Ухвала суду № 81056514, 10.04.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/189/18

Провадження № 2-п/628/7/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 р. м. Куп’янськ

Куп’янський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря – Шевченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп’янськ письмову заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019 р. представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю – ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 10.04.2018 р. у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту № б/н від 01.03.2011 р. станом на 17.12.2017 р. у розмірі 76349,19 грн. та судових витрат, посилаючись на те, що відповідач не був присутній під час розгляду справи та прийняття заочного рішення, він не отримував повістку про виклик у судове засідання та взагалі не був обізнаний про наявність цієї судової справи, не отримував будь-яких документів від суду, йому не приходили повідомлення від відділення поштового зв’язку, він не ставив свій підпис на будь-яких поштових документах. Про прийняте рішення ОСОБА_2 дізнався випадково з офіційного веб-сайту судової влади України та Єдиного державного реєстру судових рішень лише 23.01.2019 р. Вважають вказане рішення суду незаконним та таким, що прийнято за результатами однобічного дослідження та встановлення всіх обставин справи, без врахування думки і позиції відповідача. У зв’язку з цим, вважають, що заочне рішення суду підлягає скасуванню, а справа – розгляду в загальному порядку, з огляду на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені у цій справі, позовна заява була подана з порушенням строку позовної давності, встановленого законом, про застосування якого на підставі ст. 256-257 ЦК України має намір просити відповідач, розрахунок заборгованості не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, які закріплені в ст. ст. 77-80 ЦПК України, розмір тіла заборгованості, визначений позивачем, більше ніж вдвічі перевищує суму кредитування відповідача. У додаткових поясненнях до заяви про перегляд заочного рішення суду представник відповідача ОСОБА_1 повідомила, що фактично відповідач не отримував від АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти (ані кредитні, ані послугу «Оплата частинами»). Відповідачу відомо, що в АТ КБ «Приватбанк» проводилось службове розслідування, за результатами якого встановлено факт незаконного втручання в систему «Приват24» та протиправно проведено певні операції від імені ОСОБА_2 Представником відповідача направлено запит позивачу з приводу викладених обставин, однак наразі відповіді не отримано. Окрім того, відповідачу відомо про наявність кримінального провадження з приводжу викладених обставин. Зазначає, що обов’язок повернення грошових коштів виникає лише в тому разі, коли боржник отримав грошові кошти, а в даному випадку, відповідач грошові кошти не отримував, а тому їх стягнення з нього неможливе.

За таких обставин, представник відповідача просить суд поновити для ОСОБА_2 строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 10.04.2018 року у справі № 628/189/18 та скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У письмових додаткових поясненнях до заяви про перегляд заочного рішення суду, які надійшли до суду 11.02.2019 р., представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 додатково повідомляє суд про те, що фактично відповідач не отримував від АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти (ані кредитні, ані послугу «Оплата частинами»). Відповідачу відомо, що в АТ КБ «Приватбанк» проводилось службове розслідування, за результатами якого встановлено факт незаконного втручання в систему «Приват24» та протиправно проведено певні операції від імені ОСОБА_2 Представником відповідача 07.02.2019 р. направлено запит позивачу з приводу викладених обставин, відповідь не отримана. Окрім того, відповідачу відомо про наявність кримінального провадження з приводу викладених обставин, ці факти будуть встановлюватись додатково та інформація буде надана суду в подальшому. Також зазначає, що відповідач грошові кошти не отримував, а тому їх стягнення з нього в судовому порядку суперечить принципам справедливості та розумності. До додаткових пояснень додана копія вищезазначеного запиту.

Представник АТ «Приватбанк» у відзиві на заяву про перегляд заочного рішення, який надійшов до суду 26.02.2019 р. по електронній пошті, посилається на те, що для скасування заочного рішення повинні існувати процесуальні та матеріальні обставини одночасно. Відповідач не подавав ані клопотань, ані заперечень та не просив відкласти розгляд справи за поважністю причин не прибуття на призначені дати судового розгляду. Для скасування заочного рішення відповідач повинен вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача, а заочне рішення підлягає скасуванню тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, не є підставою для скасування заочного рішення посилання на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Потрібно, щоб докази були новими, не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення та мали істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідачем не надано належних доказів не укладення кредитного договору та доказів, які б підтверджували факт виконання зобов’язань за договором. Вважає, що всі твердження відповідача, зазначені в заяві про перегляд заочного рішення, є надуманими повністю спростовуються доказами по справі та не впливають на зміст ухваленого рішення. Відносно перевищення розміру тіла кредиту над розміром кредитного ліміту зазначає, що відповідач за допомогою кредитної кратки скористався сервісом «Оплата частинами», який дає можливість клієнту купити товар або послугу в торгово-сервісних підприємствах та/або Інтернет магазинах за 30 секунд в розстрочку за кредитною карткою. Оплата товару або послуги здійснюється шляхом списання щомісячних платежів з картки клієнта. Умови використання сервісу оплата частинами визначені у п. 2.1.1.14.1, 2.1.1.14.3.2, 2.1.1.14.7, 2.1.1.14.8 Договору. Овердрафт – це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунок в розмірі ліміту кредитування (п.1.1.63 Договору). Оскільки під час списання чергового щомісячного платежу по оплаті частинами відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту. Із виписки по рахунку вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитним коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору. Щодо строків позовної давності зазначає, що такі були дотримані, з огляду на те, що Верховний суд неодноразово висловлювався відносно строку виконання зобов’язань по кредитам, що надаються у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитні картки, а саме, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору. Строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця, отже строк випущеної картки – до останнього дня 02.20.19 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 08.01.2018 р. – до спливу строку позовної давності. За таких обставин представник банку просить суд відмовити у перегляді заочного рішення. До відзиву додані: виписка по рахунку, довідка про видачу кредитних карт, практика ВСУ, довіреність.

