимогу на передачу їм документів на вказаний транспортний засіб, тобто свідоцтва про його реєстрацію та страховий поліс, які потерпілий, побоюючись за власне життя та здоров’я дістав з транспортного засобу та передав ОСОБА_4, який в свою чергу разом з ОСОБА_1 та невстановленою особою, дістав силою потерпілого ОСОБА_13 з транспортного засобу, та передав ключ запалювання ОСОБА_8, який в свою чергу, діячи згідно розроблено злочинного плану, сів за кермо транспортного засобу потерпілого ОСОБА_13, привів його у рух, та здійснив його транспортування з місця події до попередньо визначеного співорганізатором ОСОБА_4, невстановленого досудовим розслідуванням, місця.

Умисними діями ОСОБА_1 та інших учасників організованої групи потерпілому ОСОБА_13 завдано значної матеріальної шкоди, тобто на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення щодо потерпілого тяжких злочинів, а саме на суму 141980,00 грн. (сто сорок одну тисячу дев’ятсот вісімдесят гривень нуль копійок).

29 грудня 2018 року, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, щодо ОСОБА_1 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 189 та ч. 2 ст. 289 КК України, яке відповідно до ст. 135 КПК України, направлене за місцем його реєстрації разом з повісткою про виклик на 04.01.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.01.2019 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

28 лютого 2019 року, на підставі ч. 1 ст. 279 КПК України, щодо ОСОБА_1 складене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про те, що він підозрюється у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 3 ст. 289 КК України.

02 квітня 2019 року, підозрюваного ОСОБА_1 затримано працівниками ДПСУ на території міжнародного пункту пропуску «Шегині-Медика».

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 та ч.3 ст.289 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, приймаючи до уваги, що жоден більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Зокрема, прокурор звернув увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 та ч.3 ст.289 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та йому загрожує лише реальне покарання без можливості звільнення від його відбування, наведенні в клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а тому виключають можливість обрання стосовно підозрюваної більш м’якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою. Зауважив, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 були вчинені із застосуванням насильства до потерпілого, тому просив не визначати розмір застави.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання та просила обрати більш м’який запобіжний захід. Вказала, що підозрюваний повернувся на територію України добровільно та не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Підозрюваний також заперечив щодо задоволення клопотання. Зазначив, що має сім’ю та постійне місце проживання. Повідомив, що працює у Чехії і як тільки дізнався, що орган досудового розслідування має намір затримати його, повернувся самостійно.

Заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення підозрюваного та його захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 та ч.3 ст.289 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070100000334 від 03.04.2018 року.

28 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 складене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про те, що він підозрюється у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189 та ч. 3 ст. 289 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів.

Слідчим суддею встановлено, що 02 квітня 2019 року, підозрюваного ОСОБА_1 затримано працівниками ДПСУ на території міжнародного пункту пропуску «Шегині-Медика» на виконання ухвали від 04.01.2019 року про дозвіл на затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Матеріали провадження, на які вказав слідчий та прокурор у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні даних кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Слідчим суддею у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності притягувався, проте судимість у встановленому законом порядку погашена, має постійне місце проживання та сім’ю, працює за кордоном, порушень процесуальної поведінки не допускав та не веде аморальний спосіб життя.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддею враховано тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, покарання, яке очікує особу в разі доведення винуватості, та ту обставину, що підозрюваний повернувся на територію України добровільно, що нівелює ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, а інші ризики слід оцінювати у сукупності з даними про особу підозрюваного, які б давали підстави для обрання підозрюваній саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні даних злочинів за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м’які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов’язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою.

Таким чином, слідчим та прокурором в ході розгляду клопотання не доведено наявність ризиків, на які вони посилаються як на підставу застосування найбільш суворого запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м’який запобіжний захід, а саме домашній арешт у нічний період, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 194, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 та ч.3 ст.289 КК України – запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- заборонити залишати місце фактичного проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, в нічний період доби, а саме з 21:00 по 07:00 год. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в’їзд в Україну.

Роз’яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань.

Встановити строк дії ухвали ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під домашнім арештом до 03 червня 2019 року включно.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного – Тячівському ВП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Деметрадзе