Постанова № 81057448, 10.04.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/1193/19

Провадження № 3/636/402/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміна О.П., за участю секретаря Караулової О.М., прокурора Рент-Яциченко М.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши матеріал, який надійшов з Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, СТ «Акація» вул. Цегельна, буд. 20, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

встановила:

До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1, згідно з яким він, будучи звільненим наказом державного підприємства «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» від 11.01.2019 року № 10-К за угодою сторін на підставі власної заяви з посади лісничого Малинівського лісництва, будучи за посадою працівником державної лісової охорони та згідно з п.п. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, а також за ст. 1, ст. 45 зазначеного Закону суб’єктом декларування, в порушення абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», подав декларацію перед звільненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такого виду декларації, несвоєчасно, без поважних причин, а саме - 04.03.2019 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав та погодившись з обставинами вчинення правопорушення, викладеними у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор обставини, викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, підтримала, зазначила про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до відповідальності та накласти стягнення у відповідності до санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який визнав свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, прокурора та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до протоколу №260 від 27.03.2019 року ОСОБА_1, будучи звільненим з посади лісничого Малинівського лісництва ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство», подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію перед звільненням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період з 01.01.2019 року по 11.01.2019 року, 04.03.2019 року, тобто, з порушенням абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (а.с.1-11).

Згідно з Наказом ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» від 06.02.2017 року №11-К «Про прийняття на роботу» ОСОБА_1 прийнятий з 06.02.2017 року на посаду тимчасово виконуючого обов’язки лісничого Малинівського лісництва (а.с.22).

Наказом ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» від 28.02.2018 року №17-К «Про призначення на посаду лісничого» ОСОБА_1 призначено з 01.03.2018 року на посаду лісничого Малинівського лісництва (а.с.23).

Відповідно до Наказу ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» від 11.01.2019 року №10-К «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_1 звільнений з 11.01.2019 року з посади лісничого Малинівського лісництва за п. 1 ст. 36 КЗпП України. Підстава - заява ОСОБА_1 З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлений 11.01.2019 року та цього ж дня отримав трудову книжку, про що свідчать його підписи (а.с.24-25).

Посадовою інструкцією лісничого, затвердженою Директором ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» 26.11.2012 року, встановлено, що лісничий належить до професійної групи «Керівники»; входить до складу державної лісової охорони; здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю лісництва і є матеріально відповідальною особою (а.с.26-27).

Листом ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» № 01-11/184 від 19.03.2019 року підтверджено, що посада лісничого відноситься до державної лісової охорони згідно Лісового кодексу України та Постанови Кабінету міністрів України від 16.09.2009 року № 976 (а.с.21).

Відповідно до рапорту О/у УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НП України ОСОБА_2 від 06.03.2019 року в ході моніторингу публічної частини сайту НАЗК виявлено ознаки можливого правопорушення в частині вимог фінансового контролю відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» лісничим ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 опублікував декларацію 04.03.2019 року (а.с.30-37).

За письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.03.2019 року, він вчасно не подав декларацію у зв’язку з необізнаністю в строках її подачі (а.с.38).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі, посадові та службові особи органів державної лісової охорони.

Частиною 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З об’єктивної сторони дане адміністративне правопорушення полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб’єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

В ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов’язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня». Разом з тим у випадках, передбачених ч. 2 ст. 45 Закону, тобто в разі припинення здійснення діяльності, цей термін не визначено. Системний аналіз вжитого в абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону формулювання «припиняє діяльність» дає підстави констатувати, що термін «припинення» за загальним правилом (ст. 36 Кодексу законів про працю України) співвідноситься із терміном «звільнення» як ціле і частина, охоплюючи останнє. Це саме випливає з аналізу норм інших спеціальних нормативно-правових актів, зокрема з положень Закону України «Про державну службу» (ст. 83), Закону України «Про статус народного депутата України» (ст. 4) тощо, де зазначена термінологія підміняється одна одною.

Крім того, відповідно до пп. 2 п. 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016 року № 3, суб’єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням таких вимог: декларація суб’єкта декларування, визначеного в абзаці першому частини другої статті 45 Закону, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.

З вищенаведеного слідує, що ОСОБА_1, будучи суб’єктом декларування, при звільненні з керівної посади лісничого ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» 11.01.2019 року не подав декларацію.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю)тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч. 1 ст. 68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд вбачає у діях ОСОБА_1 вищевказані ознаки.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і такими, що у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, у відповідності до положень статті 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, дані про особу правопорушника, його майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 172-6, 268, 277, 279, 280, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя, -

постановила:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. на р/р № 31111106020020, отримувач - Чугуївське УК/м.Чугуїв/21081100, код отримувача - 37792204, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в дохід держави у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп., який необхідно сплати на р/р 31211256026001, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783, банк - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.П. Дьоміна