Також, представник банку подав відповідь на додаткові пояснення, яка надійшла до суду 21.03.2019 р. електронною поштою, де зазначив, що 01.03.2011 р. між ОСОБА_2 та банком підписаний договір про надання банківських послуг на підставі якого відповідач отримав кредитну картку. Згідно порядку оформлення документів банк надає можливість клієнтам, які мають кредитну картку, оформити послугу «Оплату частинами» без відвідування відділення з допомогою своєї діючої кредитної картки. Обов’язкові умови для оформлення послуги: кредитний ліміт на карті від 2000 грн. та доступний залишок коштів покриває перший платіж - якщо клієнт відповідає зазначеним умовам, йому надається можливість в будь-якій торговельній точці, де є термінал ПриватБанку оформити оплату частинами, за допомогою своєї карти та терміналу в торговій точці. Порядок погашення заборгованості відбувається шляхом списання регулярного платежу з карти клієнта, як з власних коштів при їх наявності, так і з кредитних. Оформити послугу «Оплата частинами» можливо тільки за допомогою своєї картки. Порядок оформлення послуги не суперечить діючому законодавству, оскільки згідно Постанови НБУ від 17.12.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» п. 2.2. Ідентифікація клієнта не є обов’язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України. Розділом VІ Постанови НБУ від 05.11.2014 № 705 «Про здійснення операцій з використання електронних платежів засобів» встановлено, що користувач карти зобов’язаний: - надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПАН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним; - після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку, ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, правомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Аналогічне зазначено і у п. 14.16 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні». Згідно з умовами договору п.2.1.1.9.5. обов’язком власника є : - не повідомляти ПІН, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію, - не передавати Картку (її реквізити) для здійснення операцій іншими особами, вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання карти; - нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів; операціями по зміні ПІНу. П. 2.1.1.9.10. встановлено, що у випадку втрати карти /ПІНу/ постійного пароля/ одноразових паролів або виникнення у Держателя підозр, що карта /ПІН/постійний пароль/ одноразові паролі могли бути втрачені або виникнення ризику несанкціонованого використання картки /ПІНу/ постійного пароля/ одноразових паролів держатель повинен негайно виконати одну з таких дій: звернутися в банк по телефону 3700 (безкоштовно по Україні); звернутися в банк для блокування картки ( у разі втрати карти). Держатель несе відповідальність за всі операції з карткою, вчинені за дату отримання банком повідомлення від клієнта про втрату карти. П.2.1.1.9.1 Постановка картки в СТОП-лист здійснюється на підставі письмової заяви клієнта відповідно до тарифів банку. Заяв, дзвінків в банк від клієнта про втрати картки «Універсальної» за допомогою якої була оформлена послуга «Оплата частинами» не надходило, що підтверджує оформлення оплати частинами саме клієнтом. Враховуючи п.1.1.5.2.9 кредитного договору, клієнт несе повну відповідальність за операції, проведені з картою. Клієнт, у свою чергу, має право стягувати суму відшкодування з винних осіб, встановлених у кримінальному порядку. У зв’язку з відсутністю доказів звернення відповідача в банк із заявою про внесення картки в стоп-лист платіжної системи, а також будь-яких звернень відповідача про втрату карти, заперечення відповідача не можуть прийматися судом до уваги, оскільки являються необґрунтованими. Відповідач не надав жодних доказів до заяви про перегляд заочного рішення, які можуть слугувати підставою для скасування рішення. Всі твердження відповідача, зазначені в заяв є надуманими, повністю спростовуються доказами по справі та не впливають на зміст ухваленого рішення. Відповідачем не надано жодних належних доказів, необхідних для скасування заочного рішення суду. Також, зауважує, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов’язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов’язання за договором. На даний час, відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за кредитним договором відповідно до ст. 526 ЦК України. За таких обставин, представник ПриватБанку просить відмовити заявнику у перегляді заочного рішення.

У дане судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 не з’явилася, про дату, час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення була повідомлена належним чином. Раніше у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 просила суд розглядати заяву про перегляд заочного рішення без участі відповідача ОСОБА_2

У письмовій заяві від 10.04.2019 р., поданій через канцелярію суду представником ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3, останній наполягає на розгляді заяви про перегляд заочного рішення у судовому засіданні 10.04.2019 р. і просить суд розглянути цю заяву без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Фіксування даного судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до наступних висновків.

Заочним рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 10.04.2018 р. позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», представник позивача ОСОБА_4, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на р/р № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за договором кредиту № б/н від 01.03.2011 р. станом на 17.12.2017 р. у розмірі 76349,19 грн. (сімдесят шість тисяч триста сорок дев’ять грн. 19 коп.), а також судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Згідно ст. 285 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Враховуючи, що про ухвалене заочне рішенням суду ОСОБА_2 дізнався 23.01.2019 року, як він зазначає, з офіційного веб-сайту судової влади України та Єдиного державного реєстру судових рішень, він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

На необхідність з’ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв’язку з практикою скасування заочного рішення без з’ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного вище, наданих доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 10 квітня 2018 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочне рішення Куп’янського міськрайонного суду від 10 квітня 2018 р. за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку на 22 квітня 2019 року о 14-00 год. у приміщенні Куп’янського міськрайонного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою - http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.

Суддя А.О.Шиховцова