Ухвала суду № 81058260, 23.01.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/525/17

провадження № 2/753/2735/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., вивчивши матеріали за позовом Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49" до ОСОБА_2 щодо стягнення зибитків, завданих останнім як працівником вказаного підприємства,

Встановив:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з вказаним позовом до відповідача в порядку цивільного судочинства.

Вважаю, що вказану заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.119 ЦПК України, а саме: не вказано ціни позову; відсутнє обгрунтування (якому кореспондує і обов"язок щодо зазначення відповідних доказів) щодо існування підстав, передбачених законом щодо відповідної матеріальної відповідальності відповідних працівників у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (в тому числі в контексті положень п.2) ч.1 статті 133 КЗпП України); не зазначено доказів щодо використання конкретних коштів (які за твердженням позивача були зняти відповідачем з банківського рахунку позивача) не за призначенням (по кожному пункту згідно з рухом коштів), а також в позові відсутній відповідний розрахунок щодо дати зняття коштів, призначення, та складових сум щодо загальної вищевказаної суми і обгрунтування цього відсутнє.

Згідно зі ст.9 КЗпП України, яка встановлює недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище працівників - умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Відповідно до положень статті 132 КЗпП України - за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Відповідно до положень п.2) ч.1 статті 133 КЗпП України - у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Згідно з вимогами статті 215 ЦК України: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.121 ЦПК України вважаю, що позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу належить надати строк для виконання зазначених вимог.

Керуючись ст.121 ЦПК України,

Ухвалив:

Залишити без руху позовну заяву Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49" з наданням позивачу строку для виправлення недоліків терміном 5 днів з моменту отримання цієї ухвали.

Якщо у встановлений термін зазначені вимоги не будуть виконані заява буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: