Рішення № 81058194, 10.04.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2797/19

Провадження № 2/727/789/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Вальчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.АЙ-КООП», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки в результаті ДТП, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.АЙ-КООП» про відшкодування матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки в результаті ДТП посилаючись на те, що ОСОБА_6 09.06.2018 року о 17.53 год. керуючи транспортним засобом «Опель Вектра», н.з. НОМЕР_3, по вулиці Небесної Сотні м. Чернівці, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги в русі, в результаті чого допустив зіткнення із транспортним засобом «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1, під його керуванням. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до схеми місця ДТП від 09.06.2018 року транспортний засіб «Део Ланос» отримав пошкодження, а саме: деформацію капота, пошкодження лакофарбового покриття капота, пошкодження решітки радіатора, пошкодження лакофарбового покриття та деформацію передньої декоративної накладки бампера, деформацію переднього номерного знака, деформацію лівого крила, пошкодження передньої лівої фари, деформацію переднього бампера, пошкодження та деформацію ріснічок обох передніх фар.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.10.2018 року вину правопорушника ОСОБА_6 доведено.

Транспортний засіб «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ОСОБА_2, а він є володільцем та користувачем даного транспортного засобу.

Відповідно до накладної №10А від 11.07.2018 року, накладної №10А від 12.07.2018 року, акту виконаних робіт ним на ремонт транспортного засобу «Део Ланос» витрачено кошти в сумі 25100 грн.

На дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого автомобіля «Опель Вектра», н.з. НОМЕР_3, була застрахована АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на підставі Полісу ОСЦПВВНТЗ №АК/8295325.

Він звертався із заявою до страхової компаній про компенсацію збитків, однак у відповідь отримав відмову.

А тому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 25100 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 березня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Доповнили, що позивач за власні кошти відремонтував автомобіль оскільки він був йому потрібен, однак відповідач відмовляється відшкодовувати шкоду. Крім того, позивач не звертався до страхової компанії раніше, оскільки не знав, чи цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована. Просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1, належить на праві власності третій особі ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.20).

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.10.2018 року (а.с.15) ОСОБА_6 09.06.2018 року о 17.53 год. керуючи транспортним засобом «Опель Вектра», н.з. НОМЕР_3, по вулиці Небесної Сотні м. Чернівці, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги в русі, в результаті чого допустив зіткнення із транспортним засобом «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вина ОСОБА_6 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП доведена, дії кваліфіковані вірно.

Відповідно до схеми місця ДТП від 09.06.2018 року (а.с.27-28) транспортний засіб «Део Ланос» отримав пошкодження, а саме: деформацію капота, пошкодження лакофарбового покриття капота, пошкодження решітки радіатора, пошкодження лакофарбового покриття та деформацію передньої декоративної накладки бампера, деформацію переднього номерного знака, деформацію лівого крила, пошкодження передньої лівої фари, деформацію переднього бампера, пошкодження та деформацію ріснічок обох передніх фар.

Як встановлено в судовому засіданні, на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого автомобіля «Опель Вектра», н.з. НОМЕР_3, була застрахована АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на підставі Полісу ОСЦПВВНТЗ №АК/8295325.

Відповідно до ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода має бути оцінена у порядку та в спосіб, який передбачено законом.

Відповідно до пункту 33.3 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів). Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.

Статтями 33, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено порядок звернення у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати). Водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: дотримуватися передбачених Правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси. Водій невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, відповідно до вимог Закону.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їхні працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 не повідомив ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.АЙ-КООП» про дорожньо-транспортну пригоду, у встановлений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк.

Посилання представників позивача на те, що позивачу не було відомо, чи цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована є безпідставним, оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ст.124 КУпАП, позивач мав змогу дізнатися про страхову компанію, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність ОСОБА_6, записати серію та номер полісу. Вказану інформацію позивач мав можливість отримати як від працівників поліції, так і від ОСОБА_6, однак вказані дії він не вчинив.

Про дорожньо-транспортну пригоду ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.АЙ-КООП» повідомлено лише грудні 2018 року під час звернення третьої особи ОСОБА_2 із заявою на виплату страхового відшкодування.

Як встановлено в судовому засіданні, пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1, на день повідомлення страхової групи про дорожньо-транспортну пригоду та звернення третьої особи ОСОБА_2 до страхової компанії із заявою про відшкодування майнової шкоди, був відремонтований. Вказані обставини також підтверджуються повідомленням ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.АЙ-КООП» (а.с.29-30).

Суд вважає, що позивачем було порушено пункт 33.3 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо обов'язку збереження пошкодженого транспортного засобу у такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, до огляду представником страховика.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року по справі №405/5159/15-ц.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів негайної потреби в проведенні ремонту автомобіля та його використанні.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 порушив порядок і строки звернення до страхової компанії, що призвело до неможливості призначення страховиком розміру завданої шкоди.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.АЙ-КООП», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки в результаті ДТП, є безпідставними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню і понесені судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.АЙ-КООП», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки в результаті ДТП відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 10 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: