Рішення № 81056419, 09.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/7156/18

Номер провадження 2-а/629/10/19

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді – Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Котяй А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов‘язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27.12.2018 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1, в якому просить визнати протиправним дії відповідача, скасувати постанову про притягнення до відповідальності, протокол та акт.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що він є власником житлового будинку за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул.Ковальська, буд.47, на початку 2014 року на земельній ділянці біля будинку він вирішив побудувати гараж, узгодивши це с сусідом. Влітку 2017 року у зв‘язку зі скаргою сусіда прийшли спеціалісти відділу містобудування, архітектури та земельних відносин Лозівської міської ради для обстеження домоволодіння. 09.11.2018 року було проведено інспектором Бачек І.А. перевірку дотримання суб‘єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об‘єкті: «Будівництво гаражу за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул.Ковальська, 47». Відповідно до Акту перевірки №639-А від 09.11.2018 року, встановлено факт виконаних будівельних робіт, щодо об‘єктів з незначними наслідками (СС 1), та щодо об‘єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту за вище вказаною адресою без відповідного документа на початок виконання будівельних робіт. В Приписі -639 –Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 09.11.2018 року вказано, що ОСОБА_1 до 09.01.2019 року повинен усунути порушення та привести об‘єкт у відповідність до вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил шляхом отримання права на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об‘єкту або виконати роботи з повернення земельної ділянки в попередній стан відповідно до наявного технічного паспорту від 30.07.2010 року. Позивач зазначає, що 09.11.2018 року інспектором Бачек І.А. складено протокол про адміністративне правопорушення, а 20.11.2018 року Департамент виніс постанову №639/П про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.96 КУпАП, якою визнав його винним та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 950, 00 грн. ОСОБА_1 не згоден з приписом, актом перевірки, постановою та наполягає на тому, що вони є незаконними, так як матеріал було винесено до закінчення строку на усунення порушень та розглянуто його було без його участі, про розгляд його не було повідомлено. Враховуючи вказане, позивач просить визнати дії інспектора неправомірними та скасувати припис, протокол та акт.

Заперечуючи проти позову відповідачем подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що позов не підлягає задоволенню, оскільки всі дії Департаменту були законними, протокол та припис було складено при виявленні порушень та вивченні наявних документів на споруду, та було винесено постанову у встановлені законодавством строки. Також у відзиві вказано про те, що на момент перевірки технічного паспорта не існувало та не зрозуміло, яким чином технік самостійно визначив роки будівництва.

14.03.2019 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 вказав, що

технічний НОМЕР_1/2018 оформлено потім, однак будівництво об‘єктів дійсно відбувалося в 2014 році, що можуть підтвердити свідки та в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.11.2018 року також зазначено даний факт, однак інспекцією він взятий до уваги не був. Позивач також стверджує, що його права було порушено та постанову винесено раніше закінчення строку на усунення недоліків. ОСОБА_1 в відповіді на відзив вказав, що інспектором Бачек І.А. не було його повідомлено про проведення позапланової перевірки відповідно до Порядку №553.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, вказував на те, що Департамент до закінчення строку, наданого на усунення порушень, не мав права притягувати його до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, зазначених у відзиві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статей 1, 3, 8, 9 Конституції - Україна є правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.

За правилами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що в результаті скарги сусіда(а.с.22), Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було проведено перевірку гаражу за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул.Ковальська, буд.47, за результатами котрої було складено Акт №639-А(а.с.9-18).

Пунктом 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553, де закріплено обов‘язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю попереджати про планові перевірки, однак обов‘язку попереджати про позапланові перевірки в Порядку №553 не закріплено.

Також при проведенні вищевказаної перевірки було виявлено порушення вимог

законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, у зв‘язку з чим було винесено Припис-639-Пр(а.с.23), в якому зазначені порушення та строк для їх усунення до 09.01.2019 року.

Зважаючи на наявність порушень, 09.11.2018 року інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.96 КУпАП(а.с.19-21).

20.11.2018 року інспектором було винесено постанову №639-П(а.с.24) по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винним та накладено стягнення у вигляді штрафу. В копії постанови, наданій позивачем, відсутня відмітка про дату одержання ним постанови.

Як стверджує позивач, розгляд протоколу було проведено за його відсутності та його не повідомили про час та дату розгляду. Відповідач не спростував даної інформації, однак, відповідно до норм чинного законодавства, обов‘язкова явка правопорушника для розгляду протоколу за ч.4 ст.96 КУпАП не передбачена, а згідно протоколу від 09.11.2018 року, ОСОБА_1 був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, про що свідчить його підпис.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а також ч.2 ст.74 КАС України, за якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), 97, частини третя - п'ята статті 152-1, стаття 188-42).

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що з боку позивача мало місце порушення п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 р., за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 4 ст. 96 КУпАП, тому відсутні підстави для задоволення вимог про скасування постанови, припису, протоколу та акту.

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні вимог, але враховуючи положення п. 4 ч.3 ст. 286 КАС України, якою передбачено, що місцевий загальний суд як адміністративний, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності має право змінити захід

стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне

правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено, суд приходить до наступного.

Санкція ч. 4 ст. 96 КУпАП передбачає відповідальність за даний склад адміністративного правопорушення, який може бути застосовано у вигляді штрафу в розмірі від двохсот п‘ятдесяти до трьохсот п‘ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До позивача застосовано штраф в розмірі 5 950, 00 гривень (5 950=350х17), тобто в максимальному розмірі, але постанова у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить обґрунтувань застосування найвищого розміру санкції, представник відповідача у запереченнях таких підстав та обґрунтування розміру санкції також не навів.

В даному, випадку судом встановлено, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення у формі постанови, застосував найсуворіший захід стягнення, передбачений ч. 4 ст. 96 КУпАП, без надання будь - яких обґрунтувань його співмірності вчиненому позивачем проступку, тому суд вважає за необхідне змінити захід стягнення в межах, передбачених ч. 4 ст. 96 КУпАП з трьохсот п‘ятдесяти (5 950 грн.) до двохсот п‘ятдесяти (4 250 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 96 КУпАП – не підлягають задоволенню, але суму штрафу необхідно зменшити.

Повний текст рішення виготовлено 10.04.2019 року.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 242,243, 245,249, 250, 271,286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов‘язання вчинити певні дії - відмовити.

Змінити захід стягнення, застосований постановою про адміністративне правопорушення № 639-П від 20 листопада 2018 року, постановлену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ОСОБА_3, до ОСОБА_1 про застосування штрафу в розмірі 5 950 (п‘ять тисяч дев‘ятсот п‘ятдесят) гривень на штраф у розмірі 4 250(чотири тисячі двісті п‘ятдесят) гривень.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області, місцезнаходження: місто Харків, вулиця Космічна, 21-А.

Суддя Т.О.Каращук