
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-сс/793/94/19 Справа № 711/517/19 Категорія: ст. 179 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 січня 2019 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України,-
в с т а н о в и л а :
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_7.
В обґрунтування клопотання вказував, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7, 14.01.2016, близько 17 години, керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер АХ077ВІ, рухаючись по автомобільній дорозі від селища Орбіта в напрямку м. Чигирин Черкаської області, знаходячись неподалік перехрестя з ґрунтовою дорогою в напрямку с. Бітове Чигиринського району Черкаської області, в ході роз’їзду із зустрічним автомобілем, в момент виникнення небезпеки для його руху у вигляді пішохода ОСОБА_11, який перетинав проїзну частину автодороги в недозволеному місці, зліва - направо відносно руху автомобіля, не маючи технічної можливості уникнути наїзду шляхом застосування екстреного гальмування, згідно висновку судово - автотехнічної експертизи №4/1347 від 17.10.2016, допустив наїзд на вказаного пішохода, спричинивши йому тілесні ушкодження, таким чином поставив ОСОБА_11 у небезпечний для життя стан.
Після чого, ОСОБА_7 зупинився та вийшов із керованого ним автомобіля, підійшов до потерпілого, переконався в його безпорадному стані, внаслідок завданих йому в ході наїзду автомобілем «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер АХ077ВІ тілесних ушкоджень, завідомо знаючи та усвідомлюючи, що потерпілий позбавлений можливості самостійно вжити заходів для самозбереження, маючи змогу надати йому допомогу, відтяг потерпілого на ліве узбіччя автодороги, де залишивши його в небезпечному для життя стані, порушення вимог п. 2.10 а), г) та д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не вжив заходів для надання медичної допомоги потерпілому, чи виклику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, не повідомив про дану дорожньо-транспортну пригоду орган, чи уповноважений підрозділ Національно поліції, та з місця події зник.
В подальшому, того ж дня близько 19 години, ОСОБА_7 повернувся на місце вчинення дорожньо - транспортної пригоди, знайшов тіло ОСОБА_11, вчинив активні дії спрямовані на приховування слідів кримінального правопорушення, а саме відтяг тіло потерпілого в лісосмугу розташовану поряд з місцем дорожньо-транспортної пригоди, де викопав яму і перемістив до неї тіло потерпілого, присипав його землею та замаскував гіллям.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11, отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події. Відповідно до висновку судово - медичної експертизи №03-01/46 від 16.01.2016 року, причиною смерті ОСОБА_11 є сполучена травма голови, тулуба та кінцівок, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень з ознакою небезпеки для життя, що ускладнилось розвитком шоку, між виявленими тілесними ушкодженнями та настанням смерті мається прямий причинний зв’язок. В зв’язку з тяжкістю і масивністю виявлених тілесних ушкоджень виключена можливість запобігання смерті навіть за умови надання своєчасної медичної допомоги.
17.01.2019 ОСОБА_7, оголошено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, тобто у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан і мав змогу надати йому допомогу.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.01.2019 року клопотання слідчого задоволено частково.
Застосовано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 такі обовязки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; 2) не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання м. Харків провул.Горбанівський буд.2 та місця роботи.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 січня 2019 року, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на підозрюваного відповідні обов’язки: не відлучатися з місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, із 22 години по 06 годину без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю профілактично впливати на ОСОБА_7, з метою попередження можливості його ухилення від слідства та суду, а також вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, впливу на потерпілого, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні; утримуватись від спілкування зів свідками ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14
Стверджує, що слідчий суддя дійшов невірного висновку про недоведеність мети та підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосував більш м’який запобіжний захід, при цьому не врахувавши і не надавши належної оцінки посиланню органу досудового розслідування на наявність вказаних у ст. 177 КПК України ризиків, які повністю доведені. Крім того, звертає увагу на порушення підозрюваним покладених на нього слідчим суддею обов’язків, а тому застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не зможе запобігти існуючим ризикам.
ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яком просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення слідчого судді залишити без змін, мотивуючи свої вимоги тим, що апелянт не наводить будь-яких підстав, які свідчать про існування одного або кількох ризиків визначених ст.177 КПК України. Крім того, прокурор не обґрунтовує неможливість запобігання ризикам шляхом застосування іншого більш м’якого запобіжного заходу. Зазначає про безпідставність тверджень прокурора про порушення підозрюваним встановлених ухвалою слідчого судді обов’язків, оскільки про неможливість прибуття до слідчого він повідомив завчасно, надіславши листа з зазначенням причин.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі з наведених в ній доводів, твердження підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення.
Так, відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 січня 2019 року не відповідає вказаним вимогам.
Постановляючи ухвалу про обрання найбільш м’якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, слідчий суддя виходив з того, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, однак, врахувавши наявність міцних соціальних зв’язків, слідчий суддя прийшов до переконання, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання буде достатнім запобіжним заходом.
За змістом ст. 131 КПК України, до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, серед інших, належать запобіжні заходи.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими такі обставини обґрунтовуються.
Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. ст.177, 178 КПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 194 КПК України , якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.1 та 2 ч.1 ст. 194 КПК України , але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, колегія суддів вважає, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Колегія суддів вважає, що при обранні найбільш м’якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог, передбачених ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, та не врахував наявності ризику ухилення від органів досудового розслідування, який також підтверджений під час апеляційного розгляду, а тому обраний слідчим суддею запобіжний захід, на думку колегії суддів, є занадто м’яким, який не здатен забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 у кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який, у випадку визнання особи винною, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі строком до 2 років, особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні перебувають малолітні донька ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ІНФОРМАЦІЯ_6, працевлаштований, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілого, свідків у провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів приходить до переконання про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який є достатнім і необхідним, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 та виконання ним процесуальних обов'язків.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
На підставі наведеного, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, винесена з неповним з’ясуванням обставин у кримінальному провадженні, з постановленням нової, якою обрати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з визначенням часу та покладенням обов’язків, визначених ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 181, 193, 194, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 січня 2019 року – скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 – задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 02.06.2019 та покласти на нього обов’язки:
- з’являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 з 22 год. до 06 год. ранку наступного дня;
- заборонити ОСОБА_7 спілкуватися зі свідками та потерпілими.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 81058025, Апеляційний суд Черкаської області було прийнято 04.04.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 711/517/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: